Рішення № 23665487, 22.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.12р. Справа № 6/5005/2348/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 22 315,00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 представник, довіреність №30 від 01.01.2012р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі 22 315,00грн.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 609,50грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправильно зазначив масу вантажу у накладній № 45462553, про що складено комерційні акти АА № 040288/48 та АА № 040288/48/38 від 26.09.11р., які стали підставою для застосування ст.122 Статуту залізниць України та звернення позивача до суду з позовом про стягнення 22 315,00грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу з відповідача.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ухвалою суду від 14.03.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 27.03.12р.

27.03.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. Представник відповідача надав відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що обставини зазначені в комерційних актах АА № 040288/48 та АА № 040288/48/38 від 26.09.11р. не відповідають дійсності. Крім того зазначені комерційні акти складені на підставі актів загальної форми № 7139 та 7142 від 26.09.11р., де вказано, що на момент огляду маркування було відсутнє. Відповідач зазначає, що виконав всі умови передбачені законодавством та вжив заходів, які б забезпечували збереження вантажу під час перевезення, вантаж був розміщений та закріплений у відповідності до діючого законодавства, поверхня вантажу була промаркована, розрівняна та ущільнена. Однак, у відзиві на позов відповідач наполягає на тому, що загальними актами № 7139 та 7142 від 26.09.11р. встановлено, що поверхня вантажу має виїмки, маркування відсутнє. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10.04.12р.

10.04.12р. до зали судового засідання з'явилися повноважні представники сторін. Представник позивача надав письмові заперечення на відзив відповідача. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.04.12р.

12.04.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. Представник відповідача надав додаткові пояснення у справі, якими підтримав свої заперечення проти позову. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.04.12р.

19.04.12р. справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2011 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідач відвантажив вагон № 65810426 з кам'яним вугіллям на адресу публічного акціонерного товариства "Західенерго", що підтверджується накладною № 45462553 від 25.09.11р., в свою чергу залізниця зобов'язувалася доставити вагон на станцію призначення - Ладижин, Одеської залізниці і видати його вантажоодержувачу.

Користуючись правом, наданим їй ст.24 Статуту залізниць України, залізниця перевірила правильність відомостей щодо маси вантажу, зазначеної у накладній вантажовідправником, внаслідок чого на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було виявлено, що у вагоні № 65810426 маса нетто кам'яного вугілля на 10 200кг. менше, ніж зазначено у перевізному документі, про що складено комерційний акт АА № 040288/48 від 26.09.11р.

На станції призначення Ладижин Одеської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, при якій різниці в фактичній масі вантажу та масі вказаній у комерційному акті не виявлено, про що зроблено відповідну відмітку у розділі Є комерційного акту АА № 040288/48/38 від 26.09.11р.

За змістом ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Підставою для покладення на відповідача відповідальності, згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту залізниць України (п.3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями).

Провізна плата, як зазначено в накладній № 45462553 від 25.09.11р. (вагон 65810426), складає 4 463,00грн., різниця в масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому позивач, у відповідності до ст.122 Статуту залізниць України, правомірно нарахував відповідачеві штраф у розмірі 22 315,00грн. (4 463,00грн. (провізна плата за вагон від ст. Ароматна Придніпровської залізниці до ст. Ладижин Одеської залізниці) х 5 (розмір штрафу передбачений ст.122 Статуту залізниць України).

Щодо заперечень відповідача про те, що обставини зазначені в комерційних актах №№ АА № 040288/48 та АА040288/48/38 від 26.09.11р. не відповідають дійсності, так як складені на підставі актів загальної форми № 7142 та 7139 від 26.09.11р., де вказано, що на момент огляду маркування було відсутнє, суд обґрунтованими не визнає, так як відповідачем розроблено та затверджено 16.09.08р. Местную инструкцию о нанесений защитной маркировки на грузы, отправляемые с шахты ООО «ЦОФ «Павлоградская», згідно якої для розрівнювання та ущільнення вантажу дрібної фракції застосовується каток-ущільнювач статичної дії НІІЖТ, який забезпечує захисне маркування. При цьому, згідно інструкції при оформленні перевізних документів відповідальні працівники підприємства зазначають «Груз маркирован и уплотнен в виде трапецевидной шапки». Маркування поверхні вантажу вапном або іншим засобом інструкцією не передбачене, маркуванням є сама поверхня вантажу.

Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00р. за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони, тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення без перевірки маси та кількості вантажу.

З урахуванням викладеного, станцією відправлення спірний вагон № 65810426 при прийманні до перевезення було перевірено шляхом візуального огляду розрівняної трапецевидної шапки.

Також відповідач посилається, що в акті загальної форми №7139 від 26.09.11 вказано, що вантаж в вагоні №65810426 не маркований, а в комерційному акті зазначено, що маркування вантажу не порушене. Даний факт, на думку відповідача, говорить про не достовірність вищезазначених актів, з цього приводу суд визнає обґрунтованими пояснення позивача згідно яких кожний потяг який заходить на ст. Павлоград-1 Придніпровської залізниці зі ст. Ароматна, проходить через ваги та оглядається з допомогою камер відео спостереження, тому що дана колія знаходиться під напругою. Якщо при заході потягу в будь-якому вагоні виявляється розбіжність у вазі вантажу, даний вагон відчепляється від потягу та подається на не електрофіковану колію для перевірки та в разі відсутності вапняного маркування наноситься таке на вантаж, що і має місце в акті загальної форми №7142 від 26.09.11р., таким чином позивач захищає себе від необґрунтованих звинувачень в несхоронності вантажу. Так як акт загальної форми №7139 та комерційний акт АА №040288/48 складені після огляду і маркування вапном, відповідно до акту загальної форми №7142, то запис є таким, що «Груз маркирован, маркировка не нарушене».

З урахуванням заперечень у відзиві на позов з боку відповідача та заперечень на відзив відповідача з боку позивача суд визнає комерційні акти АА № 040288/48/38 та АА № 040288/48/38 від 26.09.11р. належною підставою для нарахування штрафу у розмірі 22 315,00грн. в якому зазначено, що: "груз маркирован, маркировка не нарушена".

Щодо тверджень відповідача, що у комерційних актах АА № 040288/48/38 та АА № 040288/48/38 наявні виїмки нижче бортів над люками 2-7 на 0,5м., суд визнає дані твердження відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, так як комерційні акти АА № 040288/48 та АА № 040288/48/38 фіксують не виїмки, а те, що: "погрузка в вагоне над 2-7 люками ниже бортов 0,5м. равномерная, над 1-ми люками скос к лобовым дверям на 0,3м.". З урахуванням матеріалів справи ознаки розкрадання вантажу відсутні.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 609,50грн., тобто у повному розмірі.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353, р/р 26006330279300 в відділенні АТ "УкрСиббанк" у м. Харків, МФО 351005) на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 в ДФ АБ "Експрес Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 306964) 22 315,00грн. (двадцять дві тисячі триста п'ятнадцять грн. 00 коп.) - штраф за невірно зазначену масу вантажу; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 20.04.12р.