Рішення № 23665738, 24.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.12 р. Справа № 5006/2/5/2012

28.03.2012р. господарським судом Донецької області на підставі ст. 77 ГПК України оголошена перерва в судовому засіданні до 11.04.2012р., про що належним чином повідомлені представники сторін.

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом - Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України м. Луганськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс» м. Донецьк

про стягнення штрафу у розмірі 68000,00грн. та пені у розмірі 68000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність (24.04.2012р. не явився),

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність,

СУТЬ СПРАВИ:

13.03.2012р. Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс» м. Донецьк 101660,00грн., з яких: 68000,00грн. - штраф, який нарахований відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинення відповідачем дій, що є порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», 33660,00грн. - пеня за прострочення оплати суми штрафу, яка нарахована на підставі п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за період з 09.02.2012р. по 12.03.2012р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що адміністративна колегія Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України своїм рішенням від 23.11.2011р. №01-24/97 визнала дії ТОВ «Рубіжанськліфт» та ТОВ «Інтерсервіс» щодо узгодження своєї конкурентної поведінки під час участі у торгах на капітальний ремонт ліфтів житлових будинків м. Ровеньки, які проводились Управлінням житлово-комунального господарства Ровенської міської ради у 2010році, порушенням, передбаченим пунктом першим ст.50 та п. 4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист прав економічної конкуренції» за вказане порушення на ТОВ «Рубіжанськліфт» та ТОВ «Інтерсервіс» було накладено штраф у розмірі 68000,00грн. на кожного.

Строк сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011р. №01-24/97 закінчився 08.02.2012р., однак відповідачем штраф не був сплачений.

В підтвердження викладених в позовній заяві обставин надав копію рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011р. № 01-24/97, копія листа Луганського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2011р №06-07/2231, копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.11.2011р.

28.03.2012р. позивачем на підставі ст. 22 ГПК України та ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» надана заява про збільшення розміру позовних вимог частині стягненні суми пені до 49980,00грн. (донарахування проведене за період з 13.03.2012р. по 28.03.2012р.). Ця заява подана позивачем до прийняття рішення по справі та з дотриманням загальних процесуальних правил подачі заяв про збільшення розміру позовних вимог (викладена у письмовій формі, її копія вручена представнику відповідача в судовому засіданні тощо), тому вона прийнята до розгляду господарським судом.

Господарський суд здійснював подальший розгляд справи з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач 28.03.2012р. через канцелярію господарського суду надав клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки 27.03.2012р. Донецьким окружним адміністративним судом винесена ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі про скасування рішення від 23.11.2011р., що винесене адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Ухвалою господарського суду від 28.03.2012р. в задоволенні цього клопотання відповідачу відмовлено.

Ухвалу господарського суду про порушення провадження по справі від 14.03.2012р. відповідач не виконав, а саме: не надав письмового відзиву на позов та документів в його обгрунтування. В усному порядку пояснив в судовому засіданні, що проти позовних вимог заперечує та вважає рішення незаконним, а також зазначив, що підприємство намагалось оскаржити рішення від 23.11.2011р. №01-24/97 Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Антимонопольного комітету України, але не надав документів в підтвердження, тому в судовому засіданні господарським судом оголошена перерва.

Після оголошеної господарським судом перерви відповідач до судового засідання не явився, через канцелярію надав письмовий відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог, але не надав жодного документу в обґрунтування заперечень.

11.04.2012р. надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв»язку з зайнятістю представника, а також неможливістю представити документи в обґрунтування викладених у відзиві заперечень. Господарським судом клопотання розглянуто та задоволено.

18.04.2012р. позивачем на підставі ст. 22 ГПК України та ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» надана заява про збільшення розміру позовних вимог частині стягненні суми пені до 68000,00грн. (донарахування проведене за період з 29.03.2012р. по 24.04.2012р.) Ця заява подана позивачем до прийняття рішення по справі та з дотриманням загальних процесуальних правил подачі заяв про збільшення розміру позовних вимог (викладена у письмовій формі, її копія вручена представнику відповідача в судовому засіданні тощо), тому вона прийнята до розгляду господарським судом.

Господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Позивач разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог просить господарський суд розгляд справи провести без участі його представника у зв»язку зі скрутним матеріальним становищем. Господарський суд, розглянувши клопотання, задовольняє його та розглядає справу за наявними в ній документами, які є достатніми для вирішення спору по суті..

Відповідач 24.04.2012р. надав господарському суду додаткові документи в обґрунтування своїх заперечень, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 68000,00грн. штрафу, який нарахований відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинення відповідачем дій, що є порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та 68000,00грн. пені за прострочення оплати суми штрафу, яка нарахована на підставі п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 29.07.2010року розпорядженням Луганського обласного територіального відділення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №01-23/64 розпочато розгляд справи №741 у зв`язку з наявністю ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях ТОВ «Рубіжанськліфт» і ТОВ «Інтерсервіс», передбаченого п.1ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

За результатами розгляду справи №741 рішенням Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/97 від 23.11.2011р. було накладено штраф на ТОВ «Інтерсервіс» в розмірі 68000,00(шістдесят вісім тисяч)грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

28.11.2011р. Луганське обласне відділення Антимонопольного комітету України направило ТОВ «Інтерсервіс» копію рішення Луганського обласного відділення Антимонопольного комітету України №01-24/97 від 23.11.2011р. та супровідний лист, в якому повідомило, що штраф необхідно у двомісячний термін перерахувати до Державного бюджету України за такими реквізитами: одержувач-Держбюджет м. Луганськ, банк одержувача ГУДКУ у Луганській області (МФО 804013); ідентифікаційний код одержувача - 24046582; № рахунку - 3119106700002.

Рішення адміністративної колегії Луганського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011р. №01-24/97 та лист відповідач отримав 08.12.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи, а також не заперечується і відповідачем.

Цим же рішенням відповідач був повідомлений про можливість його оскарження у двомісячний строк з дня його одержання відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що відповідачем не зроблено.

Надана відповідачем копія ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. про відкриття провадження в адміністративній справі про скасування рішення від 23.11.2011р. не приймається господарським судом в якості належних доказів оскарження рішення адміністративної колегії Луганського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011р. №01-24/97, оскільки:

- по-перше, правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами. До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Розгляд справ за участю органів Антимонопольного комітету України здійснюється господарськими судами на загальних засадах рівності перед законом і судом та змагальності, визначених статтями 42 і 43 ГПК;

- по-друге, у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судом враховане таке: за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Крім того, господарський суд враховує, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідач, всупереч вимогам вказаної статті, зобов`язання з оплати штрафу в розмірі та в строки, визначені рішенням Луганського обласного відділення Антимонопольного комітету України №01-24/97 від 23.11.2011р.по справі №741, не виконав.

Пунктом 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки відповідачем сума штрафу у встановлений законодавством термін не оплачена, адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України нарахована пеня у розмірі 68000,00грн. за період з 09.02.2012р. по 24.04.2012р.

Відповідач заперечує проти нарахування пені, оскільки ним оскаржено рішенням Луганського обласного відділення Антимонопольного комітету України №01-24/97 від 23.11.2011р. по справі №741, в тому числі і до Антимонопольного комітету України, тому її нарахування має бути зупинено на підставі абз. 6 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Господарський суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що ці заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними, а нарахування пені, які проведені позивачем законними з огляду на наступне:

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Так само і в абзаці шостому частини п'ятої статті 56 цього Закону йдеться про зупинення нарахування пені на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У разі виникнення спору з приводу тривалості періоду часу, на який у такому випадку зупиняється нарахування пені, господарському суду слід з'ясовує пов'язані з цим обставини, а саме коли розпочався розгляд відповідної заяви органом Антимонопольного комітету України та коли ним прийнято рішення за результатами такого розгляду (статті 57, 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; розділи IX і X Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N5, з подальшими змінами і доповненнями (далі - Правила).

