Рішення № 23656724, 03.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 5023/427/12 (н.р. 5023/5868/11)

вх. № 427/12 (н.р. 5868/11)

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 13.02.12р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП - 166", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДХ", м. Харків

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП - 166", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДХ", м. Харків про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути орендоване майно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.11р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

10.10.11р. справу №5023/5868/11 направлено до Харківського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ТОВ "СМП-166" на рішення господарського суду Харківської області від 28.09.11р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.11р. відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "СМП-166" та рішення господарського суду Харківської області від 28.09.11р. залишено без змін.

09.12.11р. справу №5023/5868/11 направлено до Вищого господарського суду України за касаційною скаргою ТОВ "СМП-166" на рішення господарського суду Харківської області від 28.09.11р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.11р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.12р. касаційну скаргу ТОВ "СМП-166" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.11р. та рішення господарського суду Харківської області від 28.09.11р. скасовано, справу №5023/5868/11 передано на новий розгляд до господарського суд Харківської області.

На підставі витягу автоматизованої системи документообігу суду від 31.01.12р. та розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області №55 від 31.01.12р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з недопустимістю повторної участі у розгляді справи судді Прохорова С.А., для розгляду справи №5023/427/12 (н. р. 5023/5868/11) було призначено суддю Добрелю Н.С.

Ухвалою суду від 02.02.12р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

14.02.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує в повному обсязі, та зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір наявності заборгованості із орендної плати та тривалість не внесення орендної плати орендарем, не довів обсяг зобов'язань орендаря, не довів наявності всіх необхідних умов розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає в якості однієї з підстав ст. 652 ЦК України, а саме розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. З приводу цього відповідач зазначає, що в порушення ст. 652 ЦК України позивач не довів наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Вважає позовні вимоги позивача необґрунтовані та такі що не підлягають задоволенню.

27.02.12р. представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що орендар систематично порушував свої зобов'язання за договором оренди щодо сплати орендної плати, комунальних платежів, необхідності укладання договорів на отримання послуг по електро-водозабезпеченню та каналізації з відповідними службами, у зв`язку з чим, просить суд розірвати договір оренди № 1 від 30.10.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМП-166" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТДХ"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДХ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СМП-166 наступне майно, а саме: бетонний вузол №1 СБ 145-2,1987 р.в.; бетонний вузол №2 СБ 145-2,1987 р.в.; тепловоз ТГК-2, зав. номер 057,1962 р.в.; кран залізничний КЖДЕ-163,1980 р.в., зав. номер 2808; козловий кран КК-16/12,55-25-9,1988 р.в.; вагон пересувний ОП-6ЛМ ЛП, зав. номер 637,1988 р.в., площею 20,9 кв.м.; вагон-диспетчерська площею 20,9 кв.м.; побутове приміщення площею 9,6 кв.м.; слюсарне приміщення площею 14,8 кв.м.; склад інертних матеріалів; побутове приміщення площею 133,4 кв.м., 1961 року будування; під'їзна залізнична колія розгорнутої довжини 1580,75 м.; електрощитова площею 9,6 кв.м.

13.03.12р. представник позивача надав заяву про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

13.03.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для розірвання договору оренди №1 від 30.10.09р. в судовому порядку та просить суд в задоволенні позову відмовити.

26.03.12р. представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, за межі встановлені ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2012 року було задоволено клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору по справі № 5023/427/12, строк розгляду спору продовжено по 15.04.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2012 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання 03.04.2012 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, наступне.

30.10.2009р. між сторонами було укладено договір оренди №1. Згідно п.2.1 договору оренди Позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: - бетонний вузол №1 СБ 145-2,1987 р.в.; - бетонний вузол №2 СБ 145-2,1987 р.в.; - тепловоз ТГК-2, зав.номер 057,1962 р.в.; - кран залізничний КЖДЕ-163,1980 р.в., зав.номер 2808; - козловий кран КК-16/12,55-25-9, 1988 р.в.; - вагон пересувний ОП-6_ЛМ ЛП, зав.номер 637, 1988 р.в., площею 20,9 кв.м.; - вагон-диспетчерська площею 20,9 кв.м.; - побутове приміщення площею 9,6 кв.м.; - слюсарне приміщення площею 14,8 кв.м.; - склад інертних матеріалів; - побутове приміщення площею 133,4 кв.м., 1961 року будування; - під'їздна залізнична колія розгорнутої довжини 1580,75 м.; - електрощитова площею 9,6 кв.м.

