Рішення № 23656557, 17.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа № 3/5014/638/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання », м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»,

м. Луганськ

про стягнення 38 434 157 грн. 96 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №68 від 03.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2, юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №36-д від 17.04.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»(далі -Позивач) заявлено вимогу про стягнення з Луганського МКП «Теплокомуненерго»(далі -Відповідач) заборгованості за договором від 01.03.2005 №313 за активну електроенергію в розмірі 34 001 895,06 грн., за перетікання реактивної електричної енергії -1 324 526,86 грн., пені -2 683 110,24 грн., 3% річних -315553,30, інфляційних нарахувань -109072,50 грн.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 525, 526, 623, 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та повідомив суд про погашення відповідачем частини боргу за активну електроенергію після пред'явлення позовної заяви на загальну суму 4 321 452, 00 грн. Таким чином, заборгованість по оплаті активної електроенергії станом на 17.04.2012 складає 29 680 443,00 грн. В підтвердження сплати частини боргу, позивачем надано суду завірені копії банківських виписок за 15.03.2012, 16.03.2012, 19.03.2012, 20.03.2012, 21.03.2012, 22.03.2012, 27.03.2012, 28.03.2012, 29.03.2012, 30.03.2012, 02.04.2012, 22.03.2012, 02.04.2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав вимоги позивача та подав клопотання про зменшення суми пені на 20 %.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.03.2005 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 313 (далі -договір) (а.с.25-31,т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник електроенергії (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві), а Споживач оплачує Постачальнику електроенергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

За умовами договору Постачальник електроенергії зобов'язаний постачати Споживачу електроенергію в межах 31401.25 кВА (21753,0 кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності в обсягах, визначених Додатком "Обсяги постачання електричної енергії" з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору (пункт 2.1.2 договору).

03.11.2008 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 313 від 01.03.2005, якою сторони домовилися внести зміни до цього договору (а.с.32-33,т.1).

За умовами договору Споживач зобов'язаний для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-ого числа, згідно з Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку "Форма "Звіт про використану електроенергію" та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором (пункт 2.2.2 договору з урахуванням умов додаткової угоди від 03.11.2008);

Відповідно до пункту 7.7 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком "Порядок розрахунків".

Пунктом 3 Додатку до договору "Порядок розрахунків" передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.32,т.1).

Розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 8 Додатку "Порядок розрахунків" до договору).

На підтвердження виконання свого обов'язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані звіти про використану електричну енергію відповідачем за період з березня 2011 року по лютий 2012 року (а.с.132-1147,т.1; а.с.1-143,т.2; а.с.1-32, т3).

За результатами надання обумовлених договором послуг за березень 2011 року - лютий 2012 року (включно) позивачем відповідачеві направлялися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію та надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (а.с.48-131, т.1).

Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі.

Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період березень 2011 року -лютий 2012 року: 34 001 895 грн. 06 коп. - за спожиту активну електроенергію та 1 324 526 грн. 86 коп. - за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Пунктом 4.4.1 договору (з урахуванням умов додаткової угоди від 03.11.2008) сторони визначили, що у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії, споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з позивача пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та за перетікання реактивної електроенергії за період жовтень 2010 -грудень 2011 відповідачу нарахована пеня за період березень 2011 -січень 2012 у розмірі 2 683 110 грн. 24 коп., що підтверджено відповідним розрахунком. На суму пені позивачем відповідачеві були виписані рахунки (а.с. 36-46 т.1).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 315553 грн. 30 коп. та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 109072 грн. 50 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи. На суму 3 % річних та інфляційних нарахувань був виписаний рахунок (а.с. 34 т.1).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 313 від 01.03.2005, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.

Обсяги спожитої електроенергії за період березень 2011 року -лютий 2012 року (включно) позивач підтверджує відповідними звітами споживача про використану електроенергію та рахунками.

Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.7 договору № 313 від 01.03.2005 та пункту 3 додатку до нього не в повному обсязі здійснив оплату за активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії за період березень -жовтень, грудень 2011 -лютий 2012, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті активної електроенергії в сумі 34 001 895 грн. 06 коп. та по сплаті за перетікання реактивної електроенергії в сумі 1 324 526 грн. 86 коп.

Після пред'явлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість за активну електроенергію 4 321 452 грн. 00 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача за період березень 2011 року по лютий 2012 року складає 31 004 969 грн. 92 коп., з якої: 29 680 443 грн. 06 коп. за активну електроенергію та 1 324 526 грн. 86 коп. за перетікання реактивної електроенергії, підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

В частині сплаченої суми боргу в сумі 4 321 452 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність - у разі порушення Споживачем передбачених додатком "Порядок розрахунків" строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та за перетікання реактивної електроенергії за жовтень 2010 -грудень 2011 відповідачу нарахована пеня за період березень 2011 -січень 2012 у розмірі 2 683 110 грн. 24 коп.

Сума боргу за спожиту електроенергію за період з жовтень 2010 по лютий 2011 року, на яку нараховано пеню, стягнута за рішеннями господарського суду Луганської області:

- рішення господарського суду Луганської області від 17.05.2011 у справі № 17/49/2011. (25056941 грн. 02 коп. борг за активну електроенергію в жовтень 2010 - лютий 2011 року, 835569 грн. 70 коп. борг за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії в жовтень 2010 - лютий 2011 року).

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені на 20 % з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства, яке є комунальним підприємством. Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що внаслідок особливостей розрахунку за теплову енергію зазначених категорій споживачів (розрахунки населення ускладнені соціальними проблемами та досить великим ціновим навантаженням на сплату комунальних послуг; розрахунки бюджетних установ, залежать від фінансування з бюджету, яке не завжди є вчасним) підприємство має більше 30 мільйонів непокритого збитку за весь період діяльності. Загальна заборгованість населення за поставлену теплову енергію становить -172,43 млн. грн., заборгованість бюджетних установ -33,53 млн. грн., заборгованість держави -3,84 млн. грн. В підтвердження скрутного фінансового становища, відповідачем надано баланс та довідку про стан кредиторської та дебіторської заборгованості.

Позивач проти зменшення пені на 20% у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості держави перед відповідачем, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 20%, що складає 536622 грн. 05 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 2 146 488 грн. 19 коп.

В решті заявленої суми пені слід відмовити.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 315553 грн. 30 коп. та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 109072 грн. 50 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 33 576 083 грн. 91 коп., з них: 29 680 443 грн. 06 коп. - борг за активну електроенергію, 1 324 526 грн. 86 коп. - борг за перетікання реактивної електричної енергії, 2 146 488 грн. 19 коп. - пеня, 315553 грн. 30 коп. - 3% річних, 109072 грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 11 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", вул. Куракіна, буд.23-А, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код 24047779, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання", кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:

- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 в філії ЛОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України", МФО 304665, код 31443937, суму боргу за використану активну електроенергію у сумі 29 680 443 грн. 06 коп. (двадцять дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч чотириста сорок три грн. 06 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на поточний рахунок № НОМЕР_1 в ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007, код 31443937, борг за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 1 324 526 грн. 86 коп. (один мільйон триста двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять шість грн. 86 коп.), пеню у сумі 2 146 488 грн. 19 коп.(два мільйони сто сорок шість тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 19 коп.), 3% річних у сумі 315553 грн. 30 коп. (триста п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три грн. 30 коп.), інфляційні нарахування у сумі 109072 грн. 50 коп. ( сто дев'ять тисяч сімдесят дві грн. 50 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 64380 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення боргу у сумі 4 321 452 грн. 00 коп. (чотири мільйони триста двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят дві грн. 00 коп.) провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення пені у сумі 536488 грн. 19 коп. (п'ятсот тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 19 коп.) відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2012.

Суддя А.В. Секірський