Відповідно до вищезазначених Правил Рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Комітету, можуть бути перевірені Комітетом чи адміністративною колегією Комітету за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою на підставі подання державного уповноваженого Комітету про перевірку рішення. Рішення, прийняті державним уповноваженим, адміністративною колегією Комітету, можуть бути перевірені Комітетом за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою на підставі подання Голови Комітету про перевірку рішення. Відповідно до частини другої статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заява особи, яка брала участь у справі, про перевірку рішення (далі - заява про перевірку) може бути подана до Комітету у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Заява про перевірку подається у письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перевірки, які передбачені частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначення підстав для зміни чи скасування рішення, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та доказів на їх підтвердження. Протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті заяви про перевірку державний уповноважений перевіряє її на відповідність вимогам, установленим у пункті 38 цих Правил. Заява про перевірку залишається без розгляду і повертається заявнику якщо її подано до Комітету після закінчення строку, зазначеного в абзаці першому пункту 38 цих Правил. У разі коли заяву про перевірку подано без додержання вимог, установлених в абзаці другому пункту 38 цих Правил, державний уповноважений залишає її без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо заявник в установлений строк не усунув недоліки поданої ним заяви про перевірку, державний уповноважений залишає заяву без розгляду, про що письмово повідомляє заявника. Якщо заява про перевірку відповідає вимогам, установленим у пункті 38 цих Правил, державний уповноважений приймає розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі. У разі коли одночасно із прийняттям заяви до розгляду вирішується питання про зупинення виконання рішення згідно із пунктом 42 цих Правил, розпорядження про прийняття заяви до розгляду та зупинення виконання рішення за поданням державного уповноваженого приймають Комітет або адміністративна колегія Комітету, створена в установленому законом порядку для здійснення перевірки рішення (далі - адміністративна колегія Комітету, яка здійснює перевірку). Державний уповноважений Комітету має право витребувати у територіального відділення Комітету матеріали справи, необхідні для розгляду заяви про перевірку рішення адміністративної колегії територіального відділення Комітету або для вирішення питання про наявність підстав для внесення подання про перевірку такого рішення з власної ініціативи. Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Комітет чи адміністративна колегія Комітету, яка здійснює перевірку, можуть своїм розпорядженням зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі. Розгляд заяви про перевірку припиняється, якщо: особа відмовилася від поданої нею заяви про перевірку; юридичну особу, що подала заяву про перевірку, ліквідовано; рішення органу Комітету, що перевіряється, змінене, скасоване чи визнане недійсним у встановленому законом порядку в частині, що стосується вимог заявника. Про припинення розгляду заяви державний уповноважений приймає розпорядження та протягом трьох робочих днів письмово повідомляє про це осіб, які беруть участь у справі. Відмова особи від заяви про перевірку не є перешкодою для продовження перевірки рішення за власною ініціативою органів Комітету. Строк розгляду заяви про перевірку не повинен перевищувати двох місяців. За результатами розгляду заяви про перевірку, а також у разі виявлення з власної ініціативи підстав для зміни чи скасування рішення, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Голова Комітету чи державний уповноважений Комітету складають подання про перевірку рішення та вносять його на розгляд Комітету або адміністративної колегії Комітету, яка здійснює перевірку. Підготовка до розгляду Комітетом або адміністративною колегією Комітету питання про перевірку рішення здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 26 і 27 цих Правил. За результатами перевірки рішення Комітет чи адміністративна колегія Комітету приймають рішення відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Рішення, прийняте за результатами перевірки, надається для виконання, надсилається та оприлюднюється відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 33 цих Правил".

Рішення органів Комітету можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Заява особи про перегляд рішення (далі - заява про перегляд), прийнятого адміністративною колегією територіального відділення Комітету, подається до відповідного відділення. Заява про перегляд рішень інших органів Комітету подається до Комітету. Заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та доказів на їх підтвердження. Протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті, відповідному територіальному відділенні Комітету заяви про перегляд державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету перевіряють її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 цих Правил. Заява про перегляд залишається без розгляду і повертається заявнику, якщо її подано до Комітету чи територіального відділення Комітету після закінчення строків, зазначених у частині другій статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції". У разі коли заяву про перегляд подано без додержання вимог, установлених в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, про що письмово повідомляють заявника і надають йому строк для усунення недоліків. Якщо заявник в установлений строк не усунув недоліки поданої ним заяви про перегляд, державний уповноважений або голова територіального відділення Комітету залишають заяву без розгляду, про що письмово повідомляють заявника. Якщо заява про перегляд відповідає вимогам, установленим в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету приймають розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі. У разі коли одночасно із прийняттям заяви до розгляду вирішується питання про зупинення виконання рішення згідно із пунктом 51 цих Правил, розпорядження про прийняття заяви до розгляду та зупинення виконання рішення за поданням державного уповноваженого, голови територіального відділення Комітету приймає орган Комітету, який здійснює перегляд рішення.

З прийняттям заяви до розгляду починається провадження з перегляду рішення.

Відповідачем на надано доказів прийняття заяви до розгляду, тому і не доведена наявність підстав, які зупиняють нарахування пені.

Дослідивши надані позивачем розрахунки суми штрафу та пені, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач не звільнений від сплати судового збору на нього покладаються судові витрати в повному обсязі.

На підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N5, з подальшими змінами і доповненнями, керуючись ст.ст.22,33,43,49,82,82-1,84,85 України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс» м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 68000,00грн. та пені у розмірі 68000,00грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс» (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 155«б»/2, код ЄДРПОУ 3234394) на користь державного бюджету України за реквізитами: одержувач - держбюджет м. Луганськ, банк одержувача - УДКС в м. Луганськ (МФО 804013), ідентифікаційний код одержувача - 37991503, номер рахунку - 31119106700002 суму штрафу у розмірі 68000,00грн. та пеню у розмірі 68000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс» (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 155«б»/2, код ЄДРПОУ 3234394) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 2720,00грн.

Повний текст рішення підписаний 24.04.2012року.

Суддя Уханьова О.О.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.