Постанова № 23656943, 19.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2012 року Справа № 5013/1567/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. - доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №21 від 11.01.12, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "Олена" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2011р. у справі № 5013/1567/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна", м. Київ

до фермерського господарства "Олена", Кіровоградська область, м. Гайворон

про стягнення 211 315 грн. 82 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в які просить стягнути з фермерського господарства "Олена" 211 315 грн. 82 коп., в тому числі 165 725 грн. 50 коп. боргу за товар, поставлений по договору № 11/17/2009 від 20.04.09 та видаткових накладних № 80216558 від 07.05.09, № 802165579 від 18.05.2009, 45 590 грн. 32 коп. пені, а також судові витрати.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2011р. у справі № 5013/1567/11 (суддя Болгар Н.В.) позов задоволено повністю: стягнуто з фермерського господарства "Олена" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" 165 725 грн. 50 коп. боргу, 45590 грн. 32 коп. пені, 2 113 грн. 16 коп. державного мита та 236 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду, фермерське господарство "Олена" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підписи від імені фермерського господарства "Олена" у договорі та видаткових документах, на які посилається позивач як на підставу свої вимог, не належать керівнику господарства, а виконані іншими особами з наслідуванням його підпису; за приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України договір №11/17/2009 від 20.04.09 є недійсним, а згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, з огляду на такі обставини, відповідачем 27.09.11р. було подано позов до господарського суду м. Києва з вимогою визнати недійсним договір поставки № 11/17/2009 від 20.04.09р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2011р. у справі № 5013/1567/11 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (продавець) та фермерське господарство "Олена" (покупець) уклали договір поставки № 11/17/2009 від 20.04.09 (далі -договір), за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач у справі), а покупець прийняти та оплатити у відповідності до умов цього договору товар на загальну суму 165 725 грн. 50 коп.

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата товару здійснюється покупцем на підставі договору в сумі ціни фактично переданого товару в безготівковому порядку на банківський рахунок продавця в строк до 01.12.09р.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 165725 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними № 80216558 від 07.05.09 на загальну суму 73 920 грн. (видана на підставі "заказа" № 242843 від 07.05.09), № 80216579 від 18.05.09 на загальну суму 91 805 грн. 50 коп. (видана на підставі "заказа" № 242846 від 18.05.09) та довіреностями на отримання серії ЯПР № 588561 від 29.04.09р. та серії ЯПР № 588654 від 05.05.09р. відповідно.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що підписи від імені фермерського господарства "Олена" у договорі та видаткових документах не належить керівнику господарства, а виконані іншими особами з наслідуванням його підпису та на те, що за приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України договір №11/17/2009 від 20.04.09р. є недійсним, не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки відсутніми є докази, які підтверджують дані факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, договір №11/17/2009 від 20.04.09р. підписаний представниками обох сторін, зокрема, зі сторони фермерського господарства "Олена" договір підписано ОСОБА_2, його підпис закріплено печаткою підприємства; товар по вищенаведеним накладним отриманий представником ФГ "Олена", а саме, ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреностей відповідно серії ЯПР № 588561 від 29.04.09р. та серії ЯПР № 588654 від 05.05.09р., оформлених належним чином.

Докази на підтвердження наявності підстав вважати договір недійсним також відсутні.

Згідно ст. 204 названого Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. у справі № 5013/1567/11 провадження по апеляційній скарзі фермерського господарства "Олена" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2011р. у даній справі зупинено до розгляду справи №55/403 господарським судом м. Києва за позовом фермерського господарства "Олена" до товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" про визнання недійсним договору поставки засобів захисту рослин № 11/17/2009 від 20.04.2009р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2011р. по справі №55/403, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у даній справі, у задоволенні позовних вимог фермерського господарства «Олена»відмовлено в повному обсязі.

Рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2011р. по справі №55/403 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у даній справі обґрунтовані тим, що за результатами дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт отримання позивачем товару, а викладені фермерським господарством "Олена" доводи не спростовують наведених висновків, і твердження про відсутність у останнього інформації щодо існування спірного договору у зв'язку з підробленням на ньому підпису керівника господарства, який, зокрема, скріплений відтиском печатки фермерського господарства, є безпідставними.

Крім того, доводи фермерського господарства "Олена" про те, що питання належності особи, яка підписала спірний договорі, має значення для справи та потребує спеціальних знань експерта, не були прийняті судами першої та апеляційної інстанції, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують конклюдентність дій позивача по схваленню спірного договору, тому призначення експертизи лише призведе до затягування розгляду спору.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що суб`єктний склад сторін по справі № 55/403 та у справі № 5013/1567/11 є ідентичним, то факт відсутності правових підстав для визнання недійсним договору поставки засобів захисту рослин №11/17/2009 від 20.04.2009р. слід вважати доведеним.

Відтак, у визначеному законом порядку спірний договір недійсним не визнаний.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідач отримання товару, його вартість, термін виконання грошового зобов'язання не заперечив, однак станом на теперішній час заборгованість у сумі 165 725 грн. 50 коп. не сплатив.

Відтак, наявними є правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 165 725 грн. 50 коп. основного боргу.

Крім того, згідно п. 1 ст. 546, п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пенею, штрафом) - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили умову про те, що у випадку несплати покупцем у строк платежів продавцю за даним договором, покупець зобов'язаний сплатити продавцю неустойку в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У п. 7.3. договору, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами свої зобов'язань за Договором, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.

Позивач просить стягнути з ФГ "Олена" пеню за період прострочення грошового зобов'язання з 02.12.09р. по 18.08.11р. у сумі 45 590 грн. 32 коп. Фактично розрахунок пені, з врахуванням доводів, викладених у клопотанні, поданому 03.10.11р., умов договору та взаємовідносин сторін, має бути здійснений з 31.12.09р. Сума пені за такий період становить 46 162 грн. 50 коп.

Однак, враховуючи суму пені, заявлену до стягнення та відсутність заяви про збільшення розміру позовних вимог, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення пені у сумі 45 590 грн. 32 коп.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2011р. у справі № 5013/1567/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу фермерського господарства "Олена" - без задоволення.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко