Постанова № 23660112, 19.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року 16:55 Справа № 2а-0870/4019/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.

за участю:

представника позивача: Тягушева Д.О.

представника відповідача: Крючек К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками платків у м.Запоріжжі Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000760805 від 19.05.2011

ВСТАНОВИВ:

26.05.2011 Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками платків у м.Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000760805 від 19.05.2011.

Ухвалою суду від 26.05.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4019/11/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 09.06.2011

Ухвалою суду від 09.06.2011 провадження у справі зупинено до набрання законної сили постановами Запорізького окружного адміністративного суду у справах №2а-7181/10/0870 та №2а-9413/10/0870.

19.04.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

У судовому засіданні, відповідно до ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 19.04.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000760805 від 19.05.2011. Зазначає, що позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за липень 2010 року. Проте, за порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ відповідач, відповідно до п.п.17.1.7. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 - ІІІ (далі - Закон України №2181-ІІІ), застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 1 грн. Як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені Позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за червень, липень та серпень 2010 року (самостійно визначених позивачем у відповідних податкових деклараціях). Висновки акту перевірки вважає необґрунтованими, а спірне рішення таким, що винесене всупереч нормам податкового законодавства. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях. Зазначає, що перевіркою позивача встановлено, що в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ та п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, ВАТ «Запоріжжяобленерго» сплачено самостійно визначені суми грошового зобов'язання поза межами граничних строків, в загальній сумі 10 290 856 грн. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення таким, що винесене на підставі діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 30.07.2010 по 28.03.2011, за результатами якої складено акт від 26.04.2011 №105/08-05/00130926.

В акті перевірки зазначено, що 01.09.2009 за результатами розгляду справи про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 07.10.2004 №0000210203/2 колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийнято постанову щодо правомірності визначення Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 809 687 грн. 50 коп. (у тому числі 25 206 458 грн. 33 коп. основного платежу та 12 603 229 грн. 17 коп. штрафних санкцій), прийнятого на підставі акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 19.07.2004 №14/32-03-00130926 «Про результати позапланової документальної перевірки з питання відображення у податковому обліку понаднормативних втрат електроенергії ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.04.2001 по 01.04.2004».

Відповідно до вищевказаної постанови Верховного Суду України податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 809 687 грн. 50 коп. є узгодженим - 01.09.2009 з останнім днем сплати до бюджету - 11.09.2009.

Узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно з вищевказаною поставою Верховного Суду України, у розмірі 25 206 458 грн. 33 коп., надійшла до бюджету із затримкою, про що відображено в актах попередніх невиїзних документгальних перевірок з даного питання від 24.11.2009 №175/08-05/00130926, від 13.01.2010 №7/08-05/00130926, від 23.02.2010 №64/08-05/00130926.

Також, перевіркою встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго», подано:

- податкову декларацію за червень 2010 року № 3212 від 20.07.2010, відповідно до якої визначено податкові зобов'язання до сплати в сумі 5 348 802 грн., граничний термін сплати зазначеного у податковій декларації податкового зобов'язання, відповідно до п.п.5.3.1 та 5.3.3 п.5.3 статті 5 Закону №2181, припадає на 30.07.2010;

- податкову декларацію за липень 2010 року №9003510553 від 20.08.2010, відповідно до якої визначено податкові зобов'язання до сплати в сумі 1 964 235 грн., граничний термін сплати зазначеного у податковій декларації податкового зобов'язання, припадає на 30.08.2010;

- податкову декларацію за серпень 2010 року №9003869328 від 17.09.2010, відповідно до якої визначено податкові зобов'язання до сплати в сумі 2 929 322 грн., граничний термін сплати зазначеного у податковій декларації податкового зобов'язання, припадає на 30.09.2010;

- уточнюючі розрахунки: №9003600050 на суму 3,00 грн., №9003600099 на суму 127 грн., №9003600266 на суму 140 грн., №9003600519 на суму 3 грн., №9003600688 на суму 3 грн., №9003600821 на суму 111 грн., №9003600393 на суму 1 365 грн., №9003600489 на суму 7 грн., № 9003600550 на суму 1 грн., № 9003600744 на суму 2 грн., № 9003600900 на суму 816 грн., подані 30.08.2010, №9004640171 на суму 5 022 грн., № 9004640172 на суму 5 420 грн., №9004640173 на суму 3 631 грн., №9004640327 на суму 228 грн., №9004640413 на суму 6 980 грн., №9004640430 на суму 6 439 грн., №9004640478 на суму 4 527 грн., №9004640484 на суму 4 721 грн., № 9004640432 на суму 6 194 грн., № 9004639905 на суму 44 грн., №9004639904 на суму 312 грн., №9004639916 на суму 199 грн., №9004639915 на суму 218 грн., №9004639913 на суму 276 грн., №9004639921 на суму 227 грн., №9004639923 на суму 232 грн., № 9004639922 на суму 230 грн., №9004639925 на суму 220 грн., №9004639924 на суму 219 грн., № 9004640044 на суму 243 грн., №9004640043 на суму 226 грн., №9004640401 на суму 154 грн., №9004640610 на суму 225 грн., подані 26.10.2010.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» були сплачені з затримкою граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Перевіркою зроблено висновок про порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, Закону №2181-ІІІ, та п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, позивачем сплачено самостійно визначені суми грошового зобов'язання поза межами граничних строків, в загальній сумі 10 290 856 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними в акті перевірки порушеннями, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, 06.05.2011 надав відповідачеві заперечення від 06.05.2011 № 229 юр.

Відповідач листом №3748/10/08-05 від 13.05.2011 повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення вказаних заперечень.

23.05.2011 позивач отримав прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000760805 від 19.05.2011, відповідно до якого ВАТ «Запоріжжяобленерго» зобов'язано сплатити штраф у сумі 1 грн. за затримку граничного строку сплати самостійно визначеної суми грошового зобов'язання більше 30 календарних днів.

Також, матеріалами справи встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-7181/10/0870 (з урахування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2012 про виправлення описки) визнані протиправними дії СДПІ щодо розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: №9047 від 12.07.2010 з призначення платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 4 000 000 грн.; №9779 від 19.07.2010 з призначення платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 1 300 000 грн.; №9934 від 21.07.2010 з призначення платежу -«штрафна санкція з податку на додану вартість, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 3 271 грн.; №10097 від 22.07.2010 з призначення платежу «податок на додану вартість за червень 2010 р.» на суму 48 802 грн.; №11422 від 20.08.2010 з призначення платежу «податок на додану вартість за липень 2010 р.» на суму 1 964 235 грн.; №11886 від 30.08.2010 з призначення платежу - «штрафна санкція з податку на додану вартість, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 128 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі №2а-7181/10/0870 залишена без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: №13270 від 28.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 року» на суму 1 870 000 грн.; №13312 від 29.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 року» на суму 1 059 322 грн.; №14330 від 20.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 500 000 грн.; №14367 від 21.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 450 000 грн.; №14412 від 22.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 000 000 грн.»; №14471 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку із проведенням уточнень на суму 2 309 грн.; №14473 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 300 000 грн.»; №14472 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень» на суму 24 003 грн.; №14630 від 26.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 200 000 грн.; №14780 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 000 000 грн.; №14781 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 3 373 845грн. 00 коп.; №14761 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 950 000 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 залишена без змін.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1. Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.3.1. Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В податковій декларації №3212 від 20.07.2010 з податку на додану вартість за червень 2010 року позивач, по рядку 27 декларації, задекларував суму 5 348 802 грн., яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету у встановлені Законом № 2181 строки наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення № 9047 від 12.07.2010 з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 4 000 000 грн.; платіжне доручення № 9779 від 19.07.2010 з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 1 300 000 грн.; платіжне доручення № 10097 від 22.07.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за червень 2010 року» на суму 48 802 грн.

Таким чином, позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки викопав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за червень 2010 року (по строку сплати до 30.07.2010).

Разом з тим, як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач вважає, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року (податкова декларація № 3212 від 20.07.2010) позивач здійснював не вищезазначеними платіжними дорученнями, а наступним чином: платіжним дорученням №2516 від 21.02.2011 на суму 1 200 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; платіжним дорученням № 2634 від 22.02.2011 на суму 1 700 000 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; платіжним дорученням № 2735 від 23.02.2011 на суму 805 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; платіжним дорученням № 2734 від 23.02.2011 на суму 24 912 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»; платіжним дорученням №2751 від 23.02.2011 на суму 400 000 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; платіжним дорученням № 2759 від 24.02.2011 на суму 1 274 469 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; платіжним дорученням №2772 від 24.02.2011 на суму 173 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; платіжним дорученням №2771 від 24.02.2011 на суму 5 739грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»; платіжним дорученням №4205 від 22.03.2011 на суму 1 300 000 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; платіжним дорученням №4296 від 23.03.2011 на суму 1 100 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; шляхом подання Відповідачеві «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 23.02.2011 р. на загальну суму 1 915 грн.

