Рішення № 2366540, 04.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 9/131

04.08.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Гастроном №328»

Про стягнення 2437,54 грн.

Суддя Жирнов С.М.

Представники:

від позивача: Якименко І.В. –довіреність № 637 від 14.12.2007 р.

від відповідача: не з»явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 2232,66 грн. основного боргу, 69,21 грн. інфляції за період квітня 2008 р., 91,02 пені за період з 17.04.2008 р. по 17.06.2008 р. та 44,62 грн. процентів за користування грошовими коштами постачальника на підставі Договору поставки № 15-к від 05.01.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. порушено провадження у справі № 9/131 та призначено її розгляд на 04.08.2008 р.

Позивач в судовому засіданні подав «Уточнення позовних вимог по позовній заяві № 204 від 17.06.2008 р.»№ 234/2 від 01.08.2008 р., відповідно до якого повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу у сумі 2232,66 грн. після подання позову до суду та просив суд припинити провадження у справі в цій частині, в іншій частині позов залишений без змін.

Відповідач в судове засідання не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не подав і не надіслав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 9/131, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 05882048.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов’язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладання розгляду справи, а рівно про можливість розгляду останньої за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Поданим в судовому засіданні «Уточненням позовних вимог по позовній заяві № 204 від 17.06.2008 р.»№ 234/2 від 01.08.2008 р. позивач повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу у сумі 2232,66 грн. після подання позову до суду та на підтвердження зазначеного додав платіжні доручення № 952 від 18.06.2008 р. на суму 500,00 грн., № 997 від 25.06.2008 р. на суму 1000,00 грн., № 1021 від 27.06.2008 р. на суму 732,66 грн. (надалі за текстом –«Клопотання»).

Враховуючи викладене, а також те, що залучені до справи докази (вищезазначені платіжні доручення) свідчать про оплату відповідачем основного боргу у сумі 2232,66 грн. до подання позову до суду (04.07.2007 р. згідно реєстраційного штампу Господарського суду міста Києва), провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України та з покладанням судових витрат в цій частині на позивача.

05.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» (позивачем), визначеним як Постачальник, та товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Гастроном № 328»(відповідачем), визначеним як Покупець, був укладений Договір № 15-к, відповідно до якого позивач зобов»язався передати у встановлений даним договором строк Товар у власність відповідача, а відповідач зобов»язався без затримки прийняти Товар та оплатити його у строк, розмірі, порядку та на умовах даного договору (надалі по тексту - «Договір»).

Таким чином, між сторонами по справі був укладений договір поставки, а, тому саме він та відповідні положення статей параграфа 3 глави 54 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, п. 2 і п.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що позивачем на виконання договірних зобов»язань був поставлений відповідачу Товар на загальну суму 2232,66 грн. (основний борг), що підтверджується видатковою накладною № РНк –065510 від 27.03.2008 р. (копія знаходяться в матеріалах справи, надалі за текстом –«накладна»).

Відповідно до п. 3.2 Договору оплату кожної партії товару, поставленого згідно видаткових накладних, Покупець (відповідач) зобов»язаний здійснити на умовах, що фіксуються в п. 3.2.4, а саме –безготівкова форма розрахунку. Крім того, пунктом 3.2.2 Договору встановлено, що оплата повної вартості Товару Покупцем (відповідачем) здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту передачі Товару.

Відтак, суд прийшов до висновку, що з 18.04.2008 р. почалося прострочення грошового зобов»язання за Договором (27.03.2008 р., накладна + 21 день=17.04.2008 р. –останній день для здійснення оплати за спірну продукцію), т.як відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

Позивач зазначив, що станом на 17.06.2008 р. (день складання позовної заяви № 204) відповідач заборгованість за спірною накладною на підставі Договору та у сумі 2232,66 грн. не оплатив.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

При цьому частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару, передбаченої п. 3.3 Договору, Покупець (відповідач) зобов»язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що у разі прострочення оплати Постачальник (позивач) має право вимагати від Покупця (відповідача) оплату Товару та сплати 2% від неоплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з дня переходу права власності на неоплачений Товар, на підставі ч. 3 ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та здійснивши перевірку доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 69,21 грн. інфляції за період квітня 2008 р., 91,02 пені за період з 17.04.2008 р. по 17.06.2008 р. (62 дні) підлягають лише частковому задоволенню в сумі 30,00 грн. інфляції з 18.04.2008 р. по 30.04.2008 р. та 89,55 грн. пені за період з 18.04.2008 р. по 17.06.2008 р. (61 день).

В іншій частині стягнення інфляції (39,21 грн.) та пені (1,47 грн.) позивачу належить відмовити.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 44,62 грн. процентів на підставі п. 3.4 Договору (т.т. штрафу відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України) підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати в частині стягнення з відповідача вищезазначених сум інфляції, пені, штрафу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Гастроном №328»(04053, м. Київ, вул. Артема, 53/55; ідентифікаційний код 19496133; р/р 26004027108181 в Шевченківському від. УСБ; МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; ідентифікаційний код 21512394; р/р 260026874 в ВАТ «Родовід Банк», МФО 321712) 30 (тридцять) грн. 00 коп. інфляції, 89 (вісімдесят дев»ять) грн. 55 коп. пені, 44 (сорок чотири) грн. 62 коп. штрафу, 6 (шість) грн. 87 коп. державного мита, 7 (сім) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 2232,66 грн. припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

С.М. Жирнов

Дата підписання рішення –07.08.2008 р.