Постанова № 23661571, 18.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 квітня 2012 р. № 2-а- 3391/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання - Зеленькова О.В.

представників позивача -Агічеєвої О.А., відповідача -не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка», з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000202307 від 12.03.12р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, в судове засідання свого представника не направив, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

18.04.2012 року ДПІ у Київському районі міста Харкова через канцелярію суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання, доказів поважності причин неявки до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача до суду не подано, відповідач повторно не прибув в судове засідання, відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи, а отже слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Побутелектротехніка» (код за ЄДРПОУ 24136939), з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» (код за ЄДРПОУ 37092055) за листопад 2011 року, про що було складено акт № 615/23-3/24136939 від 24.02.12р.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202307 від 12.03.12р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 87 919,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 980,00 грн.

Як з'ясовано під час судового розгляду, фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 615/23-3/24136939 від 24.02.12р. висновки відповідача про порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.10р. в результаті чого, ТОВ «Побутелектротехніка» завищено податковий кредит по рядку (10.1-16.3) всього у сумі 87 918,77 грн., чим занижено ПДВ до сплати всього у сумі 87 918,77 грн.

Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» (код за ЄДРПОУ 37092055) за листопад 2011 року від 26.01.12р. № 41/15-02-36/37092055. Актом перевірки ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова було констатовано, що ТОВ «Промтехноопт» має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання: відсутній кваліфікований персонал, відсутні основні фонди, платник не знаходиться за місцезнаходженням, відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків. Враховуючи викладене, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова приходить до висновку про те, що у ТОВ «Промтехноопт» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за листопад місяць 2011 року (стор.5 акту перевірки № 615/23-3/24136939 від 24.02.12р.). Внаслідок цього, а також з урахуванням надання позивачем на письмовий запит відповідача № 4035/10/23-310 від 15.02.12р. первинних документів, в акті зроблено висновок про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 87 918,77 грн. та про нікчемність правочину, який був вчинений у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Промтехноопт».

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Між ТОВ «Побутелектротехніка» (як покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (як постачальник) було укладено договір № 111 від 01.11.11р. на поставку витратних поліграфічних матеріалів. Згідно п. 3.1 цього договору поставка товару здійснюється партіями за рахунок Покупця на умовах самовивозу. (а.с.62-63).

Згідно з договором поставки № 111 від 01.11.11р. в період з 01.11.11р. по 30.11.11р. на адресу позивача були відвантажені поліграфічні матеріали згідно видаткової накладної № РН 101 від 01.11.11р. та податкової накладної № 50 від 01.11.11р. (а.с. 64, 66) У податковій звітності дана операція позивачем була відображена в декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року в складі податкового кредиту. (а.с.106-107)

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 101 від 01.11.11р. (а.с. 65)

З матеріалів справи вбачається, що на момент проведення перевірки та на час розгляду справи в суді, ТОВ «Побутелектротехніка» товар придбаний у ТОВ «Промтехноопт» не був реалізований та знаходиться на зберіганні на його на складі, який орендує за договором оренди нежитлового приміщення № 11/2012 від 01.01.12р., що розташований за адресою: м. Харків, вул. Гордієнківська, б. 12. Факт наявності товару підтверджується актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на поліграфічні матеріали (рахунок 281) від 17.02.12р. та 27.03.12р. (а.с. 85-89, 73-77)

На момент проведення перевірки розрахунки за товар не були проведені, проте керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України 16 березня 2012 року між ТОВ «Побутелектротехніка» та ТОВ «Промтехноопт» підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 527 512,62 грн. (а.с. 67)

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту підтверджена відповідною податковою накладною, що отримана позивачем від ТОВ «Промтехноопт», який на момент здійснення господарської операції був платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.08.2010 року, яке було анульовано 24.01.2012 року. (а.с.19) В свою чергу, дана податкова накладна не має недоліків, складена на підставі договору, видаткової накладної та відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ТОВ «Побутелектротехніка» та ТОВ «Промтехноопт» належним чином виконали свої обов'язки з подання звітності по ПДВ та з декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань за укладеним договором, про що свідчать копії податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Побутелектротехніка» та ТОВ «Промтехноопт», які знаходяться в матеріалах справи. (а.с. 57-61, 106-107)

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданої продавцем податкової накладної, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із досліджених копій документів, а саме договору, видаткової, податкової та товарно-транспортної накладної, акту про зарахування зустрічних однорідних вимог, актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей на поліграфічні матеріали (рахунок 281), які наявні у матеріалах справи, вбачається, що позивач здійснив реальне придбання товару, на час розгляду справи в суді товар є не реалізованим та зберігається на складі позивача, отже судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму, яка підтверджена податковою накладною, складеною контрагентом позивача, у зв'язку з придбанням товару та метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Щодо тверджень відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентом, суд наголошує, що акт перевірки не містить жодних посилань на обставини, які б могли слугувати ознаками того, що цей правочин підпадає під визначення ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням правових позицій, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Під час кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися умислу, який виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом наявності умислу може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з акту перевірки № 615/23-3/24136939 від 24.02.12 для доведення нікчемності укладеної угоди використовувалася виключно інформація, отримана від ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, а саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» (код за ЄДРПОУ 37092055) за листопад 2011 року від 26.01.12 № 41/15-02-36/37092055. Інших обставин, які б додатково свідчили б про наявність делікту (безтоварний та/або фіктивний характер здійсненої операції, спрямування цієї операції на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та ТОВ «Промтехноопт», що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, тощо) під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

Втім, цей акт перевірки, суд не бере до уваги, адже відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків названого акту, тому суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом і правомірність віднесення позивачем суми податку до податкового кредиту з ПДВ, згідно первинних бухгалтерських документів та податкової накладної, що виписана на виконання викладених вище умов договірних відносин.

Доводи відповідача про відсутність ТОВ «Промтехноопт» за юридичною адресою, відсутність персоналу, транспортних засобів не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Промтехноопт» вбачається, що станом на момент здійснення господарської операції та станом на момент розгляду справи у суді підтверджено відомості про юридичну особу згідно записів № 2-13. (а.с. 13-17)

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ТОВ «Промтехноопт» вбачається, що кількість працюючих станом на 01.11.11р. складала 5 осіб, згідно умов договору поставки товар вивозився транспортом ТОВ «Побутелектротехніка», який переданий в оренду відповідно до договору № 01/08-3 від 01.08.2011 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202307 від 12.03.12р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000202307 від 12.03.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" (61024, м. Харків вул. Ольмінського б. 17 кв. 2, код 24136939) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1098,99 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісім грн. 99 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.