Ухвала суду № 23663715, 19.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/270/12

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача: Копейки Ф.А.

відповідача (апелянта): Мураховського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яланецьке" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Яланецьке" звернулося до суду з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року зазначений позов задоволено у повному обсязі. Зокрема, скасовано податкові повідомлення-рішення №0000342301 від 31.08.2011 року, № 0000332301 від 31.08.2011 року, № 0000352301 від 31.08.2011 року, № 0000362301 від 31.08.2011 року.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду Бершадська МДПІ подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу за обставин, викладених у ній, та просив скасувати постанову суду першої інстанції від 22.02.2012р.

Представник ТОВ "Яланецьке" заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи, у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовими інстанціями встановлено та матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами Бершадської МДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Яланецьке" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 310/15/23/03733654 від 15.08.2011 року.

У даному акті перевірки зроблені висновки про те, що позивачем:

- в порушення ст. 18, ст.20 Закону України "Про оренду землі" №161-ХІV від 06.10.1998 року, ст.126, ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст. 7, п.8'.1, п.п.8'.2 п.8'.6 ст.81 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок додану вартість" (із змінами та доповненнями), п.185.1 ст.185, ст..187, п.209.1, п.209.2, п.209.6 ст.209 ПК України №2755-VІ від 02.12.2010 року занижено податок на додану вартість всього в сумі 856836,0 грн.;

- в порушення ст. 3, ст.4, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток в сумі 582896,0 грн., в тому числі за 2009 рік в сумі 25077,0 грн., 2010 рік в сумі 557819,0 грн.;

- в порушення ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998р. № 320-ХІV та ст.301 ПК України №2755-VІ від 02.12.2010 року завищено суму фіксованого с/г податку у загальній сумі 16662,90 грн., в т.ч. за: 2009 рік - 7970,37 грн.; 2010 рік - 7915,83 грн.; І квартал 2011 року - 776,70 грн.;

- в порушення ст.2, ст.5 Закону України від 11.12.1991 року №1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (із змінами та доповненнями) занижено суми податку з власників транспортних засобів за перевіряємий період на 23637,0 грн., в тому числі І квартал 2009 року в сумі 2954,25грн., II квартал 2009 року в сумі 2954,25 грн., ІІІ квартал 2009 року в сумі 2954,25 грн., ІV квартал 2009 року в сумі 2954,25 грн.., І квартал 2010 року в сумі 2955,0 грн., ІІ квартал 2010 року в сумі 2955,0 грн. , ІІІ квартал 2010 року в сумі 2955,0 грн., ІV квартал 2010 року в сумі 2955,0 грн.;

- в порушення ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 "Про місцеві податки та збори" занижено комунальний податок в загальній сумі 1241,00 грн. за період з січня 2009 року по грудень 2010 року.

На підставі вищезазначених висновків Бершадською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000342301, яким ТОВ "Яланецьке" донараховано грошових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 1927357,0 грн.; № 0000331301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 729980,0 грн.; № 0000352301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 53183,0 грн.; № 0000362301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з комунального податку на 5631,0 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивачем почергово було подано скарги до податкових органів вищого рівня, які в порядку процедури адміністративного оскарження залишені без задоволення.

Апеляційним судом встановлено, що причиною виявлених порушень є твердження податкового органу, згідно яких ТОВ "Яланецьке" безпідставно перебуває на спеціальному режимі оподаткування через заниження останнім 75% питомої ваги вартості самостійно вироблених сільськогосподарських товарів, оскільки земельні ділянки на яких здійснюється власне виробництво та які використовуються згідно укладених договорів оренди не пройшли державну реєстрацію. Із зазначених вище підстав відповідач також вважає, що ТОВ "Яланецьке" неправомірно користувався пільгами платника фіксованого сільськогосподарського податку, що в свою чергу є порушенням вимог Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та їх скасовуючи суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, правильно виходив з такого.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою від 13.04.2009 року №3068 та зареєстрований є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 01.01.2009 року № 100318671

Згідно з пунктом 8.1 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

В свою чергу, пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 8-1.7 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб) а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Зазначені положення Закону України "Про податок на додану вартість" узгоджуються з нормами ст. 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених в цій статті, зокрема, в рахунок податку на прибуток підприємств. Частинами першою і третьою ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" встановлено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

У акті перевірки зазначено, що позивач для здійснення господарської діяльності, зокрема для виготовлення власної сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації, використовує орендовані земельні ділянки на території Яланецької сільської ради. Оренда зазначених земельних ділянок здійснюється на підставі договорів оренди, укладених з відповідними орендодавцями, частина з яких не пройшла державної реєстрації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з тим що використання позивачем при виробництві власної продукції земельних ділянок, правовстановлюючі документи яких проходять процедуру оформлення і ще незареєстровані в базі даних структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру, не є підставою вважати вироблену сільськогосподарську продукцію, продукцією не власного виробництва.

Відповідачем не враховано, що товариство здійснює увесь цикл виробництва сільськогосподарської продукції із застосуванням власних та орендованих виробничих потужностей, а тому є сільськогосподарським товаровиробником. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Яланецьке" виготовляє продукцію не свого виробництва податковим органом не доведено, як і не зазначено тих осіб хто, на їх думку, є власником такої продукції.

Суд першої інстанції, системно проаналізувавши вказані вище правових норм, дійшов правильного висновку про те, що право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку визначається лише через 75% одержаної від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік суми, а не з кількості землі (площі землі), яка, в свою чергу, впливає лише на розмір податку. Крім того, в законі чітко визначено - на виробничих потужностях, а не земельних ділянках, що є різними поняттями.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач на протязі 2008, 2009, 2010 років займався виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих землях, питома вага якої у складі товаровиробництва становить понад 75%, що підтверджується "Розрахунками питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції…". Більш того, наявність у ТОВ "Яланецьке" нового свідоцтва платника фіксованого сільськогосподарського податку, яке почало діяти з 21.01.2011 року та видане у відповідності до ст. 308 ПК України, свідчить про правомірність набуття платником відповідного статусу та його підтвердження податковим органом - Бершадською МДПІ. Заперечень щодо надання позивачу свідоцтва платника фіксованого податку у відповідача не виникало, а відтак висновок останнього викладений у акті перевірки № 310/15/23/03733654 від 15.08.2011 року протирічить власним діям, пов'язаних із наданням товариству статусу платника фіксованого с/г податку.

Аналогічно, основним критерієм для застосування платником спеціального режиму оподаткування з ПДВ є наявність у платника питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п. 209.10. ст. 209 ПК України, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному органі державної податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

На момент проведення перевірки ТОВ "Яланецьке" відповідало вимогам, що ставляться до сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та в період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року щомісячно подавало до податкового органу дві податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: - декларацію (скорочену) - за результатами операцій із поставки сільськогосподарських товарів (послуг); - декларацію (загальну) - за результатами операцій із поставки продукції не власного виробництва, що також підтверджується актом перевірки.

Враховуючи вищезазначене висновок відповідача про неправомірне користування позивачем пільгами платника фіксованого сільськогосподарського податку та суб'єкта спеціального режиму оподаткування не відповідає обставинам справи, а отже є безпідставним.

Згідно положень ст. 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), від сплати податку звільняються особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, - за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02) та вантажні автомобілі (код 8704).

А у відповідності до ст. 1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" платник фіксованого сільськогосподарського податку не є платником комунального податку.

Таким чином наявність за ТОВ "Яланецьке" в період, за який проводилась перевірка, статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку звільняє останнього від сплати податку з власників транспортних засобів та комунального податку. Отже, Бершадською МДПІ неправомірно нараховані товариству грошові зобов'язання по даним платежам.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 31.08.2011 року №0000342301, № 0000332301, № 0000352301, № 0000362301 Бершадською МДПІ доведено не було та матеріалами справи не підтверджено, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав для їх скасування.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги Бершадської МДПІ не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 квітня 2012 року.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар