Постанова № 23656997, 12.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. Справа №5004/2092/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Щепанська Г.А.

при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників:

Ініціюючого кредитора - не з'явився

ліквідатора СГ ТзОВ "Старк-Агро" (скаржник) - не з'явився

кредитора ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (скаржник) - не з'явився

боржника - ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2012 року), Костюк Л.І - директор. (паспорт НОМЕР_1)

розпорядника майна Дяченка С.В. - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Луцьк"" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11

Ініціюючий кредитор: Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України"

Боржник: ТОВ Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк"

про визнання банкрутом

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області №5004/2092/11 від 07.02.2012 року (суддя Кравчук А.М.) затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк":

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" - на суму 345 636 грн. 44 коп. - 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. - 6 черга, 321 грн. 00 коп. - 1 черга;

- ПАТ "Галичина" - на суму 8 588 грн. 83 коп. - 4 черга, 40 грн. 00 коп. - 1 черга;

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" на суму 1 060 528 грн. 82 коп. - 1 черга.

Цією ж ухвалою відмовлено у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" на суму 864 206 грн. 12 коп. та СГТОВ "Старк-Агро" на суму 4 261 510 грн. 05 коп..

Ухвала господарського суду Волинської області в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" мотивована тим, що договори застави та іпотеки від 24.07.2006 про передачу в заставу та іпотеку майна не породжують у майнового поручителя - ТОВ АВТФ "Старк" грошових зобов'язань перед заставодержателем - банком, в зв'язку з чим, вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" до ТОВ АВТФ "Старк", що ґрунтуються на правовідносинах майнового поручительства останнього за договорами застави та іпотеки від 24.07.2006 року, які були предметом дослідження у справі позовного провадження №9/143-50 - не є грошовими, в зв'язку з чим, банк не є кредитором у справі про банкрутство майнового поручителя.

В частині відмови у визнанні грошових вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" мотивована тим, що з договору про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року вбачається, що згідно акту звірки на 01.01.2008 року узгоджений залишок по розрахунках з СГТзОВ "Старк-Агро" становить 945 479 грн. 19 коп., залишок розрахунків після зарахування взаємних вимог становить станом на 01.01.2009 року 101 903 грн. 80 коп. в користь ТОВ АВТФ "Старк".

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Луцьк"" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" оскаржили її в апеляційному порядку.

У своїй апеляційній скарзі банк просить суд скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови ПАТ Промінвестбанк у задоволенні вимог на суму 864 206 грн. 12 коп. та визнати ПАТ Промінвестбанк кредитором боржника із загальними вимогами на суму 1 924 734 грн. 94 коп. із включенням до першої черги задоволення вимог кредиторів боржника з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

У своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог СГТОВ "Старк-Агро" на суму 4 261 510 грн. 05 коп., з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2092/11 від 23.02.2012 року прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Луцьк"" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2092/11 від 12.03.2012 року у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №5004/2092/11 судді Філіпової Т.Л., через участь в судових засіданнях в складі колегії суддів по інших справах, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Саврій В.А..

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2092/11 від 12.03.2012 року та від 29.03.2012 року розгляд апеляційних скарг було відкладено в зв'язку з необхідністю витребувати від учасників провадження у справі додаткові докази.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2092/11 від 29.03.2012 року, відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Щепанська Г.А..

Арбітражним керуючим Дяченком С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" подано суду відзиви на апеляційній скарги, в яких розпорядник майна та боржник просять суд в задоволенні апеляційних скарг відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Клопотання скаржника СГТОВ "Старк-Агро" про проведення у справі судової бухгалтерської експертизи розглянуте колегією суддів та не підлягає задоволенню в зв'язку з відсутністю підстав.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В даному випадку висновки експерта можуть замінити інші докази, наявні в матеріали справи.

За результатами судового засідання 11.04.2012 року колегією суддів було оголошено перерву до 12.04.2012 року.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала присутніх представників учасників провадження у справі, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційних скарг та додані до них документи, відзиви на апеляційні скарги, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Луцьк"" підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Волинської області №5004/2092/11 від 20.10.2011 року за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю аграрної виробничо-торгової фірми "Старк".

