Рішення № 23665752, 19.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2012 р. Справа № 5/5007/32/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №5490/19 від 28.12.2011 р.,

від відповідача:

ОСОБА_2, довіреність від 19.03.2012 р. (приймала участь в судовому засіданні 17.04.2012 р.),

від прокурора: Кондратюк Д.А., посвідчення №16 (приймав участь в судовому засіданні 17.04.2012 р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ) в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (м.Житомир)

про стягнення 555610,48 грн.

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно ст.77 ГПК України,

з 17.04.2012 р. до 19.04.2012 р.

Прокурор міста Житомира звернувся до господарського суду Житомирської області з позовної заявою в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир) до Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради про стягнення 555610,48 грн., з яких 515866,13 грн. основного боргу за спожитий природний газ, 32084,89 грн. пені, 5380,82 грн. 3% річних та 2278,64 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.03.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/32/12 та призначено її розгляд на 17.04.2012 р.

17.04.2012 р. представник позивача подав суду довідку від 17.04.2012 р. №1622/19 (а.с.47), за підписом головного бухгалтера ПАТ "Житомиргаз", якою повідомлено суд про те, що на день судового розгляду справи сума основного боргу відповідача, в межах позовних вимог, змінилась та становить 265866,13 грн.

Представник відповідача подав до справи письмові пояснення (а.с.48), згідно яких відповідач визнає, що дійсно заборгував Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" за спожитий в 2011 році природний газ. Однак, 04.04.2012 р. КП УАШ ЖМР звернулося з листом №56 до ПАТ "Житомиргаз" з проханням щодо відновлення газопостачання та гарантувало оплату заборгованості за 2011 рік наступними платежами: 250000,00 грн. до пуску газу, 1/3 до 13.05.2012 р., 1/3 до 13.06.2012 р., решту суми - до 13.07.2012 р. Сума 250000,00 грн. була відправлена на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 11.04.2011р., на підтвердження чого представником відповідача надано засвідчену копію платіжного доручення №193 від 11.04.2012 р. (а.с.50).

17.04.2012 р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошено перерву до 19.04.2012 р. за усним клопотанням представника відповідача для надання можливості врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку.

Після перерви в судовому засіданні, 19.04.2012р. представник позивача повідомив, що сторони не уклали мирової угоди по справі, проте, погодились, що питання відстрочення заборгованості сторони вирішуватимуть на стадії виконання рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням сплати відповідачем 250000,00 грн. основного боргу.

Представники відповідача в засідання суду після оголошеної перерви не з'явились, про причини неявки в суд не повідомили. При цьому, про дату, час та місце слухання справи після оголошеної перерви в судовому засіданні відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника в наявній у справі розписці про оголошення перерви від 17.04.2012 р. (а.с.55).

За таких обставин, господарський суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація) та Комунальним підприємством "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (споживач) укладено договір №7-2011-ПБ-154 на постачання та транспортування природного газу від 26.01.2011р., предметом якого є постачання та транспортування природного газу газозбутовою організацію через газорозподільні мережі споживачу, як установі, що фінансується з місцевого/міського бюджету, а споживач зобов'язується оплатити спожитий газ на умовах даного договору. Цим договором передбачено постачання та транспортування газу на такі об'єкти споживача: котельня та технологія (АБЗ) м. Житомир, вул.Промислова,35.

Обсяги газу, які планувалось поставити за цим договором протягом 2011 року узгоджені сторонами у розділі 1 договору.

Згідно п.5.1. договору, кількість газу, використаного споживачем, визначається за показами госпрозрахункових контрольно-вимірювальних приладів споживача, які відповідають вимогам та внесені в реєстр Держспоживстандарту України, з введенням попроавочних коефіцієнтів, встановлених Держспоживстандартом України. Достовірність обліку газу перевіряється газозбутовою організацією.

Кількість використаного споживачем газу за місяць відображається в двосторонньому акті, який підписується представником споживача і газозбутової організації (п.5.4. договору).