Відповідно до п.2.3 договору оренди від 30.10.2009р. №1 метою орендного користування є використання об'єкту оренди орендарем для виробництва цементного бетону та цементного розчину. Пунктом 5.2. договору сторони встановили орендну плату із розрахунку 19,00 грн. за кубічний метр виробленої в результаті використання об'єкту оренди продукції.

Порядок здійснення оплати за користування майном сторони визначили в п.п. 6.1., 6.9. договору оренди від 30.10.2009р. №1. Орендна плата сплачується до першого числа кожного місяця наступного за звітним (п.6.1.). Факт надання послуг в розрахунковому місяці за цим договором підтверджується двостороннім актом про надання послуг та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків по цьому договору за звітний місяць. Орендодавець (позивач) направляє два примірники акту про надання послуг та два примірники актів звірки взаємних розрахунків по цьому договору в строк до 5-го числа місяця, наступного за звітним. Орендар до 12-го числа місяця наступного за звітним направляє орендарю по одному екземпляру належно оформленого акту про надання послуг і одного екземпляру акту звірки взаємних розрахунків по цьому договору (п.6.9).

В пункті 5.3. договору оренди від 30.10.2009р. №1 сторони також домовились, що для підготовки акту надання послуг орендар надає орендодавцеві бухгалтерську або іншу облікову документацію.

За підрахунками позивача (т.ІV а.с.45) за користування орендованим майном протягом строку з листопада 2009р. по грудень 2010р. у відповідача утворилась заборгованість у сумі 78.092,15 грн. Це на думку позивача, свідчить про наявність підстав для захисту його прав в порядку, передбаченому п.6.3. договору від 30.10.2009р. №1 шляхом дострокового розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно. Крім того, в якості підстав розірвання договору позивач вказує на невиконання орендарем обов'язків передбачених п.п. 4.5, 6.5, 6.6 договору, а саме незабезпечення використання об'єкта згідно правил його експлуатації; неузгодження з орендодавцем ремонту та модернізацію на об'єкті оренди; ненадання бухгалтерської або іншої документації; не укладення договорів про надання послуг електро- водопостачання та каналізації; неоплату комунальних послуг згідно з приладами вимірювання та рахунками відповідних служб, а також на те, що відповідач без узгодження з позивачем пробурив водоносну свердловину, що також є істотним порушенням умов договору.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що по-перше щодо посилання позивача на те, що відповідач не сплачує орендну плату, то відповідач зазначає, що п.6.9. договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується до першого числа кожного місяця наступного за звітним (п.6.1.). Факт надання послуг в розрахунковому місяці за цим договором підтверджується двостороннім актом про надання послуг та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків по цьому договору за звітний місяць. Орендодавець (позивач) направляє два примірники акту про надання послуг та два примірники актів звірки взаємних розрахунків по цьому договору в строк до 5-го числа місяця, наступного за звітним. Орендар до 12-го числа місяця наступного за звітним направляє орендарю по одному екземпляру належно оформленого акту про надання послуг і одного екземпляру акту звірки взаємних розрахунків по цьому договору (п.6.9). Отже, належними та допустимими доказами підтвердження фактів є двостороні акти про надання послуг на двосторонні акти звірки взаємних розрахунків за розрахунковий місяць. По-друге щодо укладання договорів з надання комунальних послуг то зазначає, що укладання договору з водовідведення неможливо, оскільки на земельній ділянці де розташований об'єкт оренди не існує будь-якої централізованої системи водовідведення, щодо електропостачання то зазначає, що 29.04.2011 року електропостачання відповідачу було припинено, що унеможливлює використання орендованого майна з боку відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України в постанові від 11.01.2012 року по справі №5023/5868/11 суд, вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі дослідження умов договору оренди від 30.10.2009р. №1 та інших наявних у справі матеріалів судом достовірно встановлено, що п. 6.1. договору сторони передбачили, що орендна плата у розмірі передбаченим п.5.2. цього договору сплачується орендарем до 1 числа кожного місяця наступного за розрахунковим. Розмір орендної плати за передане в користування майно не є фіксованим, а залежить від наявності факту виробництва продукції за допомогою відповідного обладнання та кількості цієї продукції (див. п.п. 5.2., 5.3., 6.9. договору). При цьому факт виробництва продукції встановлюється у визначений домовленістю сторін спосіб - на підставі двох документів: 1) акту про надання послуг; 2) акту звірки взаємних розрахунків за звітний місяць.

З умов п.6.9. договору оренди від 30.10.2009р. №1 випливає, що обидва названих документи є необхідними і у сукупності - достатніми умовами для встановлення факту надання послуг з оренди у звітному місяці. В свою чергу встановлення цього факту є обов'язковою умовою для виникнення обов'язку по сплаті орендної плати.

Такі умови договору є погодженими сторонами у добровільному порядку. Договір станом на момент вирішення спору є чинним, він не розірваний, недійсним повністю чи в цій частині не визнаний. Відтак згідно умов ст. 629 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України цей договір в цілому і кожний його окремий пункт зокрема (в т.ч. п. 6.9.) є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що передбачений договором акт звірки взаємних розрахунків не має істотного значення для правильного вирішення спору, мотивовані тим, що цей акт не відноситься до категорії первинних документів. Суд зауважує, що в даному випадку підписання вказаного у п.6.9. договору акт звірки взаємних розрахунків виступає не як оформлення документу бухгалтерського обліку (який дійсно не відноситься до первинних), а як обставина, з настанням чи ненастанням якої сторони пов'язують настання або зміну прав та обов'язків, а саме настання обов'язку по оплаті орендної плати.

При цьому, суд зауважує, що в цьому розумінні положення пункту 6.9. договору оренди від 30.10.2009р. №1 повністю узгоджуються із положеннями норм чинного законодавства, зокрема ч.1 ст. 211 ЦК України (особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Такі обставини свідчать про те, що підписання одних лише актів про надання послуг є недостатнім для визначення обсягу зобов'язань орендаря. Обумовлена у договорі сторонами регулярна звірка взаємних розрахунків є необхідною процедурою в спірних правовідносинах, а підписання відповідного щомісячного акту звірки, відповідно, є істотною умовою спірного договору оренди, за відсутності якої не вбачається можливим встановлення факту та обсягу зобов'язань орендаря у відповідному звітному місяці.

Як вбачається з матеріалів справи обов'язок по складанню акту звірки умовами пункту 6.9. договору покладений на орендодавця, тобто позивача. З матеріалів справи та власних пояснень наданих його представником у судовому засіданні вбачається, що позивачем цей обов'язок не виконаний - акти звірки взаємних розрахунків у відповідних місяцях ним складені не були.

Щодо тверджень відповідача про сплату орендної плати в сумі 58502,50 грн. за рахунок поставки розчину бетону то суд, зазначає наступне.

Суд, дослідивши листи та видаткові накладні які наявні в матеріалах справи ( том 3 арк. 117-157) та на які посилається відповідач як на сплату орендної плати в сумі 58502,50 грн. за рахунок поставки бетонного розчину, то суд зазначає по-перше умовами укладеного між сторонами договору сторони передбачили, а саме п. 6.2., що форма розрахунку є безготівкова шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодателя. По-друге з матеріалів справи вбачається, що додаткових угод до договору оренди сторони не укладали. Так пунктом 11.3. договору оренди передбачено, що всі зміни, доповнення до нього мають юридичну силу, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і належним чином підписані сторонами. Таким, чином суд приходить до висновку, що листи на видаткові накладні на які посилається відповідач не можуть бути доказом оплати орендної плати за договором оренди №1 від 30.10.2010 року.

Щодо посилань позивача про порушення відповідачем інших умов договору всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) не підтверджена доказами.

Так зокрема позивачем не надано доказів того, що відповідач ухилення від надання бухгалтерської або іншої документації (взагалі позивачем не підтверджено, що він звертався до позивача з такими вимогами); не надано доказів не укладення договорів про надання послуг електро- водопостачання та каналізації чи не оплати відповідачем комунальних послуг згідно з приладами вимірювання та рахунками відповідних служб.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач в порушення п. 4.5. договору оренди без згоди позивача на території орендованого цілісного майнового комплексу пробурив водоносну свердловину, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи п.2.2. договору оренди №1 від 30.10.2009 року сторони передбачили, що на строк дії договору орендодавець надає орендатору право користування територією, яка знаходиться під об"єктом оренди та прилеглої території. Територія під об"єктом оренди належить орендодавцю на підставі свідоцтва про власність №31 від 06.05.1993 року.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендар використовує об"єкт оренди на умовах цього договору на протязі строку дії договору. Сторони також домовилися, що у разі припинення договору ( в тому числі достроково) орендар повертає майно орендодавцеві у стані не гіршому, ніж на момент прийняття об"єкта оренди в оренду ( 3.5;3.6).