Щодо «Уточнюючих розрахунків» суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача взагалі не виникли податкові зобов'язання з ПДВ в зв'язку із поданням до податкового органу зазначених в акті перевірки «Уточнюючих розрахунків» від 23.02.2011, так як за результатами виправлення самостійно виявлених помилок в наявності було зменшення сум, які підлягали сплаті до бюджету (показники рядків 5, 6 та 8.2.)

В податковій декларації від 20.08.2010 з податку на додану вартість за липень 2010 року позивач, по рядку 27 декларації, задекларував суму 1 964 235 грн., яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету платіжним дорученням №11422 від 20.08.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за липень 2010 р.» на суму 1 964 235 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за липень 2010 року (по строку сплати до 30.08.2010).

Разом з тим, як випливає зі змісту Акту перевірки, Відповідач вважає, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2010 року (податкова декларація від 20.08.2010 р.) Позивач здійснював не вищезазначеним платіжним дорученням, а наступним чином: платіжним дорученням № 4296 від 23.03.2011 на суму 1 100 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; платіжним дорученням №4295 від 23.03.2011 на суму 163 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; платіжним дорученням № 4294 від 23.03.2011 на суму 5 421 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»; платіжним дорученням № 4306 від 23.03.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн., в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; платіжним дорученням № 4327 від 24.03.2011 на суму 1 150 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

В податковій декларації від 17.09.2010 з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивач, по рядку 27 декларації, задекларував суму 2 929 322 грн., яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення №13270 від 28.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 р.» на суму 1 870 000 грн.; платіжне доручення №13312 від 29.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 р.» на суму 1 059 322 грн.

Таким чином, позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за серпень 2010 року (по строку сплати до 30.09.2010)

Разом з тим, як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач вважає, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2010 року (податкова декларація від 17.09.2010) позивач здійснював не вищезазначеними платіжними дорученнями, а наступним чином: платіжним дорученням №4327 від 24.03.2011 на суму 1 150 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; платіжним дорученням №4375 від 25.03.2011 на суму 1 000 000 грн., в якому Позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; платіжним дорученням №4409 від 28.03.2011 на суму 1 980 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Відповідно до п.17.2. Закону № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

30.08.2010 позивачем були надані відповідачеві одинадцять «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» на загальну суму 2 578 грн., якими виправлялись помилки в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались позивачем за різні податкові періоди (місяці) 2009-2010 p.p.

В зв'язку з виправленням «Уточнюючими розрахунками» самостійно виявлених помилок в деклараціях за вказані податкові періоди, а також враховуючи зміст всіх, а не лише зазначених в акті перевірки від 26.04.2011, «Уточнюючих розрахунків», які були надані позивачем до податкового органу 30.08.2010 (тобто і тих, відповідно до яких суми, які підлягали сплаті до бюджету, були зменшені), у позивача взагалі не виникли податкові зобов'язання перед бюджетом.

Штрафні санкції, відповідно до п.17.2. Закону № 2181, були сплачені позивачем до бюджету за уточнюючими розрахунками від 30.08.2010 платіжним дорученням №11886 від 30.08.2010 на суму 128 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень».

Проте, як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач вважає, що сплату податкових зобов'язань за «Уточнюючими розрахунками» від 30.08.2010 на загальну суму 2 578 грн. позивач здійснював наступним чином: платіжним дорученням №4327 від 24.03.2011 на суму 1 150 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Отже, платіжне доручення №4327 від 24.03.2011 не має жодного відношення до зазначених «Уточнюючих розрахунків».

26.10.2010 позивачем були надані відповідачеві двадцять три «Уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» на загальну суму 45 919 грн., якими виправлялись помилки в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались Позивачем за різні податкові періоди (місяці) 2008-2010 p.p.

