Рішення № 23656396, 19.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/3419-201219.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П. Верес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС Трейд»

про стягнення 36 203,11 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К.П. Верес»(надалі позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС Трейд»(надалі - Відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 36 203,11 грн., в тому числі основний борг у сумі 31 000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 658,19 грн. та 3% річних в сумі 1 544,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач своїх зобовязань за усним договором не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Ухвалою від 21.03.2012р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд був призначений на 10.04.2012р. В судове засідання 10.04.2012р. представники сторін не зявились. Від позивача до суду надійшло клопотання про можливість слухання справи за відсутності повноважного представника. Розгляд справи було відкладено до 19.04.2012р. В судове засідання 19.04.2012р. представники сторін не зявились. Від позивача до суду надійшла телеграма про відкладення слухання справи у звязку з перебуванням юриста у відрядженні.

Судом було відмовлено в задоволенні поданого клопотання, оскільки позивачем у справі є підприємство, а не окремий представник, в ГПК України передбачена участь через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу. Окрім того, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в клопотанні.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 26.03.2012р. наявний у матеріалах справи).

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено усний договір згідно якого Позивач відпускав, а Відповідач приймав товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 33 069,00 грн., що підтверджується наявною в справі видатковою накладною №ВО-03564 від 17.08.2010р. на суму 33 069,00 грн. Отримання Відповідачем товару за вказаними видатковими накладними не підтверджується підписами його представника, оскільки підпис в графі «Отримав(ла)»від відповідача відсутній.

Відповідачем було здійснено частковий розрахунок за отриманий товар на суму 2 069,00 грн. (виписка по рахунку Позивача станом на 29.12.2011р. містяться в матеріалах справи), що визнано Позивачем та не заперечене Відповідачем. Решту вартості поставленого товару Відповідач не оплатив.

Факт визнання відповідачем поставки, за умови відсутності підпису представника відповідача в видатковій накладній №ВО-03564 від 17.08.2010р. на суму 33 069,00 грн., підтверджується частковим проведенням останнім оплати в розмірі 2 069,00 грн. товару, поставленого позивачем.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 31 000,00 грн. (33 069,00 грн. вартості поставленого товару 2 069,00 грн. оплати).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем неодноразово направлялись Відповідачу претензії, зокрема, претензія №616 від 29.04.2011р., яка містить вимогу про сплату відповідачем заборгованості в сумі 33 069,00 грн. Факт направлення позивачем вказаної претензії підтверджується копією опису вкладення у цінний лист з відміткою поштового відділення та зазначенням дати відправлення - 05.05.2011р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Відповіді на претензію Відповідачем направлено не було. Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обовязок Відповідача виконати зобовязання по оплаті вартості поставленого товару на суму 31 000,00 грн. виник з моменту предявлення вимоги Позивачем та мав бути виконаний Відповідачем протягом семи днів від предявлення вимоги, тобто до 12.05.2011р. включно.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару у строк, визначений вимогою Позивача, не виконав. Заборгованість Відповідача перед Позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 31 000,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на термін виникнення зобовязання Відповідача по оплаті заборгованості (з 13.05.2011р.), за порушення Відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару, стягненню з Відповідача на користь Позивача, за розрахунками суду, підлягає 3% річних нарахованих на суму 33 069,00 грн. в період з 13.05.2011р. до 28.12.2011р. та на суму 31 000,00 грн. в період з 29.12.2011р. по 12.03.2012р. в розмірі 816,24 грн. (розрахунок 3% річних проводиться судом за наступною формулою: 625,14 грн. сума санкції = 33 069,00 грн. сума заборгованості * 3 * 230 кількість днів прострочки / 365 / 100 + 191,10 грн. сума санкції = 31 000,00 сума заборгованості * 3 * 75 кількість днів прострочки / 365 / 100) та сума інфляційних втрат, за розрахунками суду, нарахованих на суму 33 069,00 грн. в період з 13.05.2011р. до 28.12.2011р. та на суму 31 000,00 грн. в період з 29.12.2011р. по 12.03.2012р. в розмірі 157,07 грн. (розрахунок інфляційних втрат проводиться судом за наступною формулою: 33,07 грн. інфляційне збільшення = 33 069,00 сума заборгованості * 0,999 розмір інфляції за період прострочки + 124,00 грн. інфляційне збільшення = 31 000,00 грн. сума заборгованості * 1,004 розмір інфляції за період прострочки)

Отже, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 31 973,31 грн., з якої основна сума заборгованості складає 31 000,00 грн. інфляційні втрати складають 157,07 грн. та 3% річних складають 816,24 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір позивача у розмірі 639,46 грн. пропорційно сумі задоволених вимог відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС Трейд» (ідентифікаційний код 36702162, адреса: 03148, м. Київ, пр-т Леся Курбаса, буд. 2-Б, р/р 26008061398301 в філії КРУ КБ «Фінанси та кредит», МФО 300937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П. Верес»(ідентифікаційний код 21742823, адреса: 45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 79, р/р 2600301861205 в АТ «Укрексімбанк», МФО 303547) суму основного боргу в розмірі 31 000,00 грн. (тридцять одна тисяча гривень 00 копійок), 3% річних в розмірі 816,24 грн. (вісімсот шістнадцять гривень 24 копійки), інфляційні втрати в розмірі 157,07 грн. (сто пятдесят сім гривень 07 копійок) та судовий збір в розмірі 639,46 грн. (шістсот тридцять девять гривень 46 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Морозов