Рішення № 23656844, 17.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2012 р. Справа № 11/42-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Херсоні"

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ДП "Херсонський завод суднового обладнання та судової арматури", м. Херсон

про стягнення 2 281 235 грн. 13 коп.

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1, нач. відділу, дов. від 18.06.2010р.

від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. №759/70-139-П від 30.11.2011р.

від 3 особи - ОСОБА_3, представник, дов. №07/01-250 від 02.04.2012р.

Сутність справи: Позивач (ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Херсоні", м.Херсон, код ЄДРПОУ 09352284) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (ВАТ " Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон, код ЄДРПОУ 014308500) 2 281 235грн. 13коп. ( у тому числі: 2017729грн. 27коп. - борг по кредиту, 263505грн. 86коп. - борг по процентах) кредитного боргу по кредиту, виданому Херсонському суднобудівному заводу на підставі укладеного з Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Херсонського регіонального управління Промінвестбанку (правонаступник - позивач у справі) кредитним договором №61 від 13.09.1995р.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що на підставі кредитного договору №61 від 13.09.1995р. банк надав Херсонському суднобудівному заводу кредит у сумі 206 681 823 000 крб. з строком погашення до 18.11.1995р., дія якого в подальшому була продовженою до 25.01.1996р.

Внаслідок реструктуризації зі складу заводу був виділений Херсонський державний завод суднового обладнання та суднової арматури, якому відповідно до договору переводу боргу від 23.03.1998р. №02-01/58-98 був переданий зазначений кредитний борг, який останнім до 17.07.2001р. погашався у добровільному порядку.

В подальшому на підставі рішення Херсонського господарського суду від 19.02.2007р. у справі №11/47-ПД-06 вищеназваний договір переводу боргу був визнаний недійсним як такий, що не відповідав вимогам закону. Зважаючи на цю обставину, за нововиявленими обставинами було переглянуто рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2003р. у справі №13/227 про стягнення коштів з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури. За результатами провадження про перегляд рішення у справі №13/227 за нововиявленими обставинами рішенням від 28.02.2008р., залишеним без змін постановою апеляційного суду від 03.06.2008р., у задоволенні позову було відмовлено, в зв'язку з чим у позивача виникло право на позов до ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" щодо стягнення кредитного боргу.

Відповідач у наданому суду письмовому відзиві позов не визнає. Посилається на відсутність у позивача підстав для стягнення з ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" (далі за текстом ПАТ "ХСЗ") заборгованості по кредиту та процентах на підставі кредитного договору від 13.09.1995р. №61, зобов'язання за яким припинені укладенням іншого кредитного договору №16 від 28.02.1996р. відповідно до ст.220 ЦК УРСР, в редакції, що діяла на момент укладення останього кредитного договору.

Звертає увагу суда на той факт, що укладений між сторонами та ДП "Судмаш" договір про перевід боргу по кредиту №02-01/58-98 від 23.03.1998р. в межах провадження у справі №11/47-ПД-06 рішенням від 19.02.2007р. був визнаний недійсним, оскільки переведення боргу відбулось по зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору від 13.09.1995р. №61, припиненого у зв'язку із укладенням кредитного договору від 28.02.1996р. №16.

Таким чином, зобов'язання за кредитним договором від 13.09.1995р. №61 припинилися укладенням іншого кредитного договору №16 від 28.02.1998р., оскільки предметом останього було переукладення кредитних договорів, у числі яких є також і договір №61 від 13.09.1995р.

Діюча на момент укладення кредитного договору №16 від 13.09.1995р. ст.220 ЦК УРСР передбачала, що зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема, угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами.

За правилами ч.2 та 4 ст.604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України встановлені вищепереліченими рішеннями факти є преюдиціальними для справи, що розглядається, і не доводяться знову при вирішенні спору, що розглядається.

Відтак, позивач не має правових підстав для стягнення кредитного боргу по зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору від 13.09.1995р. №61, оскільки вони припинилися у зв'язку із укладенням іншого кредитного договору від 28.02.1996р. №16.

Третя особа правом надання письмового відзиву не скористалась.

Зазначена справа розглядалася господарським судом Херсонської області з винесенням рішення від 19.07.2011р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, які в подальшому були скасовані згідно постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2012р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Відповідно до статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На підставі ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач звернувся з письмовою заявою про зміну підстав позову.

Мотивуючи подану заяву, позивач посилається на те, що у поданій позовній заяві, обгрунтовуючи фактичні обставини, на яких грунтувалась позовна вимога, позивач посилався на наявність кредитного договору №61 від 13.09.1995р., згідно з яким банк надав кредит відповідачу в сумі 206 681 823 000 крб.

28.02.1996р. між сторонами був укладений кредитний договір №16, предметом якого було переукладення низки кредитних договорів, у тому числі й кредитного договору №61 від 13.09.1995р.

Вказані обставини встановлені також рішенням господарського суду Херсонської області року по справі № 11/47-ПД-06, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2007 року.

Отже, з вказаного вбачається, що зобов'язання відповідача перед позивачем виникли на підставі кредитного договору №16 від 28.02.1996 року.

В результаті проведеної реструктуризації зі складу заводу виділено Херсонський державний завод суднового обладнання та суднової арматури, якому відповідно до договору переводу боргу від 23 березня 1998 року за № 02-01/58-98 було передано борг по кредитному договору № 61 від 13.09.1995 року в сумі 2 066 818 гри. 23 коп. по кредиту та процентах станом на 01.03.1998 р. в сумі 903 175 грн. 90 коп.

11 серпня 2003 року по справі №13/227 прийнято рішення про стягнення з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури на користь банку заборгованості в сумі 2 027 916 грн. 28 коп. по кредиту та 429 164 грн. 26 коп. по процентах.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28 лютого 2008 року по справі № 13/227 (2003р.) за результатами перегляду даної справи за нововиявленими обставинами попереднє рішення від 11 08.2003 року скасоване, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Зокрема, у зазначеному рішенні вказано, що визнання недійсним договору про перевід боргу виключає можливість стягнення суми заборгованості з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури, оскільки в даному випадку боржником є Херсонський суднобудівний завод, як сторона кредитного договору.

Крім того відповідно до Статуту ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»є правонаступником всіх прав і обов'язків ДП «Херсонський суднобудівний завод».

Відповідно до довідки, яку надав позивач при подачі позову, заборгованість відповідача станом на 17.02.2009 року складає 2 017729 грн. 27 коп. - заборгованість за кредитом та 263 505 грн. 86 коп. - заборгованість по відсотках.

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення відносин, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків являються угоди.

Згідно ст.151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі ст.161 ЦК УРСР, чинного на час виникнення відносин, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, зокрема, відповідно до вказівок закону та договору.

Аналогічно, за чинними з 2004 року ст.ст. 526, 625 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, у відповідності до вимог законодавства, умов договору; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити суму боргу за вимогою кредитора.

З огляду на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача 2281235грн. 13коп. кредитного боргу, у тому числі: 2017729грн. 27коп. борг по кредиту та 263 505грн. 86коп. борг по процентах.

Зважаючи на дизпозитивність господарського процесу, яка полягає у можливості суб'єктів самостійно впорядковувати свої відносини та діяти на власний розсуд, реалізацію процесуального права шляхом подачі письмової заяви до початку розгляду справи по суті, господарський суд приймає подану позивачем заяву про зміну підстав позову до розгляду і задовольняє її.

У зв'язку із зміною позивачем підстав позову та з метою створення відповідачу умов для подачі доводів та заперечень на подану заяву, а також створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в засіданні господарського суду оголошувалася перерва до 17.04.2012р.

Відповідач звернувся з клопотанням, в якому, з посиланням на ч.1 ст.25 ГПК України, просить господарський суд здійснити процесуальне правонаступництво ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" на ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", що підтверджено рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ від 15.04.2011р. про внесення змін до статуту та перейменування відповідача.

