Постанова № 23665235, 19.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5019/1084/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаріцької А.О.,суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач), Міщенка П.К.,за участю представників:від УПФ України в Зарічненському районі Рівненської області: ОСОБА_5 -представник (довіреність від 03.01.2012 року);від ВАТ "Зарічненське АТП-15645": не з'явились;від ліквідатора: не з'явились;розглянувшикасаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області,на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2011 року,у справі № 5019/1084/11 Господарського суду Рівненської області,за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області (смт. Зарічне, Рівненська область),доВідкритого акціонерного товариства "Зарічненське АТП-15645" (смт. Зарічне, Рівненська область),про визнання банкрутом, -в с т а н о в и в :

У травні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області (далі за текстом -УПФУ в Зарічненському районі) звернулось до Господарського суду Рівненської області з заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Зарічненське АТП-15645" (далі за текстом -ВАТ "Зарічненське АТП-15645"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2011 року у справі № 5019/1084/11 порушено провадження у справі, вжито заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2011 року у справі № 5019/1084/11 (суддя -Церковна Н.Ф.) ВАТ "Зарічненське АТП-15645" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру терміном на 6 місяців та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мамченко Л.Н. Постанову місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, наявністю підстав для визнання боржника банкрутом.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року у справі № 5019/1084/11 (головуючий суддя -Бригінець Л.М., судді: Демидюк О.О., Щепанська Г.А.) касаційну скаргу ВАТ "Зарічненське АТП-15645" задоволено; постанову Господарського суду Рівненської області від 22.06.2011 року скасовано повністю; провадження у справі припинено. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, передчасністю висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для порушення справи про банкрутство, оскільки ініціюючим кредитором не реалізовано право на погашення заборгованості.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року, УПФ України в Зарічненському районі (усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 26.01.2012 року) повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначений судовий акт та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Зарічненьке АТП-15645" відмовити в повному обсязі, а постанову Господарського суду Рівненької області від 22.06.2011 року -залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 17, 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.04.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу УПФ України в Зарічненському районі прийнято до провадження.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 18.04.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Заріцька А.О., судді: Поліщук В.Ю., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник УПФ України в Зарічненському районі касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Зарічненьке АТП-15645" відмовити в повному обсязі, а постанову Господарського суду Рівненької області від 22.06.2011 року -залишити без змін.

Інші учасники судового провадження у справі уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, що господарський суд першої інстанції, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом з підстав, встановлених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходив з підтвердженості Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутності юридичної особи - ВАТ "Зарічненське АТП-15645" за юридичною адресою (місцезнаходженням), відсутність ознак здійснення підприємницької діяльності (неподання звітності) та відсутність майна, на яке можна було б звернути стягнення.

Переглядаючи в апеляційному порядку прийняту місцевим господарським судом постанову, апеляційний господарський суд, згідно зі ст. 101 ГПК України, здійснив повторний розгляд справи, під час якого встановив наступні обставини.

УПФ України в Зарічненському районі разом з матеріалами заяви про порушення справи про банкрутство ВАТ "Зарічненське АТП-15645" було залучено інформацію ВРЕР ДАІ м. Кузнецовська (том 1, арк. справи 17-19), яка свідчить про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів у кількості 29 одиниць, що, в свою чергу, вказує на передчасність висновку місцевого господарського суду про відсутність у боржника майна, на яке можна було звернути стягнення.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що твердження ініціюючого кредитора, що ВАТ "Зарічненське АТП-15645" не звітує перед Зарічненським відділенням Дубровицької МДПІ, спростовуються наявним у матеріалах справи Листом Зарічненського відділення Дубровицької МДПІ (том 1, арк. справи 13) (наданого з матеріалами заяви про порушення справи про банкрутство), який свідчить, що боржником остання звітність була подана 14.02.2011 року. Таким чином, обґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду, що ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності (як це передбачено ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") не є підтвердженим.

Апеляційним господарським судом також надано належну оцінку доводам УПФ України в Зарічненському районі щодо відсутності ВАТ "Зарічненське АТП-15645" за юридичною адресою боржника - юридичної особи.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з вимогами ст. 36 ГПК України, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Однак, в порушення ст. 36 ГПК України, ініціюючим кредитором у матеріали справи із заявою про порушення справи про банкрутство надано копію Довідки з ЄДРПОУ, а не оригінал цієї Довідки.

Поряд з цим, надана ініціюючим кредитором копія Довідки з ЄДРПОУ не завірена належним чином. У разі невідповідності наданих суду копій документів вимогам ст. 36 ГПК України, вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року). Огляд оригіналу цієї Довідки місцевим господарським судом у судовому засіданні не здійснювався.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає про доцільність відзначення апеляційним господарським судом того, що, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Враховуючи строк пред'явлення наданих УПФ України в Зарічненському районі виконавчих документів до виконання та наявність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, в порядку Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про можливість задоволення вимог ініціюючого кредитора без застосування ліквідаційної процедури, яку ініціюючим кредитором не реалізовано, а відтак, передчасність порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Зарічненське АТП-15645".

Таким чином, сукупність наведених ініціюючим кредитором підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Зарічненське АТП-15645" не є достатньою, а відтак, висновок апеляційного господарського суду про скасування постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та припинення провадження у справі є обґрунтованим.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що позивач у касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи, апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновку апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2011 року у справі № 5019/1084/11 Господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Головуючий суддяА.О. Заріцька судді:В.Ю. Поліщук П.К. Міщенко