Ухвалою господарського суду Волинської області №5004/2092/11 від 02.11.2011 року визнано майнові вимоги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" в сумі 355 860 грн. 86 коп., зобов'язано заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ аграрної виробничо-торгової фірми "Старк", розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Дяченко С.В.. Оголошення опубліковане 15 листопада 2011 року в газеті "Урядовий кур'єр".

Як свідчать матеріали справи, розпорядник майна Дяченко С.В. подав на затвердження реєстр вимог кредиторів:

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" - на суму 345 636 грн. 44 коп. - 4 черга, 10 224 грн. 42 коп. - 6 черга, 321 грн. 00 коп. - 1 черга;

- ПАТ "Галичина" - на суму 9 088 грн. 83 коп. - 4 черга, 40 грн. 00 коп. - 1 черга;

- СГТзОВ "Старк-Агро" - на суму 3 117 776 грн. 91 коп.;

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 1 924 734 грн. 94 коп. - 1 черга.

Вимоги СГТзОВ "Старк-Агро" розпорядником майна та боржником не визнані повністю у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю підтверджуючих первинних документів.

Місцевим господарським судом встановлено, що СГТзОВ "Старк-Агро" в підтвердження грошових вимог до боржника подав накладні, акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення, рахунки-фактури за період 2005-2008 років (т.2, а.с. 4-36, т.3, а.с. 10-150).

Разом з тим, боржником подано договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року (т.2, а.с.118), з якого вбачається, що згідно акту звірки на 01.01.2008 року узгоджений залишок по розрахунках з СГТзОВ "Старк-Агро" становить 945 479 грн. 19 коп.. Залишок розрахунків після зарахування взаємних вимог становить станом на 01.01.2009 року 101 903 грн. 80 коп. в користь ТОВ АВТФ "Старк".

З наведеного вбачається, що між сторонами існували грошові вимоги, які є юридично однорідними, та були предметом зустрічного зарахування.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними;

2) бути однорідними. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті. Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 13.10.2011 року №57/173.

Разом з тим не буде незаконним оформлення зарахування двостороннім актом. Замість заяви однієї із сторін сторони можуть оформити двосторонній акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.

СГТзОВ "Старк-Агро" не звертався до суду з позовом про визнання договору про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року недійсним.

Посилання апелянта ліквідатора СГТзОВ "Старк-Агро" на неможливість припинення зобов'язання сторони зарахуванням зустрічних однорідних вимог у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться з моменту порушення провадження у справі про банкрутство (ухвала від 13.11.2007 року №7/162-Б), правомірно не було взято до уваги господарським судом Волинської області, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також, згідно з частиною 2 цієї ж статті, в разі його розірвання або визнання недійсним за рішення суду.

Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Цивільний кодекс України передбачає самостійні підстави припинення зобов'язання, а саме - припинення зобов'язання виконанням та припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають різну правову природу і не є тотожними.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено жодної норми, яка б забороняла проведення заліку зустрічних однорідних вимог під час дії мораторію.

Мораторій не розповсюджується на залік зустрічних однорідних вимог, оскільки дія мораторію поширюється на зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, відповідно до чинного законодавства. Тобто законодавець передбачив заборону примусового стягнення.

Зарахування зустрічних однорідних вимог не є виконавчим документом чи іншим документом, на підставі якого здійснюється стягнення. Правова природа припинення зобов'язання шляхом зарахування відмінна від правової природи припинення зобов'язання шляхом стягнення.

Відповідно до ст. ст. 598, 599 та 601 Цивільного кодексу України зарахування однорідних зустрічних вимог є самостійною підставою припинення зобов'язань, що відрізняється від виконання. В зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати, що зарахування - це різновид способів виконання зобов'язань.

Верховний Суд України у постанові N05/154 від 29.03.2005 року у справі N5/143б/53 погоджується з такою судовою практикою та роз'яснює про те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

Мораторій на правовідносини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не розповсюджується. Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 11.07.2006 року №11/44пн, від 23.08.2006 року №37/30-06, від 21.03.2008 року №4/41-Б, від 21.05.2008 року №2-17/2866.1-2006, від 13.10.2011 року №57/173.