Відповідно до п.8.1. Договору строк його дії до 31 грудня 2012 року.

У п.4.5. Договору зазначено, що орендар зобов"язаний: використовувати об"єкт оренди у відповідності до його цільового призначення та умовами даного договору; письмово узгоджувати з орендодавцем виконання ремонту та модернізацію на об'єкті оренди.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року було задоволено позовні вимоги позивача «СМП-166» про знесення споруди та зобов'язано відповідача ТОВ «ТДХ» провести демонтаж незаконно пробуреної водоносної свердловині, тобто ліквідувати методом санітарно-технічного тампонажу, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Виконкомівська,32. Вищезазначеним рішенням було встановлено, що відповідачем (ТОВ «ТДХ») було порушено умови договору оренди № 1 від 30.01.2009 року, а саме п.2.2., п.3.1., п.4.5. Постановою від 12.05.2011 року Харківського апеляційного господарського суду вищезазначене рішення залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим для виконання на всій територі України.

Таким чином суд приходить до висновку, що орендар був зобов'язаний погодити суттєві зміни в об'єкті оренди з орендодавцем. Проте, відповідач в порушення п.4.5. Договору не звернувся до позивача для отримання письмової згоди на виконання бурових робіт.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 35 Господарсько процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що умовою визнання обґрунтованими позовних вимог позивача є доведення ним факту істотного порушення відповідачем обов'язків за договором оренди від 30.10.2009р. №1.,

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1,2 ст.773 ЦКУ наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивачем доведено той, факт що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору оренди № 1 від 30.10.2009 року, а саме п.2.2. та п. 3.1., суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про розірвання договору є доведеними матеріалами справи та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, що знаходиться у нього в тимчасовому користуванні на підставі договору оренди № 1 від 30.10.2009 року, то суд приходить до висновку, що вона обґрунтована та така що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 211, 525, 526, 613, 629, 651, 773 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 35, 36, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди № 1 від 30.10.2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМП - 166" ( 61093, м. Харків, вул. Рилеєва 42/44, код. 01380447, р/р 260007313 ХОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 350589) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТДХ" ( 61035, м. Харків, вул. Каштанова,29 код. 33815411, р/р 260020134175 в ВАТ "Ощадбанк Росії "м. Київ МФО 320627) .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДХ" ( 61035, м. Харків, вул. Каштанова,29 код. 33815411, р/р 260020134175 в ВАТ "Ощадбанк Росії "м. Київ МФО 320627) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СМП - 166" ( 61093, м. Харків, вул. Рилеєва 42/44, код. 01380447, р/р 260007313 ХОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 350589) майно:

- бетонний вузол №1 СБ 145-2,1987 р.в.;

- бетонний вузол №2 СБ 145-2,1987 р.в.;

- тепловоз ТГК-2, зав. номер 057,1962 р.в.;

- кран залізничний КЖДЕ-163,1980 р.в., зав. номер 2808;

- козловий кран КК-16/12,55-25-9,1988 р.в.;

- вагон пересувний ОП-6ЛМ ЛП, зав. номер 637,1988 р.в., площею 20,9 кв.м.;

- вагон-диспетчерська площею 20,9 кв.м.;

- побутове приміщення площею 9,6 кв.м.;

- слюсарне приміщення площею 14,8 кв.м.;

- склад інертних матеріалів;

- побутове приміщення площею 133,4 кв.м., 1961 року будування;

- під'їзна залізнична колія розгорнутої довжини 1580,75 м.;

- електрощитова площею 9,6 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДХ" ( 61035, м. Харків, вул. Каштанова,29 код. 33815411, р/р 260020134175 в ВАТ "Ощадбанк Росії "м. Київ МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП - 166" ( 61093, м. Харків, вул. Рилеєва 42/44, код. 01380447, р/р 260007313 ХОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 350589) 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інфомаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2012 року.