Постанова № 23660529, 02.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. № 2а-10780/11/1370

о 17 год., 05 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», представник Жила В.С.до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, представник Голода І.В. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення, визнання протиправними і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, у якому із врахуванням уточнень позовних вимог просило:

- Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 0000742301/0/10323 від 22.06.2009 року та № 0000752301/0/10324 від 22.06.2009 року.

- Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у місті Львові № 302361/10322 від 22.06.2009 року в частині визнання штрафу у розмірі 14 646,32 грн.

- Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у місті Львові № 0000372201/0/10027 від 18.06.2009 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у місті Львові складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 196/23-2/33894928 від 10.06.2009 року. При проведенні перевірки відповідачем помилково виключено із складу валових витрат підприємства видатки на оренду офісних приміщень у ТОВ «Ліга партнерів»в сумі 1372738,96 грн. у звязку з відсутністю підтверджуючих документів повязаних з господарською діяльністю, оскільки в ході перевірки позивачем були надані ДПІ документи (угоди, акти виконаних робіт та видаткові накладні), що підтверджують проведення позивачем зазначених ремонтних робіт.

У вказаному акті зазначено про порушення позивачем п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9., п. 5.3., п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», у звязку з чим не включено до складу валового доходу суму комісійної винагороди при отриманні коштів за придбанні товарно-матеріальні цінності в межах договору доручення від 01.03.2006 року № 01/03/06 в сумі 24050,02 грн. Проте згідно умов договору (п. 3.2. договору) комісійна винагорода виплачується Довірителем протягом десяти днів з моменту надання Повіреним звіту про виконане доручення та підписання Акту виконаних робіт, а не отримання коштів на виконання певних юридичних дій (здійснення закупівлі товарно-матеріальних цінностей для Довірителя). В періоді перевірки сторонами договору не підписувалось акту виконаних робіт, у позивача були відсутні підстави для включення до складу валового доходу вказаної суми коштів.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту Закон не передбачає.

Позивачем представлено відповідачу усі належним чином оформлені документи по господарських операціях, що підтверджують формування податкового кредиту (в т.ч. податкові накладні). Банківські виписки, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту. Частина 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум, не підтверджених податковими накладними. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Відповідачем начебто встановлено порушення позивачем ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосовано штрафні санкції в розмірі 1076604,00 грн. Зазначений Закон встановлює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, які по суті є адміністративно-господарськими санкціями. Такі санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності Відповідач неправомірно визначив пеню порушив строки застосування адміністративно-господарської санкції.

В цілому позивач вважає, що висновки ДПІ у м. Львові викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а порушення податкового, валютного та іншого законодавства такими, що встановлені на неправильному трактуванні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України».

ТОВ «Львівські автобусні заводи»не допущено порушень згаданих нормативно-правових актів, відповідно, неправомірними є висновки податкового органу викладені в акті перевірки від 10.06.2009 року, у звязку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що податковим органом проведено планову документальну перевірку позивача за результатами якої встановлено ряд порушень податкового та валютного законодавства. Позивачем порушено п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено суму валового ходу на суму комісійної винагороди при отриманні коштів за придбані товарно-матеріальні цінності. Позивачем порушено п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включено до складу валових витрат придбання товарів від ТОВ «Профліга». Позивачем порушено п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищено суму валових витрат по оренді приміщення ТОВ «Ліга партнерів».

Відповідно позивачем по вказаних обставинах також порушено п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Договір купівлі-продажу між позивачем та ТОВ «Дніпрометснаб»є нікчемним, оскільки не спричинив реального настання правових наслідків. Керівник контрагента вказаний договір не підписував, підприємство ліквідовано, контрагент звітність по податку на додану вартість до податкового органу не подавав, позивачем не вчинялись дії на повернення суми предоплати за металопродукцію, або отримання товару по цьому ж договору. Позивачем не спростовано правомірних висновків податкового органу, щодо встановлених порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у звязку із порушенням термінів розрахунків. Позивачем порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не нараховувався та не сплачувався з податкових доходів працівників, при відшкодуванні витрат згідно авансових звітів без підтверджуючих розрахункових документів.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

10.06.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Львові (тепер відповідач) проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 196/23-2/33894928.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 210473,60 грн., у тому числі за 2007 рік в сумі 2066,35 грн., за 9 місяців 2008 року в сумі 208407,25 грн.;

- п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 24860385,45 грн., в тому числі за 2006 рік в сумі 35837,45 грн., за 2007 рік в сумі 24824548,00 грн.;

- п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1., п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.2.3. п. 7.2.,п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2007 року на суму 5998417,34 грн.;

- п. 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів, в сумі 16480,32 грн.;

- ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В акті перевірки зазначено:

Між позивачем, як Повіреним та ЗАТ «Львівський автомобільний завод»(ЗАТ «Завод комунального транспорту»), як Довірителем, укладено договір доручення від 01.03.2006 року №01/03/06. За виконане доручення Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 0,1 відсотків від суми угоди, укладеної на умовах даного договору. Позивачем за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року в межах вказаного договору закуплено та передано ЗАТ «Завод комунального транспорту» товарно-матеріальних цінностей на суму 47902328,71 грн., та отримано коштів на відшкодування витрат по даному договору в сумі 24771008,38 грн. Отримавши компенсацію витрат по договору доручення за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року позивач згідно умов договору отримує дохід від надання послуг по придбанню товарно-матеріальних цінностей у вигляді комісійної винагороди в розмірі 0,1 відсотка отриманих коштів, а саме 24050,02 грн. Позивачем в порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено суму валового доходу на суму комісійної винагороди при отриманні коштів за придбані товарно-матеріальні

Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Профліга» встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку та первинних документів на розрахунковий рахунок ТОВ «Профліга»за перевірений період перераховано без укладення договору кошти за товар в сумі 15644,40 грн. (банківська виписка від 13.12.2006 року № ЗА - 0000281) та отримано товар на загальну суму 15644,4 грн., в тому числі ПДВ 2607,40 грн. Суми витрат на придбання даних комплектуючих в розмірі 13037,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат підприємства, а саме по періодах: 4 квартал 2006 року - 13037,00 грн. ТОВ «Профліга»податкове зобов'язання по податку на прибуток не декларувалось, оскільки відповідно до АІС ОР «Податки», АРМ «ТАХ», даних АІС «Бест Звіт»останню декларацію з податку на прибуток ТОВ «Профліга»подано за І квартал 2008 року. Підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Договір поставки товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В ході перевірки встановлено факти отримання товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначений договір є нікчемним.

Позивачем порушено п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включено до складу валових витрат придбання товару від ТОВ «Профліга»в сумі 13037,00 грн., в тому числі: 4 квартал 2006року - 13037,00 грн.

Між позивачем, як Орендарем та ТОВ «Ліга партнерів»надалі Орендодавець укладено договір оренди нерухомого майна від 21.06.2007 року, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в платне строкове користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, розташовані на 1,2,3,4 поверхах в будівлі адміністративного корпусу загальною площею 1988,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14. Інвентаризаційна оцінка майна становить 347080,00 грн. Технічний стан майна, яке передається в оренду, засвідчується Актом прийому-передачі, який є невідємною частиною Договору.

Майно передається в оренду для розміщення адміністративних приміщень Орендаря, проведення реконструкції та капітального ремонту майна, передачі майна в суборенду з письмової згоди Орендодавця та здійснення іншої статутної діяльності Орендарем.

Розмір орендної плати становить 146455,23 грн. за місяці, в тому числі ПДВ 24409,21 грн. Позивач за одержані послуги згідно договору оренди приміщення перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Ліга Партнерів»кошти в сумі 471360,00 грн., а саме: 20.03.2008 року - 200000,00 грн., 21.03.2008 року - 13770,00 грн., 25.04.2008 року - 13770,00 грн., 18.06.2008 року - 20000,00 грн., 20.06.2008 року - 14820,00 грн., 14.07.2008 року - 3000,00 грн., 15.08.2008 року - 206000,00 грн. Станом на 30.09.2008 року по рахунку 6852 рахується заборгованість в сумі 810457,64 грн.

До перевірки не представлено будь-які документи, що дають змогу визначити: для чого використовувалися дані приміщення та відношення даних витрат до господарської діяльності підприємства.

В порушення п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищено валові витрати на суму витрат по послугах оренди приміщення згідно договору від 21.06.2007 року б/н, без надання підтверджуючих документів про використання даних витрат в господарській діяльності підприємства, в розмірі 1068181,40 грн.

Між ЗАТ «Львівський автомобільний завод»( ЗАТ «Завод комунального транспорту»), як довірителем та позивачем, як повіреним, укладено договір доручення від 01.03.2006 року №01/03/06, згідно якого повірений зобовязується зробити певні юридичні дії, а саме: здійснити закупівлю товарно-матеріальних цінностей для довірителя. За виконане доручення Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 0,1 відсотків від суми угоди, укладеної на умовах даного договору. Витрати Повіреного підлягають компенсації Довірителем разом з виплатою винагороди на підставі документів, що підтверджують витрати Повіреного.

Згідно представлених для перевірки документів, позивач за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року в межах вказаного договору закуплено та передано ЗАТ «Завод комунального транспорту»товарно-матеріальних цінностей на суму 47902328,71 грн., та отримано коштів на відшкодування витрат по даному договору в сумі 24771008,38 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 01.04.2009 року № ЗА-0000027 ТОВ «Львівські автобусні заводи»нараховано комісійну винагороду за послуги із закупівлі товарно-матеріальних цінностей за період з квітня 2008 року по січень 2009 року в сумі 59620,45 грн. Отримавши компенсацію витрат по договору доручення за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року позивач згідно умов договору отримує дохід від надання послуг по придбанню товарно-матеріальних цінностей у вигляді комісійної винагороди в розмірі 0,1 відсотка отриманих коштів, а саме 24050,02 грн., крім цього ПДВ 4810,00 грн.

Між позивачем, як покупцем, в особі директора Мартиненко Д.В., та ТОВ «Дніпрометснаб», як продавцем, в особі директора Титаренко О.І. укладено договір купівлі-продажу від 29.12.2006 року № 29/12/06. Згідно якого, продавець зобовязується передавати у власність матеріали та комплектуючі, а покупець, в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар, в асортименті, кількості та за ціною згідно Специфікацій, які є невідємною частиною Договору (п.1.1 Договору).

Згідно представлених для перевірки документів за період, що перевіряється позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Дніпрометснаб»перераховано кошти, як оплата за металопродукцію в сумі 86622550,00 грн. ТОВ «Дніпрометснаб»виписано податкові накладні на загальну суму 86622550,00 грн., в тому числі ПДВ 14437091,08 грн.

Згідно представлених для перевірки документів, товар по даному договору ТОВ «Львівські автобусні заводи»не отримано. За даними бухгалтерського обліку по рахунку 3711 станом на 30.09.2008 року рахується дебетове сальдо в сумі 86622550,00 грн.

Господарські операції безпідставно віднесені платником податків до складу валових витрат, оскільки договір підписано не керівником контрагента (керівник ТОВ «Дніпрометснаб»Титаренко О.І. вказаний договір не підписував), підприємство визнано банкрут, триває процедура ліквідації, звітність по податку на прибуток та податок на додану вартість ТОВ «Дніпрометснаб»до ДПІ у Голосіївському районі не подавалася. Позивачем не вчинялися будь-які дії, спрямовані на повернення суми передоплати за металопродукцію, або отримання товару по даному договору. Підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Встановлена в ході перевірки відсутність поставок товарів, яка свідчить про укладення договору купівлі-продажу товарів між позивачем та ТОВ «Дніпрометснаб»від 29.12.2006 № 29/12/06 без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на прибуток, а отже виключає господарський характер, понесених із виконанням зазначених договорів, витрат, що призвело до порушення до п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. п 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів від ТОВ «Профліга», що виключає господарський характер, понесених витрат, чим порушено п.п. 7.2.3. п. 7.2. п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту на 2607,40 грн. екларації по ПДВ.

Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Ліга партнерів»встановлено укладення договору оренди. Інвентаризаційна оцінка майна становить 347080,00 грн. (п.1.1.2 Договору). Майно передається в оренду для розміщення адміністративних приміщень Орендаря, проведення реконструкції та капітального ремонту майна, передачі майна в суборенду з письмової згоди Орендодавця та здійснення іншої статутної діяльності Орендарем (п.2.1 Договору). Розмір орендної плати становить 146455,23 грн. за місяці, в тому числі ПДВ 24 409,21 грн. (п.4.1 Договору).

Відповідно до карточки клієнта ТОВ «Ліга партнерів»за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року та первинних документів, позивач за одержані послуги згідно договору оренди приміщення перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Ліга Партнерів»кошти в сумі 471360,00 грн. Станом на 30.09.2008 року по рахунку 6852 рахується заборгованість в сумі 810 457,64 грн. Крім того, для перевірки не представлено будь-які документи, що дають змогу визначити: для чого використовувалися дані приміщення та відношення даних витрат до господарської діяльності підприємства. Відповідачем в ході перевірки надано лист від 29.04.2009 року № 7152/23-213/816 з проханням надати інформацію про те, з якою метою орендувалися дані приміщення, методику визначення орендної плати, інформацію про використання даного приміщення в господарській діяльності підприємства. Позивачем пояснень та підтверджуючих документів по вищезазначених питаннях не надано.

Позивачем порушено п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ по послугах оренди приміщення, без надання підтверджуючих документів про використання даних витрат в господарській діяльності підприємства, в розмірі 213626,26 грн.

Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 встановлено, що позивач здійснював експортні та імпортні операції.

Проведеною перевіркою таких документів: контрактів, податкової звітності, головних книг за 2006,2007 та 2008 роки, журналів-ордерів по pax. 362 , 632 , банківських документів по валютних рахунках № 2600811836 у ВАТ «Український професійний банк», м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, № 2600540003256 у ВАТ КБ «Хрещатик»в Львівській філії, м. Львів, проспект Шевченка, 5, вантажно-митних декларацій, актів виконаних робіт, інших документів за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

По контракту № 24/04/07-01 від 24.04.2007 року, укладеному з фізичною особою Ісраелян Вардан, Вірменія, підприємство згідно з вантажно-митної декларації № 9995 від 26.04.2007 року експортувало автобус ЛАЗ-5208 DL вартістю 200000,00 дол. США. Валютна виручка від нерезидента на рахунок підприємства не поступила. Станом на 01.10.2008 року в обліку підприємства по розрахунках із зазначеним нерезидентом рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 200000,00 дол. США.