В зв'язку з виправленням «Уточнюючими розрахунками» самостійно виявлених помилок в деклараціях за вказані податкові періоди, а також враховуючи зміст всіх, а не лише зазначених в акті перевірки від 26.04.2011. «Уточнюючих розрахунків», які були надані позивачем до податкового органу 26.10.2010 (тобто і тих, відповідно до яких суми, які підлягали сплаті до бюджету, були зменшені), у Позивача виникли податкові зобов'язання перед бюджетом в сумі 24 003 грн.

Зазначена сума була сплачена позивачем до бюджету платіжним дорученням №14472 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень».

Штрафні санкції, відповідно до п.17.2. Закону №2181-ІІІ, були сплачені позивачем до бюджету за уточнюючими розрахунками від 26.10.2010 платіжним дорученням № 14471 від 25.10.2010 на суму 2 309 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень».

Проте, як випливає зі змісту акту перевірки, відповідач вважає, що сплату податкових зобов'язань за «Уточнюючими розрахунками» від 26.10.2010 р. на загальну суму 45 919 грн. позивач здійснював наступним чином: платіжним дорученням № 4409 від 28.03.2011 на суму 1 980 000 грн. (в частині), в якому позивачем було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».

Таким чином, платіжне доручення №4409 від 28.03.2011 не має жодного відношення до зазначених «Уточнюючих розрахунків».

Отже, відповідач фактично змінив призначення платежів, які були самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з ПДВ за червень, липень та серпень 2010 року (самостійно визначених позивачем у відповідних податкових деклараціях).

Внаслідок цього відповідач дійшов протиправного висновку про несвоєчасність сплати позивачем поточних податкових зобов'язань з ПДВ, не звертаючи при цьому уваги на фактичні обставини, які є беззаперечним підтвердженням того, що позивач у повному обсязі та у встановлені законом строки виконує свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за відповідні податкові періоди.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. З Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону №2181-ІІІ визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних норм, норми Закону №2181-ІІІ дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли раніше.

При цьому, нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону N 2181-ІІІ податковим органам надається право лише розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), а не поточних податкових зобов'язань.

Жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення поточних податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу, або податкових зобов'язань за інший податковий період.

Законом №2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 1.1 статті 7 Закону №2181 ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, оскільки у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу або податкових зобов'язань за інший податковий період.

Вищезазначене підтверджується також листами Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 №358/13/13-09 «Щодо застосування пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ», від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також правовою позицію Верховного Суду України (постанови від 27.10.2009, від 01.12.2009).

Крім того, як було встановлено матеріалами справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-7181/10/0870 (з урахування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2012 про виправлення описки) визнані протиправними дії СДПІ щодо розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: №9047 від 12.07.2010 з призначення платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 4 000 000 грн.; №9779 від 19.07.2010 з призначення платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за червень 2010 року» на суму 1 300 000 грн.; №9934 від 21.07.2010 з призначення платежу -«штрафна санкція з податку на додану вартість, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 3 271 грн.; №10097 від 22.07.2010 з призначення платежу «податок на додану вартість за червень 2010 р.» на суму 48 802 грн.; №11422 від 20.08.2010 з призначення платежу «податок на додану вартість за липень 2010 р.» на суму 1 964 235 грн.; №11886 від 30.08.2010 з призначення платежу - «штрафна санкція з податку на додану вартість, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень» на суму 128 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі №2а-7181/10/0870 залишена без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях: №13270 від 28.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 року» на суму 1 870 000 грн.; №13312 від 29.09.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за серпень 2010 року» на суму 1 059 322 грн.; №14330 від 20.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 500 000 грн.; №14367 від 21.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 450 000 грн.; №14412 від 22.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 000 000 грн.»; №14471 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку із проведенням уточнень на суму 2 309 грн.; №14473 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 300 000 грн.»; №14472 від 25.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень» на суму 24 003 грн.; №14630 від 26.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 200 000 грн.; №14780 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 1 000 000 грн.; №14781 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 3 373 845грн. 00 коп.; №14761 від 27.10.2010 з призначенням платежу - «податок на додану вартість за вересень 2010 року» на суму 950 000 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі №2а-9413/10/0870 залишена без змін.

Вищезазначені судові рішення мають преюдиціальне значення для вирішення цієї справи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань протягом граничних строків, визначених Законом №2181-ІІ, в зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого спірного рішення.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від №0000760805 від 19.05.2011 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби №0000760805 від 19.05.2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00120926) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 23.04.2012.