Суд задовольняє заявлене клопотання і, керуючись ч.1 ст.25 ГПК України, здійснює заміну відповідача на його правонаступника - ПАТ "ХСЗ".

Відповідач також повідомив суд про часткове погашення кредитного боргу в сумі 890211грн. 92коп., після чого його залишок станом на 12.04.2012р. складає 1391023грн. 21коп., та просить врахувати цю обставину при винесенні рішення.

Відповідачем також подане клопотання про розстрочку виконання рішення рівними частинами до кінця 2012р. з огляду на важке фінансове становище, викликане об'єктивними обставинами, яке буде розглянуто та вирішено в процесі розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Тринадцятого вересня 1995р. між Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є позивач, та державним підприємством "Херсонський суднобудівний завод", правонаступником якого є відповідач (позичальник), був укладений кредитний договір №61, згідно з яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 206 681 223 000 крб. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит 18.11.1995р. зі сплатою 85% за користування кредитними коштами.

На підставі додаткових угод про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 18.11.1995р. та 18.01.1996р. процентна ставка за користування кредитом була збільшена до 115%, а строк його повернення продовжений до 18.01.1996р.

Згідно заявок позичальника від 13.09.1995р., 18.09.1995р., 19.09.1995р., 20.09.1995р., 21.09.1995р. протягом 1995р. позичальник отримав кредитних коштів за кредитним договором №61 від 13.09.1995р. на суму 206 681 823 000 крб., що у еквіваленті складає 2 066 818грн.

За період з 26.03.1996р. по 26.02.1997р. банк нарахував позичальнику проценти за користування кредитними коштами, відповідно, на суми 364655грн. 17коп. та 538 520 грн. 73коп., що підтверджується наданою в матеріали справи карткою нарахування процентів.Станом на 17.02.2009р. згідно наданої банком довідки кредитний борг позичальника за кредитним договором №61 становив 2 017 729грн. 27коп. по кредиту та 263505грн. 86коп. по процентах за користування кредитними коштами, разом 2281235грн. 13коп.

28 лютого 1996р. між Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступник позивач у справі) та державним підприємством "Херсонський суднобудівний завод" (правонаступник ПАТ "ХСЗ") був укладений кредитний договір №16, предметом якого було переукладення кредитних договорів №61 від 13.09.2005р., №69 від 31.10.1995р., №70 від 01.11.1995р., №73 та №74 від 23.11.1995р., №75 та №76 від 26.12.1995р., №1 та 32 від 16.01.1996р.

Умовами укладеного кредитного договору №16 від 28.02.1996р. сторони визначили строк для повернення кредиту - 13.08.1996р.

Відповідно до ст.220 ЦК УРСР ( в редакції, чинній на момент укладення спірного договору), зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема, угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами.

Відповідно до частин 2 та 4 ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, зобов'язання відповідача за кредитним договором №61 від 13.09.1995р. припинилися і були встановлені іншим кредитним договором №16 від 28.02.1996р., оскільки його предметом було переукладення кредитного договору №61 від 13.09.1995р.

В результаті проведеної реструктуризації зі складу заводу був виділений Херсонський державний завод суднового обладнання та суднової арматури, якому відповідно до договору переводу боргу від 23.03.1998р. за №02-01/58-98 було передано борг по кредитному договору №61 від 13.09.1995р.: по кредиту - 2 066 818грн. 23коп. та процентах - 903175грн. 90коп. станом на 01.03.1998р.

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 11.08.2003р. по справі №13/227 з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури було стягнуто на користь банку 2 027 916грн. 28коп. заборгованості по кредиту та 429164грн. 26коп. - по процентах.