По розрахунках з ВАТ «АВТОАРМАТУРА», Росія, дог. № 75 від 05.06.2006 року, підприємство 27.10.2006 року (плат.дор.№ 26) здійснило переказ коштів в сумі 92964,70 рос. руб. Товар по імпорту надійшов на суму 92685,70 рос. руб (ВМД № 24833 від 13.12.2006 року). Заборгованість в сумі 279,00 рос. руб. нерезидент повернув 13.02.2007 з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків. Станом на 01.10.2008 розрахунки завершені.

По розрахунках з ЗАТ «АВТОКОМ», Росія, к-т № 804/00232058/700018 від 06.02.2007 року, підприємство 06.09.2007 року (плат. дор. № 73) здійснило переказ коштів в сумі 101972,00 рос. руб. Товар по імпорту на суму 101602,0 рос. руб. надійшов 28.09.2007 року по ВМД № 21567. Станом на 01.10.2008 року прострочена дебіторська заборгованість становить 370,03 рос. руб.

По розрахунках з УП «БЕЛКОММУНМАШ», Білорусь, контракт № 33/13-07 від 09.01.2007 року, підприємство 11.06.2007 року (плат. дор. № 43) здійснило переказ коштів в сумі 23500 євро. Товар по імпорту на суму 9400 євро надійшов 31.07.2007 року по ВМД № 17340 на суму 14100 євро - 28.09.2007 року по ВМД № 21562. Станом на 01.10.2008 розрахунки нерезидентом завершені.

По розрахунках з фірмою BELGRADEFAIR, Белград, на підставі інвойсу № 20800402020 від 19.03.2008 року, підприємство 01.04.2008 року (плат. дор. №17) здійснило переказ коштів в сумі 6165,5 євро за участь у виставці. Документів, які б підтверджували участь підприємства у виставці, підприємство до перевірки не надало. Законодавчо встановлю терміни розрахунків підприємством порушені. Станом на 01.10.2008 прострочена дебіторська заборгованість становить 6165,5 євро.

По розрахунках з фірмою DIMPEX GmbH, Німеччина, к-т № 23-10-2003/2 від 23.10.2003 року, підприємство 20.11.2007 року (плат. дор. № 97) здійснило переказ коштів в сум 5990,0 євро. Товар по імпорту на суму 1096,4 євро надійшов 28.12.2007 року по ВМД № 30575, на суму 4385,6 євро - 24.01.2008 року. Станом на 01.10.2008 року прострочена дебіторська заборгованість становить 508 євро.

По розрахунках з ОАО «МОСАВТОСТЕКЛО», Росія, дог. № 73 МАС/06 09/06/2006, непрострочена дебіторська заборгованість станом на 01.10.2006 року становила 636180,00 рос.руб. (переказ 07.09.2006 року). Товар по імпорту на суму 200575 рос. руб. надійшов 03.10.2006 року по ВМД № 18724, на суму 432265,02 рос.руб. - 18.10.2006 по ВМД № 19804, на суму 3339,98 рос.руб. - 28.02.2007 по ВМД № 4971. Товар по імпорту на суму 33309,91 рос. руб. надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків. Станомна 01.10.2008 розрахунки завершені.

По розрахунках з НИЦИАМТ, Росія, дог. № ПР-1146/971-753-06-20 від 17.07.2006 року, непрострочена дебіторська заборгованість станом на 01.10.2006 року становила 64627,93 рос. руб. (переказ 14.09.2006 року). Послуги по імпорту (оформлення протоколів технічної експертизи) на суму 64627,93 рос.руб. згідно з актом виконаних робіт надані 30.01.2007 року, тобто з порушенням термінів розрахунків.

Згідно договору № ПР 1146/971-756-06-20 від 28.11.2006 року підприємство здійснило 22.11.2006 року оплату в сумі 7000,0 євро (плат. дор. № 29), послуги по імпорту на суму 7000,0 євро згідно з актом виконаних робіт надані 12.03.2007 року, тобто з порушенням термінів розрахунків.

Згідно договору № ПР 1146/971-109-08-11 від 12.12.2007 року підприємство здійснило 28.11.2007 року оплату в сумі 11320,0 євро ( плат. дор. № 92) та в сумі 11025,0 євро (плат. дор. № 91).Частина послуг по імпорту на суму 21817,0 євро згідно з актами виконаних робіт надана 14.08.2008 року, тобто з порушенням термінів розрахунків.

Згідно договору № ПР 1146/971-109-08-11 від 14.12.2007 року підприємство здійснило 12.02.2008 року оплату в сумі 8800,0 євро (плат. дор. № 5), в сумі 528,0 євро (плат. дор. № 6), послуги по імпорту на суму 9328,0 євро згідно з актами виконаних робіт надані 14.08.2008 року, тобто з порушенням термінів розрахунків.

Згідно договору № ПР 1146/971-109-08-11 від 14.12.2007 року підприємство здійснило 13.02.2008 року оплату в сумі 3956,0 євро ( плат. дор. № 8), послуги по імпорту на суму 3956,0 євро згідно з актом виконаних робіт надані 15.08.2008 року, тобто з порушенням термінів розрахунків. Станом на 01.10.2008 року розрахунки з нерезидентом завершені.

По договору № 2 від 02.06.2006 року, із ОДО «ПАВЕЖ», Білорусь, позивач здійснив 16.08.2007 року переказ коштів в сумі 2388 дол. США (плат.дор.№67). Частина товару по імпорту на суму 20,00 дол. США надійшла 03.12.2007 року по ВМД № 27196, тобто з порушенням термінів розрахунків. Крім того, підприємство здійснило 09.11.2007 року переказ в сумі 1952 дол. США (плат. дор. № 101), товар по імпорту надійшов на суму 1912 дол. США (ВМД № 27196 від 03.12.2007). Станом на 01.10.2008 року прострочена дебіторська заборгованість становить 40,0 дол. США.

По контракту № 54600/12/01 від 24.01.2007 року, укладеному з фірмою SALMAN DIS TICARET ITHALAT IHRACAT LIMITED SIRKETI, Туреччина, позивач здійснив переказ коштів в сумі 7095,0 євро (плат. дор. № 7), товар по імпорту на суму 7095,0 євро надійшов 14.05.2007 року, ВМД № 11364, тобто з порушенням термінів розрахунків. Станом на 01.10.2008 року кредиторська заборгованість становить 12,79 євро.

По розрахунках з фірмою TARGI KIELCE Sp z оо, Польща, згідно з фактурою 01/ТЕ/2007, підприємство здійснило 04.07.2007 року переказ коштів в сумі 1894,59 дол. США (плат. дор. № 52). Документів, які б підтверджували участь підприємства у виставці, підприємство до перевірки не надало. Законодавчо встановлені терміни розрахунків підприємством порушені. Станом на 01.10.2008 прострочена дебіторська заборгованість становить 1894,59 дол. США.

Під час перевірки позивача встановлено, що підприємством (його посадовими особами) протягом періоду, який перевірявся, прийнято та затверджено певним працівникам авансові звіти не підтверджені на повну суму відповідними розрахунковими документами в сумі 16480,32 грн., та виплачено згідно касових документів власним працівникам на підставі вищезгаданих авансових звітів, в результаті чого порушено п. 2.11., ст. 2, п. 3.1. ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

18.06.2009 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372201/0/10027, яким на підставі акта перевірки від 10.06.2009 року № 196/23-2/33894928 встановлено порушення ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 1076604,00 грн.

22.06.2009 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 302361/10322, яким на підставі акта перевірки № 196/23-2/33894928 від 10.06.2009 року встановлено порушення п. 2.11. п. 3.1. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 16480,32 грн.

22.06.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000742301/0/10323, яким згідно з п.п. «б»п..п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на підставі акту документальної перевірки від 10.06.2009 року № 196/23-2/33894928 встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 17.1.3., п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначену суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток усього 280213,46 грн., у тому числі 210473,60 грн. основний платіж, 69739,86 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

22.06.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000752301/0/10324, яким згідно з п.п. «б»п..п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1., п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі акту документальної перевірки від 10.06.2009 року № 196/23-2/33894928 встановлено порушення п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1., п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3., п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість усього 8997626,01 грн., у тому числі 5998417,34 грн. основний платіж, 2999208,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 року із змінами і доповненнями, Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 року із змінами і доповненнями, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637 із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно п. 5.9. ст. 5. цього ж Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. 4.5. ст. 4 цього ж Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4 цього ж Закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього ж пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п. 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Згідно п. 3.1. цього ж Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 (за період до 01.01.2008 року не пізніше 90) календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 (за період до 01.01.2008 року перевищує 90) календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- договору від 31.10.2007 року між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ «Ліга Партнерів»про визначення вартості обєкту оцінки експертним способом, додатку до вказаного договору, рахунку виконавця, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1, свідоцтва про сплату єдиного податку ФО-П ОСОБА_1 на 2007 рік в якому зазначено вид діяльності оціночна діяльність нерухомого майна, звіту про оцінку майна Адміністративного корпусу (нежитлове приміщення) що розташований за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14, станом на 30.09.2007 року, статуту ТОВ «Ліга Партнерів», технічного паспорту будівлі за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14, сертифікату субєкта оціночної діяльності ОСОБА_1, свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Коцелко Л.В., кваліфікаційного свідоцтва оцінювача Коцелко Л.В., звіт про оцінку майна (незавершеного будівництвом адміністративного корпусу), яке належнить ТОВ «Ліга Партнерів»та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14, договору підряду № 04/06-07р від 26.06.2007 року між позивачем та ТОВ «ІБР» по будівлі адміністративного корпусу за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14, додатків до вказаного договору, довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, виписок з банку про рух коштів, які в сукупності підтверджують обґрунтування позовних вимог позивача щодо правовідносин із ТОВ «Ліга Партнерів»;

- карток рахунків по контрагенту ТОВ «Дніпрометснаб», платіжних доручень по змивача про сплату коштів ТОВ «Дніпрометснаб», виписок з банку про рух коштів, податкових накладних ТОВ «Дніпрометснаб», вимоги №02/10/08 від 02.10.2008 року поручителю ВАТ «Пасавтопром», претензій позивача ТОВ «Дніпрометснаб», платіжних доручень про сплату ВАТ «Пасавтопром»позивачу, договору купівлі-продажу від03.04.2006 року із ТОВ «Дніпрометснаб»про купівлю матеріалів і комплектуючих, договору поруки до вказаного договору купівлі продажу;

- договору доручення № 01/03/06 від 01.03.2006 року позивача із ЗАТ «Львівський автомобільний завод»на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, додаткової угоди до вказаного договору доручення про зміну назви підприємства на ЗАТ «Завод комунального транспорту», акту здачі приймання робіт від 01.04.2009 року, рух коштів, видаткові накладні, які в сукупності спростовують висновки відповідача щодо правовідносин із ЗАТ «Завод комунального транспорту», оскільки доручення сторонами погоджено, що винагорода сплачується позивача на умовах цього ж договору протягом 10 днів з моменту надання звіту про виконане доручення та підписання акту виконаних робіт;

- зовнішньоекономічних контрактів, договорів, угод, вантажно митних декларацій, руху коштів, платіжних доручень, актів здачі приймання робіт, податкової звітності позивача, специфікацій;

- картки клієнта ТОВ «Профліга», видаткових накладних, виписки про рух коштів.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372201/0/10027 від 18.06.2009 року, яким встановлено порушення ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 1076604,00 грн.

Судом враховується, що позивачем по суті не спростовано вищевказане порушення встановлено відповідачем, однак пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього ж Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 ГК України (в редакції що діяла на час прийняття спірного рішення) пеня за порушення адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Перевірка проведена 10.06.2009 року спірне рішення прийнято 18.06.2009 року, відповідно вказана санкція могла бути застосована до позивача протягом шести місяців з дня виявлення порушення, тобто до 10.12.2009 року, але не пізніш як через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності. Днем порушення згідно розрахунку пені до спірного рішення є: 26.07.2007 року, 26.01.2007 року, 06.12.2007 року, 10.09.2007 року, 29.09.2008 року, 19.05.2008 року, 07.12.2006 року, 14.12.2006 року, 21.02.2007 року, 27.05.2008 року, 11.08.2008 року, 12.08.2008 року, 15.11.2007 року, 08.05.2008 року, 21.04.2007 року, 03.10.2007 року. Крім цього, представник відповідача не спростував пояснення представника позивача про те, що відповідачем в окремих випадках розмір нарахованої пені перевищує суми неодержаної виручки, відтак ідентифікувати розрахунок відповідачем штрафних (фінансових) санкцій щодо спірного рішення не є можливим через вказані невідповідності висновків та розрахунків відповідача.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 302361/10322 від 22.06.2009 року, яким встановлено порушення п. 2.11. п. 3.1. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 14646,32 грн.

Судом враховується, що позивачем по суті не спростовано вищевказане порушення встановлене відповідачем, однак штрафна санкція за порушення п. 2.11. п. 3.1. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що застосовна до позивача згідно ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»в сумі 14646,32 грн., підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 ГК України (в редакції що діяла на час прийняття спірного рішення) пеня за порушення адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Перевірка проведена 10.06.2009 року спірне рішення прийнято 22.06.2009 року, відповідно вказана санкція могла бути застосована до позивача протягом шести місяців з дня виявлення порушення тобто до 10.12.2009 року, але не пізніш як через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності. Днем порушення згідно розрахунку пені до спірного рішення є період з 07.09.2007 року по 21.06.2008 року, відтак ідентифікувати розраховану відповідачем штрафних (фінансових) санкцій щодо спірного рішення не є можливим через вказані невідповідності висновків та розрахунків відповідача.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000742301/0/10323 від 22.06.2009 року, яким встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 17.1.3., п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначену суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток усього 280213,46 грн., у тому числі 210473,60 грн. основний платіж, 69739,86 грн. - штрафні (фінансові) санкції, судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача про те, що:

- Між позивачем та ТОВ «Ліга Партнерів»укладено договір оренди майна б/н від 21.06.2007 року з метою використання позивачем для власних потреб, як офісні приміщення. Згідно згаданого договору, позивач взяв в оренду приміщення в тому стані, в якому вони знаходилися та в подальшому спільно із власником майна розпочало виконувати ремонтні роботи. Позивач планував розмістити в орендованих приміщеннях адміністрацію, бухгалтерію, технологічних, конструкторських та деяких інші служби. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що приміщення надані позивачу саме для розміщення адміністративних приміщень та проведення ремонту. Угоди, акти виконаних робіт та видаткові накладні, підтверджують проведення позивачем зазначених ремонтних робіт з метою подальшого використання орендованих приміщень у господарській діяльності.

Судом також враховується обґрунтування позивача в частині, щодо ринкової вартості орендованого майна. Згідно звіту про оцінку майна адміністративного корпусу, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14 від 01.11.2007 року, ринкова вартість вказаного нерухомого майна станом на 30.09.2007 року становила 16727000,00 грн. без ПДВ. Згідно звіту про оцінку вказаного нерухомого майна станом на 30.06.2008 року, ринкова вартість майна становила 23687500,00 грн. без ПДВ. Вказаним спростовується висновки відповідача, що розмір орендної плати є неспівмірним із вартістю орендованого майна, вказаною у договорі (347080,00 грн.), оскільки у змісті договору вказана інвентаризаційна вартість майна за даними ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», а не реальна ринкова вартість орендованого майна.

Через відсутність власних необхідних приміщень, невисоку орендну ставку запропонованих контрагентом приміщень, відсутність інших більш вигідних пропозицій, позивач вирішив взяти в оренду приміщення будівлі адміністративного корпусу по вул. Персенківка, 14 з метою їх використання як офісні приміщення у власних потребах. Розташування вказаної будівлі співпадає з місцем розташування виробничих потужностей підприємства. Позивач взяв в оренду приміщення у стані, в якому вони знаходилися та в подальшому спільно із власником майна виконував ремонтні роботи, що підтверджується договір підряду № 04/06-07 РБ з ТОВ «ІБР». Відповідачем не спростовано, що близьке розташування до виробничих потужностей позивача, орендна плата, необхідність та можливість довготривалого використання приміщень, укладення договору оренди саме адміністративного корпусу по вул. Персенківка, 14 у м. Львові із ТОВ «Ліга партнерів»було економічно недоцільним для позивача.

- Відповідачем в акті зазначено, що позивачем не включено до складу валового доходу суму комісійної винагороди при отриманні коштів за придбанні товарно-матеріальні цінності в межах договору доручення із ЗАТ «Завод комунального транспорту»від 01.03.2006 року № 01/03/06 в сумі 24050,02 грн., однак згідно п. 3.2. згаданого договору, комісійна винагорода виплачується довірителем протягом десяти днів з моменту надання повіреним звіту про виконане доручення та підписання акту виконаних робіт. В акті перевірки відсутні посилання на згадані документи (звіт, акт), дату їх складання, як підставу включення до складу валового доходу суму комісійної винагороди, які складені та підписані сторонами по договору.

- Судом не враховуються висновки акту перевірки щодо правовідносин позивача із ТОВ «Профліга», яким податкове зобов'язання по податку на прибуток не декларувалось, оскільки відповідно до АІС ОР «Податки», АРМ «ТАХ», даних АІС «Бест Звіт»останню декларацію з податку на прибуток ТОВ «Профліга»подано за І квартал 2008 року та порушення кримінальної справи № 141-2352 за ст. 205 ч. 2 КК України та ст. 209 ч. 3 КК України проти посадових осіб ТОВ «Профліга», оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не ставить в залежність формування позивачем валових витрат щодо придбання товару у контрагента (ТОВ «Профліга»), який не подає декларацій з податку на прибуток та відносно якого порушена кримінальна справа. Крім цього, суд зазначає, що позивачем у вказаній частині сформовано валові витрати на підставі первинних документів (видаткових накладних за підписом сторін, банківської виписки про рух коштів), правомірність яких податковим органом не спростовується.

Щодо нікчемності на думку податкового органу зазначених правовідносин суд зазначає, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В матеріалах справи є докази реальності виконання господарських зобовязань - видаткові накладні про отримання товарно-матеріальних цінностей та витяг про рух коштів, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочину.

- Щодо завищення суми валових витрат на витрати по авансових звітах, що не підтверджені розрахунковими документами в сумі 14646,32 грн. (в межах позовних вимог)

позивачем не спростовано висновків податкового органу лише в цій частині. В акті перевірки період завищення зазначених валових витрат складає з 07.09.2007 року по 15.11.2008 року. Згідно розрахунку до вказаного податкового повідомлення рішення ідентифікувати суму визначеного податковим органом податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій лише в цій частині не є можливим, оскільки в розрахунку сума заниження податкового зобовязання вказана в цілому за звітний період без виокремлення кожного порушення зокрема щодо завищення валових витрат на витрати по авансових звітах.

Щодо вказаного порушення суд зазначає, період за який проводилась перевірка, з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року, однак період завищення зазначених валових витрат зазначений в акті є з 07.09.2007 року по 15.11.2008 року, тобто за межами перевірки в цілому. Крім цього, розрахунок відповідачем проведений без врахування відємного значення вказаного на ст. 34 акту перевірки.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000752301/0/10324 від 22.06.2009 року, яким встановлено порушення п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1., п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3., п.п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначену суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість усього 8997626,01 грн., у тому числі 5998417,34 грн. основний платіж, 2999208,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції, судом не враховуються заперечення відповідача оскільки, при проведенні перевірки відповідачем зазначено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»по господарських операціях із:

- ЗАТ «Завод комунального транспорту»по договору доручення від 01.03.2006 року № 01/03/06, позивачем занижено суму податкового зобовязання із ПДВ в сумі 4810,01 грн.

- ТОВ «Дніпрометснаб», по договору купівлі-продажу від 29.12.2006 року № 29/12/06 за яким згідно представлених для перевірки документів за період з січня 2007 року по вересень 2009 року, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Дніпрометснаб»перераховано кошти, як оплата за металопродукцію в сумі 86622550,00 грн. в тому числі ПДВ 14437091,08 грн.

- ТОВ «Профліга», за яким згідно представлених для перевірки документів за період з листопада 2006 року по грудень 2006 року, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Профліга»перераховано кошти в сумі 15644,40 грн. в тому числі ПДВ 2607,40 грн.

- ТОВ «Ліга партнерів»за яким згідно представлених для перевірки документів за період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Ліга партнерів»перераховано кошти в сумі 1053181,38 в тому числі ПДВ в сумі 213626,26 грн.

- позивачем згідно уточнюючих декларацій по ПДВ занижено суму податкового зобовязання з ПДВ у звязку із безпідставним коригування суми податкового зобовязання на 1059380,00 грн.

В розрахунку до вказаного податкового повідомлення рішення відповідачем зазначено період в якому встановлено порушення лише вересень 2007 року в сумі 5998417,34 грн. Вказана сума за вказаний період не знаходить свого підтвердження в розділі 3.2. акту перевірки та запереченнях відповідача на адміністративний позов по даній справі. З врахуванням встановлених відповідачем порушень в розділах акту перевірки 3.2.1, 3.2.2. щодо контрагентів позивача за вказаний період (вересень 2007 року) відповідачем зазначено лише, як порушення в частині операцій із ТОВ «Дніпрометснаб»на суму 8125833,33 грн. в тому числі ПДВ - 1625166,67 грн. в розділі 3.2.3. відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2007 року на суму 5998417,34 грн., однак відповідачем не зазначено в акті перевірки та запереченні на адміністративний позов, внаслідок яких саме операцій позивача з якими контрагентами та підставі яких даних відповідач дійшов висновку про заниження ПДВ що підлягає сплаті за вересень 2007 року. На запитання суду представник відповідача не надав пояснення щодо вказаних обставин. Відтак ідентифікувати визначену суму податкових зобовязань за вересень 2007 року та правильність визначення штрафних (фінансових) санкцій щодо спірного рішення не є можливим через вказані невідповідності висновків та розрахунків відповідача.

З вказаних підстав судом не враховуються докази подані відповідачем, оскільки такі охоплюють період діяльності позивача з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року, а спірне рішення стосується лише вересня 2007 року.

По суті спірних податкових повідомленнях рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Суд не може собою підміняти податковий орган і надавати оцінку значення вищевказаних невідповідностей на результат прийняття податкового повідомлення - рішення, яке приймається керівником відповідача. Суд не повноважений давати оцінку впливу вказаних невідповідностей, оскільки такими повноваженнями наділений лише керівник відповідача, суд вправі надати оцінку оскаржуваному податковому повідомленню в межах предмету позову по даній справі.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м. Львові № 0000742301/0/10323 від 22.06.2009 року, № 0000752301/0/10324 від 22.06.2009 року, визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Львові № 302361/10322 від 22.06.2009 року в частині визнання штрафу (фінансових) санкцій у розмірі 14646,32 грн., визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Львові № 0000372201/0/10027 від 18.06.2009 року, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 0000742301/0/10323 від 22.06.2009 року, № 0000752301/0/10324 від 22.06.2009 року.

Визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Львові № 302361/10322 від 22.06.2009 року в частині визнання штрафу (фінансових) санкцій у розмірі 14646,32 грн.

Визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Львові № 0000372201/0/10027 від 18.06.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(ЄДРПОУ 33894928, вул. І Лепсе, буд. 6, м. Київ) 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.