Рішення № 23666060, 23.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа№ 5015/1078/12

За позовом: Прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача:Відкритого акціонерне товариства «Агрофірма «Провесінь», м. Львів,про: стягнення 6'766,92 грн. Суддя М. М. Синчук При секретарі Мариняк М.В.За участю представників:прокурор:Не з'явився,позивача:ОСОБА_1 -довіреність б/н від 04.01.2011 р.,відповідача:ОСОБА_2 -довіреність б/н від 31.08.2011 р. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»Львівської міської ради до Відкритого акціонерне товариства «Агрофірма «Провесінь»про стягнення 6'766,92 грн. Ухвалою від 20.03.2012 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 28.03.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3995/Л від 19.10.2005 р. не провів повної оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 6'641,21 грн. Крім того, відповідачу нараховано - 107,95 грн. - пені, 9,29 грн. -3% річних, 8,47 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання 28.03.2012 р. помічник прокурора з'явився, надав пояснення по суті справи, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 28.03.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Вимоги ухвали суду від 20.03.2012 р. виконав.

В судове засідання 28.03.2012 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позов, яким проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 11.04.2012 р.

В судове засідання 11.04.2012 р. помічник прокурора з'явився, надав пояснення по суті справи, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 11.04.2012 р. представник позивача з'явився, подав письмові пояснення на відзив.

В судове засідання 11.04.2012 р. представник відповідача з'явився, подав доповнення до відзиву, яким вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 23.04.2012 р.

В судове засідання 23.04.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 23.04.2012 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників стоврін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.10.2009 р. між сторонами по справі було укладено Договір №12. Відповідно до умов якого Довіритель (відповідач у справі), від свого імені за власний рахунок доручає Повіреному (позивач у справі) з 01 листопада 2009 року від його імені здійснювати виконання послуг по наданню теплової енергії в гарячій воді у житловому будинку № 145, 147, 151 на вул. Тракт Глинянський, що перебувають на балансі Довірителя, згідно чинного законодавства, здійснювати нарахування вартості наданих послуг по постачанню теплової в гарячій воді мешканцям, що проживають у житлових будинках, які перебувають на балансі довірителя, здійснювати збір коштів за спожиту теплову енергію в гарячій воді від абонентів довірителя на розрахунковий рахунок повіреного.

Відповідно до п. 7.1. Договору №12 від 01.10.2009 р., договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 01.12.2010 р.

01.12.2010 р. закінчився строк дії Договору №12 від 01.10.2009 р.

Між сторонами по справі укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3995/Л від 19.10.2005 р. (надалі -Договір). Відповідно до умов якого теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору у вигляді гарячої води для опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону. Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади.

Згідно Додатків №1, №2 до Договору №3995 Л теплова енергія постачається до житлового будинку по вул. Тр. Глинянський, 145 у м. Львові, що перебуває на балансі відповідача.

30.09.2009 р. між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду до Договору №3995/Л від 19.10.2005 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до якої пункт 10.1. Договору №3995/Л від 19.10.2005 р. викладено в новій редакції із зазначенням, що Договір №3995/Л від 19.10.2005 р. діє до 01.10.2010 р.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди від 30.09.2009 р. до Договору №3995/Л від 19.10.2005 р., Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Провесінь» відкликає свої листи № 403 від 05.06.2009 р. та № 585 від 23.09.2009 р. про розірвання договорів, в тому числі і Договору №3995/Л від 19.10.2005 р.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди, сторони погодили, що решта умов Договору №3995/Л залишаються без змін.

Відповідно до п. 10.4. Договору №3995/Л від 19.10.2005 р., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В судових засіданнях представник відповідача не надав суду доказів направлення позивачу повідомлення про припинення Договору №3995/Л від 19.10.2005 р.

15.10.2011 р. між сторонами у справі підписано Акт про включення системи теплоспоживання, згідно якого в опалювальному сезоні 2011/2012 рр. система теплоспоживанн в приміщеннях за адресою: вул. Тр. Глинянський, 145, м. Львів включено на опалення.

Відповідно до п. 5.1 до Договору №3995/Л від 19.10.2005 р., облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом.

Згідно до п. 6.1. Договору №3995/Л від 19.10.2005 р., розрахунки за теплову енергію, що споживаються, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Відповідно до п. 6.2. Договору №3995/Л від 19.10.2005 р., розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно до п. 6.3. Договору №3995/Л від 19.10.2005 р., споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч вимогам чинного законодавства та умов Договору, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.10.2011 р. по 01.01.2012 р. у розмірі 6'641,21 грн.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач позивачу сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 6'641,21 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винсененні рішення суд виходив з наступного.

На органи прокуратури, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", покладено представництво інтересів Держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах Держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси Держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, інтереси Держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Відтак, оскільки ЛМКП "Львівтеплоенерго" створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам Держави в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Також, підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах Держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, інтереси Держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Відтак, оскільки ЛМКП "Львівтеплоенерго" створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам Держави в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.3. Договору споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні, станом на час розгляду справи судом Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3995/Л від 19.10.2005 р. чинний.

Як встановлено судом, відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умов Договору, допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.10.2011 р. по 01.01.2012 р. у розмірі 6'641,21 грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6'641,21 грн. основної заборгованості є обґрунтованими.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач позивачу сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 107,95 грн. пені є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 9,29 грн. -3% річних, 8,47 грн. інфляційних втрат є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру -2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерне товариства «Агрофірма «Провесінь» (адреса: вул. Трак Глинянський, 152, м. Львів, 79067; ідентифікаційний код 00854400) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 6'641,21 грн. основної заборгованості, 107,95 грн. пені, 9,29 грн. -3% річних, 8,47 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Відкритого акціонерне товариства «Агрофірма «Провесінь» (адреса: вул. Трак Глинянський, 152, м. Львів, 79067; ідентифікаційний код 00854400) в доход Державного бюджету 1'609,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 24.04.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.