В пунктах 6.1., 6.2 договору передбачено, що ціна на газ приймається Національною комісією регулювання електроенергетики України та/або іншими уповноваженими державними органами, яким чинним законодавством України надано право встановлювати ціни та тарифи на газ; ціна на газ та його транспортування може змінюватись за рішенням уповноважених державних органів України. У разі зміни ціни на газ, тарифу на його транспортування, порядку розрахунків, сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами з моменту їх введення в дію, та підписується відповідна додаткова угода.

До договору №7-2011-ПБ-154 від 26.01.2011 р. на постачання та транспортування природного газу сторонами укладались додаткові угоди, зокрема, щодо зміни ціни на газ (а.с.28-34).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов даного договору позивач протягом лютого 2011 року - грудня 2011 року транспортував та поставив відповідачу 297677 куб.м. природного газу на загальну суму 1227027,74 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі №2489 природного газу (а.с.35-41).

Відповідно до п.7.1. договору, оплата за газ та його транспортування здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом 100-ної проплати протягом місяця постачання на підставі замовлених обсягів газу, згідно п.1.2. даного договору. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ на його транспортування здійснюється до 25-числа поточного місяця.

В свою чергу, відповідач при виконанні умов договору №7-2011-ПБ-154 від 26.01.2011 р. допустив виникнення заборгованості за спожитий за даним договором природний газ, яка станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі становила 515866,13 грн.

Разом з тим, до справи подано платіжне доручення №193 від 11.04.2012 р., з якого вбачається, що 11.04.2012р. КП "УАШ" ЖМР було перераховано на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 250000,00 грн.; в призначенні платежу зазначено "кредиторська заборгованість за 2011 р. за природ.газ" (а.с.56). Представник позивача підтвердив факт перерахування 11.04.2012 р. відповідачем позивачу коштів в сумі 250000,00 грн.

За таких обставин, у справі, що розглядається, відсутній предмет спору в частині стягнення 250000,00 грн. основного боргу за договором №7-2011-ПБ-154.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського кодексу україни, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі в частині стягнення 250000,00грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 265866,13 грн. основного боргу, то вони є підтверженими поданими до справи доказами, повністю законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню господарським судом.

Таким чином, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов"язань за договором №7-2011-ПБ-154.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних на прострочені платежі за період з 11.03.2011 р. по 16.02.2012 р. в сумі 5380,82 грн. та інфляційні за період з вересня 2011 року по січень 2012 року в сумі 2278,64 грн.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.5,6), господарський суд встановив його правомірність, а отже, обгрунтованість позовних вимог в частині 5380,82 грн. 3% річних та 2278,64 грн. інфляційних.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.9.3. договору, за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організацїі крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки.

В пункті 9.5. договору сторони встановили, що штраф та пеня нараховуються газозбутовою організацією протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом.

У відповідності до умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 32084,89 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу за період з 11.04.2011 р. по 16.02.2012 р..

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.5), господарський суд дійшов висновку про його відповідність обставинами справи, умовам договору та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги щодо стягнення 32084,89 грн. пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в повному обсязі та не спростував належними доказами обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ) в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир) заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково: стягненню з відповідача на користь ПАТ "Житомиргаз" підлягають 265866,13 грн. основного боргу, 32084,89 грн. пені, 5380,82 грн. 3% річних та 2278,64 грн. інфляційних; в частині стягнення 250000,00 грн. основного боргу провадження припиняється відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд у відповідності до ч.2 ст.49 ГПК України, покладає на нього судові витрати.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (10003, Житомирська область, м.Житомир, пров.Кавалерійський, буд.4, ідентифікаційний код 03344119) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, буд.35, ідентифікаційний код 03344071):

- 265866,13 грн. основного боргу,

- 32084,89 грн. пені,

- 5380,82 грн. 3% річних,

- 2278,64 грн. інфляційних.

3. Провадження у справі в частині стягнення 250000,00 грн. основного боргу припинити.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (10003, Житомирська область, м.Житомир, пров.Кавалерійський, буд.4, ідентифікаційний код 03344119) в доход Державного бюджету України:

- 11112,21 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.04.12

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - ПАТ "Житомиргаз" (наручно)

3 - КП "УАШ" ЖМР (наручно)

4 - НАК "Нафтогаз України" (реком.з пов.)

5 - прокуратурі м.Житомира