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.2007р. у справі №11/47-ПД-06, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2007р., договір про перевід боргу №02-01/58-98 від 23.03.1998р. був визнаний недійсним як такий, що не відповідав вимогам чинного законодавства, а рішення від 11.08.2003р. у справі №13/227 про стягнення кредитного боргу з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури переглянуто за нововиявленими обставинами з винесенням рішення від 28.02.2008р. (залишеним без змін постановою Запорізького господарського суду від 03.06.2008р.) про відмову у позові.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішеннями господарського суду при вирішенні справ №11/47-ПД-06 та 13/227 є преюдиціальними для справи, що розглядається, і знову не доводяться.

Зважаючи на викладені обставини, зобов'язання відповідача щодо повернення кредиту грунтуються на умовах укладеного між сторонами кредитного договору №16 від 28.02.1996р., предметом якого було переукладення кредитних договорів, у числі яких також і договір №61 від 13.09.1995р.

Згідно довідки банку, наданої при подачі позову, станом на 17.02.2009р. борг відповідача по кредиту становив 2 017 729грн. 27коп., по процентах - 263 505грн. 86коп., всього 2 281 235грн. 13коп.

На день розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення кредиту у розмірі 890211грн. 92коп., в зв'язку з чим кредитний борг зменшився і станом на 12.04.2012р. становить 1 391 023грн. 21коп.

Факт часткового перерахування боргу підтверджується наданими в матеріали справи належними доказами: платіжними дорученнями №489 від 13.02.2012р. на суму 157105грн. 96коп.., №5728 від 15.12.2011р. на суму 576000грн., №62 від 13.01.2012р. на суму 157 105грн. 96коп.

Правовідносини сторін, на встановлення яких було укладено кредитний договір №16 від 28.02.1996р. виникли і мали бути виконані у період часу, протягом якого діяв Цивільний кодекс УРСР.

Відповідно до статей 151, 161 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, зокрема, відповідно до вказівок закону.

Зазначені правові норми кореспондують з нормами ст.ст.525, 526 ЦК України, якими передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частина 1 ст.1054 ЦК України встановлює обов'язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Такий же обов'язок позичальника сплатити позику та проценти передбачений ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України.

Доказів проведення повного розрахунку по кредиту та процентах відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення кредитного боргу по кредиту та процентах в сумі 1 391 023грн. 21коп. визнані обгрунтованими і підлягають задоволенню.

З відповідача також стягуються на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеній вимозі - 13 910грн. 23коп. державного мита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Зважаючи на проведення часткової оплати кредитного боргу у розмірі 890211грн. 92коп. і відсутність предмета спору в частині стягнення цієї суми, провадження у справі щодо її стягнення припиняється, а позивачу повертається з Державного бюджету сплачене по цій сумі державне мито у розмірі 8902грн. 12коп.

Вирішуючи клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення щодо стягнення присудженої суми рівними частинами щомісяця до кінця 2012р., суд відмовляє у його задоволенні, врахувавши, що складне фінансове становище боржника не може бути достатньою підставою для розстрочки виконання рішення на такий значний термін, а також те, що строки повернення кредиту сплинули ще у серпні 1996р., тривалі судові тяжби та значну суму заборгованості, яка протягом тривалого часу виключена з активів банку.

В той же час суд вважає можливим, взявши до уваги доводи відповідача і відсутність заперечень з боку позивача, відстрочити виконання рішення терміном на 1 місяць від дати винесення рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження в частині стягнення 890211грн. 92коп. кредитного боргу.

2. Позов задовольнити.

Стягнути з ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон, Карантинний острів, 1, п.рахунок 260024721 в ВАТ ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093, код ЄДРПОУ 14308500, на користь публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Херсоні", м.Херсон, вул.Горького, код ЄДРПОУ 09352284, рахунки невідомі, 1 391 023грн. 21коп. кредитного боргу, 13910грн. 23коп. витрат по оплаті державного мита та 118грн. судових витрат.

3. Відстрочити виконання рішення на один місяць від дати винесення рішення.

4. Повернути позивачу з Державного бюджету 8902грн. 12коп. державного мита, сплаченого на підставі платіжного доручення №148 від 17.02.2009р.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

20.04.2012р.