Постанова № 23661295, 18.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 квітня 2012 р. справа № 2-а- 2841/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Савві Л.Є.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТЕЗИС ПЛЮС" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТЕЗИС ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 01.12.2011 року №0004351510.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року було допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова на її правонаступника Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011 року ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС", за результатами якої складено акт №2150/15-36374156 від 07.11.2011 року. Позивач зазначив, що згідно декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року підприємство задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (ряд.06.6) у сумі 114422 грн. За даними камеральної перевірки встановлено порушення порядку віднесення до складу валових витрат даних ряд. 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" у сумі 103461 грн., що призвело до заниження об'єкту оподаткування (ряд.07) на суму 103461 грн. та до заниження податку на прибуток за другий квартал 2011 року у сумі 23796 грн., а саме порушено п.150.1 ст.150 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач, у адміністративному позові, вказав, що перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. В акті перевірки зазначено, що згідно пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Внаслідок чого, відповідачем безпідставно зменшено витрати за другий квартал 2011 року на 103461 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 103461 грн. Позивач не згоден із думкою відповідача про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. З огляду на вищевикладене, ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС" вважає, що висновки викладені в акті перевірки є незаконними, безпідставними і такими, що порушують норми Конституції України, які є нормами прямої дії, а саме ст. 19 Конституції України, а прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0004351510 від 01.12.2011 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 23796 грн. підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання прибув, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Представник відповідача вважає, що ТОВ "Тезис плюс" порушено вимоги п. 150.1 ст.150 та п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування (ряд.07) на суму 103461 грн. та до заниження податку на прибуток за II квартал 2011 року у сумі 23796 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.02.2009 року було проведено державну реєстрацію ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС".

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС" було подано до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова звітну податкову декларації з податку на прибуток підприємства за перший та за другий квартал 2011 року, при цьому в рядку 04.9 цієї декларації позивач включив одержане за 2009, 2010 роки від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 103461 грн. Окрім цього, позивачем було подано до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, в рядку 06.6 цієї декларації позивач переніс від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 114422 грн.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова 07.11.2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС" за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт №2150/15-36374156 від 07.11.2011 року. Перевіркою виявлено порушення порядку заповнення позивачем податкової звітності з податку на прибуток, а саме було встановлено порушення п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат даних р.06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»у сумі 103461 грн., що призвело до заниження об'єкту оподаткування (ряд.07) на суму 103461 грн. та до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 23796 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2011 року ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС" направило до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова заперечення на акт перевірки, на яке отримало відповідь на заперечення №9007/10/15-117 від 28.11.2011 року, відповідно до якої, висновки акту камеральної перевірки №2150/15-36374156 від 07.11.2011 року вважаються правомірними.

На підставі висновків перевірки, керівником ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова 01.12.2011 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0004351510, яким ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС" донараховано податок на прибуток у сумі 23796 грн.

Позивач, в порядку адміністративного оскарження, подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області. Рішенням про результати розгляду скарги №379/10/25-203 від 26.01.2012 року ДПА у Харківській області було відмовлено позивачу у задоволенні його скарги, а податкове повідомлення -рішення №0004351510 від 01.12.2011 року залишено без змін. Після цього, ТОВ "ТЕЗИС ПЛЮС" звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення №3166/6/10-2415 від 22.02.2012 року, яким податкове повідомлення -рішення було залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.1 підр.4 розділу XX Податкового кодексу України, норми розділу III ПК України застосовуються починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року. Тому, до вказаного строку визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток мало здійснюватись на підставі норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №334/94-ВР).

Пунктом 6.1 ст.6 Закону України №334/94-ВР в редакції, що діяла по 30.06.2010 року включно, було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток за 2009 рік (вх. від 05.02.2010р.) ряд.08 об'єкт оподаткування задекларовано в розмірі «0»грн. 07.05.2010 р. ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС»до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, збільшено валові витрати на 45829 грн., внаслідок чого об'єкт оподаткування (ряд.08 Декларації) склав збитки в сумі 45829 грн. 08.02.2011 року ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС»подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (вх..№ 9006800328 від 08.02.2011 року), об'єкт оподаткування ряд. 08 декларації склав прибуток у сумі 0 грн.

Суд зауважує, що Верховною Радою України був прийнятий Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20 травня 2010 року № 2275-VI.

Нормою підпункту 1 п.9 розділу I цього Закону пункт 6.1 статті 6 Закону України №334/94-ВР був доповнений абзацом другим такого змісту: у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Крім того, нормою підпункту 5 п.9 розділу I Закону № 2275-VI передбачено: у статті 22 Закону України №334/94-ВР включити пункт 22.4 такого змісту: у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відповідно до змін в законодавстві починаючи з 2 кварталу 2010 року, сума збитків за 2009 рік включена до декларації з податку на прибуток в розмірі 20%, тобто сума збитків, яка включена в декларацію за 2010 рік склала 9166 грн. (ряд. 04.9 від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного року), об'єкт оподаткування ряд. 08 Декларації склав прибуток у сумі 0 грн. 10.05.2011 року ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС» подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (вх. .№ 9003039648 від 10.05.2011р.), згідно якого збільшено витрати по ряд. 04 та 05.1 на суму 66798 грн., ряд. 08 Декларації склав -66798 грн. Також, 10.05.2011 року ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС» надало декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (вк.№9003039852 від 10.05.2011р.), відповідно до якої по ряд.04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року включено збитки в розмірі 80% за 2009 рік (45829 грн.) у сумі 36663,00 грн. та за 2010 рік у розмірі 66798,00 грн., що складає у сумі 103461 грн.

Надалі, позивачем надано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (вх..№9004390460 від 23.06.2011р.), відповідно до якого збільшено витрати за 1 квартал 2011 року на суму 114422 грн.. Об'єкт оподаткування по ряд.08 Декларації (з урахуванням уточнюючого розрахунку) склав збиток у сумі - 114422 грн.

З огляду на те, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Суд встановив, що згідно пункту 1 розділу II Закону № 2275-VI, його пункт 9 набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, а сам Закон №2275-VI був опублікований в Газеті "Голос України" від 16.06.2010 року № 109.

З урахуванням наведених норм Закону суд вважає обґрунтованими дії позивача по включенню ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС»до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (вх.№9005626886 від 02.08.2011р.) від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 114422 грн., що включає 103461 грн. збитків 2009, 2010 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку відповідач невірно застосовує норми матеріального права України.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України 01.04.2011 року та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України №334/94-ВР встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме: дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року.

Таким чином, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 01.12.2011 року №0004351510 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 237,96 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТЕЗИС ПЛЮС" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 01.12.2011 року №0004351510.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТЕЗИС ПЛЮС" (вул. 2-ї П'ятирічки, 38, Харків, 61089, код 36374156) витрати зі сплати судового збору у розмірі 237,96 грн. (двісті тридцять сім гривень 96 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2012 року.

Суддя Біленський О.О.