Рішення № 23665475, 20.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.12р. Справа № 19/5005/2879/2012

За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз", м.Дніпропетровськ

про стягнення 14 254 513,35 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Увлахович В.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 26.12.11 р.

Від відповідача: ОСОБА_2- дов. від 16.01.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 19.04.2012 р. по 23.04.2012 р. на 15 год. 00 хв.

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціоненого товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ про стягнення 11 861 693грн. 41 коп. - основної заборгованості, 34 205 грн. 55 коп. - інфляційних втрат, 107 235 грн. 02 коп. - 3% річних, 553 205 грн. 73 коп. - пені, 1 698 173 грн. 64 коп. - 7 % штрафу та витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні фактично підтвердив факт оплати відповідачем суми основного боргу, в частині стягнення 34 205 грн. 55 коп. - інфляційних втрат, 107 235 грн. 02 коп. - 3% річних, 553 205 грн. 73 коп. - пені, 1 698 173 грн. 64 коп. - 7 % штрафу та витрат по справі позов підтримує.

Представник відповідача подав відзив, просить провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, у зв'язку із сплатою заборгованості відповідачем, що підтверджується копіями платіжних доручень доданих до відзиву на позов, змешити розмір пені нарахованої позивачем на 50 % та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7 % додаткового штрафу, оскільки це суперечить положенням ст. 231 ГК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2011 р. між позивачем - Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та відповідачем - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»було укладено договір на транспортування природного газу № 1109011037/Н05, за яким зобов'язалася здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу в 2011 році, від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення -газорозподільних станцій (надалі - ГРС), а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату (пункт 1.1 Договору).

Тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах позивача, як зазначено в пункті 4.1 Договору, затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Протягом надання послуг по Договору, щодо оплати яких виникла заборгованість, НКРЕ України постановою від 29.09.11 № 1700 був встановлений тариф в розмірі 184,08 грн.

Пунктами 2.11.1. та 2.11.4 Договору встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються відповідачем і позивачем актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Сторонами у Договорі було встановлено, що вартість послуг на транспортування газу у звітному місяці визначається на підставі актів наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами (п. 4.4.Договору).

Позивач, належним чином виконуючи протягом усього строку дії Договору прийняті на себе зобов'язання, у жовтні - грудні 2011 року протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 131 788,480 тис. м3 газу, що підтверджується актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами.

Загальна вартість наданих протягом жовтня - грудня 2011 року послуг з транспортування газу становить 24 259 623,39 грн. що підтверджується вказаними актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами.

Згідно з п. 4.6. Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється відповідачем до 20 числа місяця наступного за звітним, в якому здійснювалось транспортування газу.

Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в жовтні - грудні 2011 року за Договором не виконав належним чином, розрахувався лише частково, чим порушив умови Договору та статтю 526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором". За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент пред'явлення позовної заяви до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 2 725 782,01 грн., так як відповідач сплатив суму 9 135 911,40 грн. ще до звернення позивача з позовом до суду та після подачі позивачем позову відповідач сплатив залишкову частину основного боргу в розмірі 2 725 782,01 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу суму, на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 34 205,55 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 107 235,02 грн., згідно з наданим позивачем розрахунком.

Згідно з п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, у разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в розділі 4 Договору, відповідач зобов'язується сплатити на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Отже, враховуючи зміст частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, п. 6.3. Договору розмір пені складає 553 205,73 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що несвоєчасне виконання ним зобов'язань по договору № 1109011037/Н05 від 27.09.2011р. про транспортування природного газу для потреб населення мало місце, у тому числі з причин неповної та несвоєчасної сплати населенням грошових коштів за спожитий газ. Відповідно до наданої відповідачем оборотної відомості по рахунку 361/74/00 заборгованість населення за спожитий природний газ складає 97937631,24 грн.

Враховуючи те, що ПАТ "Дніпрогаз" здійснюється поставка природного газу споживачам -фізичним особам, Законом України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" №489/96-ВР від 13.11.96р., що діяв в період, за який нараховано пеню, було тимчасово заборонено нарахування по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення…), а також розмір стягнутих з відповідача збитків від інфляційних та річних, суд знаходить достатньо підстав для часткового задоволення заявленого клопотання, зменшення суми підлягаючої стягненню пені на 50 %.

Позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню у сумі 276 602,86 грн.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 р. по справі № 11/5005/6874/2011 та в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011 р.

В решті ж позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 1 698 173,64 грн., суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.

Так, позивачем на підставі п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7 відсотків вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, розмір якого становить 1 698 173,64 грн. за прострочення платежів.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Між тим, як зазначено в п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Предметом даного спору є правовідносини з приводу прострочення виконання грошового зобов'язання, а не зобов'язання, пов'язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а тому дія правової норми закріпленої частиною 2 статті 231 ГК України на спірні правовідносини поширюватись не може.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що в частині суми основного боргу в розмірі 9 135 911,40 грн. слід відмовити, так як сплачено відповідачем ще до звернення позивача з позовом до суду - 21.03.2012 р.; в частині суми основного боргу в розмірі 2 725 782,01 грн. слід провадження припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, із-за відсутності предмету спору, так як сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду; в частині суми 3 % річних та суми інфляційних втрат слід задовільнити, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання; в частині суми пені в розмірі 50 % в сумі 276 602, 86 грн. слід задовільнити, в решті суми пені слід відмовити; в частині 7 відсотків штрафу в розмірі 1 698 173,64 грн. слід відмовити, оскільки це суперечить ст. 231 ГК України.

Вищенаведена факти встановлені також в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009 р. по справі № 28/332-09, в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2009 р. по справі № 28/332-09, в постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2009 р. по справі № 28/332-09, в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 р. по справі № 25/146-10, в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 р. по справі № 25/146-10, в постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2011 р. по справі № 25/146-10, в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 р. по справі № 11/5005/6874/2011, в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 р. по справі № 11/5005/6874/2011 та в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011 р.

Судові витрати слід віднести на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Мито, оплачене позивачем за розгляд вимог щодо стягнення пені, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, п. 11 ст. 80, ст.ст. 1,2,12,21,32,35,36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз", 49029, м.Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5 (п/р 26004006707002 у філії ПАТ КБ "Надра" Дніпропетровського регіонального управління, МФО 306016, Інд.податковий № 202628604021, Свідоцтво платника ПДВ № 100334986, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України", 01021, м.Київ, Клоківський узвіз, 9/1 (п/р 260020568 в АБ "Укргазбанк", м.Київ, МФО 320478, Інд.податковий № 300198026656, Свідоцтво платника ПДВ 35481000, код ЄДРПОУ 30019801) суму 107 235 (сто сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 02 коп. 3 % річних з простроченої суми, суму 34 205 (тридцять чотири тисячі двісті п'ять) грн. 55 коп. інфляційних втрат, суму 276 602 (двісті сімдесят шість тисяч шістсот дві) грн. 86 коп. пені та суму 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору, про що видати наказ.

В частині суми основного боргу в розмірі 9 135 911,40 грн., в частині 7 відсотків штрафу в розмірі 1 698 173,64 грн. та в решті суми пені відмовити.

В частині суми основного боргу в розмірі 2 725 782,01 грн. провадження припинити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко