Постанова № 23660504, 11.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 р. № 2а-1410/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Костіва М.В.,

за участю секретаря БиленьН.С.,

за участю представників

від позивача : Новосядло В.Р.;

від відповідача: Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Твариства з обмеженою відповідальністю «Кроно -Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 29.11.2011р. №0001020801/23722 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58611,13 грн. та штрафних санкцій в сумі 29305,57 грн.; від 29.11.2011 р. №0001030801/23723 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 569836,99 грн.,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Кроно -Україна», м. Кам'янка - Бузька, Львівська область, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, м. Львів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 29.11.2011р. №0001020801/23722 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58611,13 грн. та штрафних санкцій в сумі 29305,57 грн.; від 29.11.2011 р. №0001030801/23723 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 569836,99 грн.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 16.03.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані рішення, вважаючи нікчемними правочини між позивачем та його контрагентами і їх контрагентами по ланцюгах внаслідок відсутності у позивача під час перевірки товарно - транспортних накладних, та недостатньої, на думку відповідача, доказовості первинних бухгалтерських документів щодо підтвердження фактичного виконання послуг. Посилається на те, що всі контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ. Крім того, в частині суми зменшення від'ємного значення ПДВ 554636,51 грн., така сума вже була врахована відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. №0001332301/15742, яке було скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 р. №2а-10124/11/1370. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені у зв'язку із неможливістю провести зустрічну звірку з контрагентами позивача, які, а також контрагенти яких є підприємствами з ознаками фіктивності. У зв'язку із цим не підтверджено фактичне постачання товару позивачу. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 15.11.2011 р. №1410/08-01/31147999 про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кроно-Україна»(ЄДРПОУ 31147999) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року»було встановлено порушення позивачем п. п. 14.1.18., 14.1.181., 50.2., 198.2., 198.3., 198.6., 200, 201.1, 201.2., 201.11 ПК України, розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 р., у зв'язку із чим завищено податковий кредит за серпень 2011 р. на суму 37673,36 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2011 р. на 37673,36 грн.; завищено суму податкового кредиту за липень 2011 р. на 22255,41 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2011 р. на 22255,41 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у серпні 2011 р. на 58611,13 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за серпень 2011 р. на 554636,51 грн. Висновки акту викладені з посиланням на висновки акту від 14.10.2011 р. №1184/08-01/3114799 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кроно-Україна»(ЄДРПОУ 31147999) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року», яким встановлено завищення податкового кредиту за липень 2011 р. на 40259,72 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2011 р. на 40259,72 грн.; завищення суми податкового кредиту за червень 2011 р. на 82458,27 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за червень 2011 р. на 82458,27 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування у липні 2011 р. на 48441,20 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011 р. на 52918 грн.; заниження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2011 р. на 3667 грн.; а також з посиланням на висновки акту від 27.07.2011 р. №881/23-2/31147999 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна», код за ЄДРПОУ і 31147999 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011», яким теж було встановлено ряд порушень.

З цієї підстави були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.11.2011 р. №0001030801/23723 на 592309,87 грн. суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість та від 29.11.2011 р. №0001020801/23722 на суму завищення бюджетного відшкодування 58611,13 грн. та 29305,57 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф). Позивач оскаржує рішення від 29.11.2011 р. №0001020801/23722 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58611,13 грн. та штрафних санкцій в сумі 29305,57 грн. тобто в цілому; а рішення від 29.11.2011 р. №0001030801/23723 - в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 569836,99 грн.

Зазначені рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, але за результатами розгляду скарг позивача були залишені без змін вищестоящими податковими органами.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки ґрунтуються на безтоварності операцій позивача з його контрагентами ТзОВ «Техно-Полісервіс», ПП «КНТ Євро», ТзОВ «Константа Лімітед», ТзОВ «Управління механізації і транспорту», ФОП ОСОБА_3, ПП «Епатаж». Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ТзОВ «Техно-Полісервіс»відсутнє за юридичною та фактичною адресою, про що було складено акт №183/23-0 від 10.10.2011 р., а на підтвердження господарської операції з вказаним суб'єктом позивач не надав товарно-транспортні накладні. ПП «КНТ Євро»отримувало товари (роботи, послуги) від ТзОВ «Трансаркадія», місцезнаходження якого не встановлено, а контрагенти ПП «КНТ Євро», зазначені у товарно-транспортних накладних ФОП Денисюк, ФОП Чаплина, ФОП Франчу, ФОП Фафаліос не зазначались ПП «КНТ Євро»як його контрагенти. ТзОВ «Константа Лімітед»отримувало товари (роботи, послуги) від ПП «Техстандартпроект», ТзОВ «Імпульс», які відсутні за місцезнаходженням, а також ТзОВ «Оптіма телеком», щодо якого прийнято рішення про припинення. Про відсутність ТзОВ «Константа Лімітед»за місцезнаходженням був складений акт №731/23-70/33262125 від 26.10.2011 р. Не знаходиться за своїм місцезнаходженням й ТзОВ «Управління механізації і транспорту»відповідно до акту №429/07/37532351 від 03.11.2011 р. ФОП ОСОБА_3 відповідно до «Системи автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»задекларував податкове зобов'язання у відмінному від даних позивача розмірі та не перебуває за своїм місцезнаходженням. ПП «Епатаж»отримувало товари (роботи, послуги) від ПрАТ «Восток-сервіс Україна», ТзОВ «Євроспец», ПАТ «Фарлеп-Інвест», ОСОБА_4, які не перебувають за місцезнаходженням і співпрацює з сумнівними підприємствами.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України і №984 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Законодавство не передбачає безспірності визнання висновків акту перевірки, у зв'язку із чим зазначені в цих актах факти підлягають перевірці доказами в ході судового розгляду. Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Однак, на вимогу суду відповідач не надав копій зазначених актів та доказів, які б підтверджували викладені у них висновки. Не було також надано копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагентів позивача із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентами позивача тягнуть за собою як наслідок порушення і зі сторони позивача, не ґрунтується на законодавстві. Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його зазначеними вище контрагентами були укладені договори, які фактично виконувались сторонами, що підтверджується накладними, податковими накладними, специфікаціями, доказами оплати.

Посилання відповідача на безтоварний характер цих операцій не доведено суду в установленому порядку належними доказами, а такі посилання відповідача носять характер припущень, які ґрунтуються на сумнівах, пов'язаних із відсутністю на дату перевірок контрагентів позивача за місцем їх державної реєстрації та неможливістю перевірки наявної у них первинної бухгалтерської документації. Однак, згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Посилання відповідача щодо недостатньої інформативності зазначених документів в частині того, що з них не вбачається ким саме і де саме було прийнято та розвантажено товар, спростовується змістом цих документів, викладених у формі, передбаченій законом. Не відповідає законодавству також посилання відповідача на наказ №488/346 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»враховуючи, що вказаний документ не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Таку ж позицію займає і Вищий адміністративний суд України, що підтверджується постановою від 15.05.2008 р. у справі №К-30854/06. Крім того, відсутність товарно-транспортної накладної у відносинах поставки не визнається порушенням закону при формуванні валових витрат, і така позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2009 р. у справі №К-2150/08.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем документи зазначеним вимогам відповідають.

Посилання відповідача на нікчемність таких договорів не знаходить підтвердження у матеріалах справи. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Однак, таких ознак нікчемності з матеріалів справи не вбачається. Порушення однією із сторін правочину вимог податкового законодавства не тягне за собою нікчемності правочину та спрямованість правочину на порушення публічного порядку. Висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, зокрема, даних бази даних АІС СОР щодо контрагента позивача та не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами. При цьому, з матеріалів справи, зокрема, вбачається, що контрагенти позивача з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на дату існування відповідних відносин виключені не були. Згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Згідно із п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту лише ті суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього кодексу.

Таким чином, закон встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених, зокрема, податковими накладними. При цьому, закон не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, у відповідача, в даному випадку, відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних рішень, оскільки чинне на дату їх винесення законодавство не встановлює підстав для таких дій.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 29.11.2011р. №0001020801/23722 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58611,13 грн. та штрафних санкцій в сумі 29305,57 грн.; від 29.11.2011 р. №0001030801/23723 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 569836,99 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно -Україна»(80400, Львівська обл., м. Кам'янка - Бузька, вул. Я. Мудрого 62; код ЄДРПОУ 31147999) 2146 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16.04.2012 року.

Суддя Костів М.В.