Постанова № 23661657, 24.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24.04.2012р. справа № 2а- 4704/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Харківської міської громадської організації "Підприємці - дітям" простягнення заборгованості, -

встановив:

Суб'єкт владних повноважень, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Харківської міської громадської організації "Підприємці - дітям", заборгованість у сумі 1.872,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Відносно ХМГО "Підприємці - дітям" ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (юридичним та фактичним правонаступником якої є Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС) було винесено податкове повідомлення-рішення, яке станом на теперішній час є діючим, однак платник податків владних приписів цього правового акту індивідуальної дії в частині проведення платежу не виконав. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ХМГО "Підприємці - дітям", письмових заперечень проти позову до суду не подав.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (юридичним та фактичним правонаступником якої є Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС).

З наявних у справі документів вбачається, що заявлена до стягнення сума складається із заборгованості по оплаті податкового повідомлення-рішення №0001841510 від 05.08.2011 р. за платежем податок на прибуток на суму 1.872,00 грн.

Оглянувши в судовому засіданні зазначене податкове повідомлення-рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуте рішення відповідає повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст.54 і 116 Податкового кодексу України, а за процедурою ухвалення узгоджується з нормами Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень - рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985).

Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянутий правовий акт індивідуальної дії не має.

У ході розгляду справи доказів втрати зазначеним податковим повідомленням-рішенням юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обов'язку за згаданим правовим актом індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обов'язку за згаданим правовим актам індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57); у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз.2 п.57.3 ст.57).

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов'язку.

Доказів виконання податкового обов'язку відповідно до положень ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом-Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що нормами Податкового кодексу України податкові органи не наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про стягнення з платника податків заборгованості саме такого платника податків перед бюджетом (за виключенням правовідносин за участю фізичних осіб - підприємців). Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб'єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС до Харківської міської громадської організації "Підприємці - дітям" про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з Харківської міської громадської організації "Підприємці - дітям" (ідентифікаційний код -23750057; місцезнаходження - 61000, м. Харків, пров. Трофимова, буд. 20, кв. 6) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 1.872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.