Зарахування є самостійною підставою припинення зобов'язань, що відрізняється від належного виконання (ст.599 ЦК України), тому немає підстав вважати зарахування різновидом способів виконання зобов'язань.

ТОВ АВТФ "Старк" не пред'являв вимоги у справі №7/162-Б про банкрутство СГТзОВ "Старк-Агро".

Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦК України, за даних обставин відсутні. Такої ж правової позиції додержується Верховний Суд України у постанові від 01.11.2005 року №15/154.

Крім того, згідно п.39 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК.

Окрім того, СГТзОВ "Старк-Агро" збільшив майнові вимоги на суму 1 143 733 грн. 14 коп. поза встановленим ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строком.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

А тому, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" до боржника на суму 3 117 776 грн. 91 коп. та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів.

На підставі викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11 в частині відмови у визнанні грошових вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга СГТзОВ "Старк-Агро" задоволенню не підлягає.

При розгляді апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Луцьк"" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11 колегією суддів враховано наступне.

Вимоги ПАТ Промінвестбанк на суму 864 206 грн. 12 коп. випливають з невиконання зобов'язань за кредитним договором №68-4 від 24.07.2006 року, що укладений між банком та СГТзОВ "Старк-Агро", яке отримувало кредитні кошти.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 24.07.2006 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми "Старк" був укладений договір іпотеки та договори застави б/н та №42-5 від 24.07.2006 року, згідно яких банку було передано в іпотеку нерухоме майно: приміщення адмінбудинку "А-2" площею 248,0 кв.м., бензозаправку (операторська з навісом) "В-1" площею 7,1 кв.м., приміщення майстерні "Гґ-1" площею 57,9 кв.м. та в заставу рухоме майно: крупорушку R6-МКЦ-7 та 90 тонн цукру, які знаходяться за адресою: Луцький район, с.Рованці, вул.Промислова, 6.

Згідно зазначених договору іпотеки та договорів застави ТзОВ АВТФ "Старк" є майновим поручителем СГ ТзОВ "Старк-Агро".

Згідно п.3.1.5 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, або невиконання позичальником умов кредитного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу.

Відповідно до п.7 договорів застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в межах предмету застави, згідно умов кредитного договору, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом , так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи з викладеного, банк не позбавлений права звернутися за захистом своїх майнових інтересів, в процедуру банкрутства боржника за основним кредитним зобов'язанням, а також в процедуру банкрутства заставодавця.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до ч.2 п.6 ст.14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Відповідно до пп. "а" п.п.1 п.1 ст.31 Закону вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються в першу чергу.

Отже, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, які за своїми ознаками (моментом виникнення) також можуть відноситися до вимог конкурсних кредиторів, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства. Тобто, навіть після спливу встановленого Законом строку звернення із заявою про визнання кредитора до боржника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що незалежно від того, до кого звертається кредитор із вимогами, забезпеченими заставою, - основного боржника, або заставного боржника (третьої особи, якою майно було передано у заставу (майнового поручителя) - суть кредиторських вимог при цьому не змінюється, а тому вони все одно залишаються такими, що забезпечені заставою майна.

Посилання місцевого господарського суду на те, що постановою господарського суду Волинської області від 12 січня 2011 р. у справі №7/162-Б СГТзОВ "Старк-Агро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою від 26 лютого 2009 року у справі №7/162-Б ПАТ Промінвестбанк визнано кредитором СГТзОВ "Старк-Агро" на суму 500 000 грн. 00 коп. основного боргу - вимоги четвертої черги задоволення, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи докази погашення вимог ПАТ Промінвестбанк за кредитним договором №68-4 від 24.07.2006 року відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про підставність та обґрунтованість заявлених грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Луцьк"" до боржника на суму 864 206 грн. 12 коп. та необхідність включення їх до першої черги задоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк".

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11 в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11 - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11 в частині відмови у визнанні грошових вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" - залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року у справі №5004/2092/11 - задовольнити.

3. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" до боржника товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" на суму 864 206 грн. 12 коп. з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

4. Розпоряднику майна Дяченку С.В. внести зміни до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" у відповідності до даної постанови.

5. Справу №5004/2092/11 повернути до господарського суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Щепанська Г.А.