Рішення № 2365627, 13.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 34/197

13.10.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»

про

стягнення 33 509,76 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

не з’явився;

від відповідача –

не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»(далі –Відповідач) про стягнення 24 059,11 грн. заборгованості за поставлений товар, 6 863,33 грн. інфляційних втрат, 706,41 грн. 3% річних, 1 880,91 грн. пені, всього 33 509,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № К/35-05 від 16.06.2005, укладеного між Позивачем та ПП «Русь-95», (далі –Договір) щодо оплати згідно з пунктом 3.3 цього Договору вартості поставленого товару. Вказане зобов’язання виникло у Відповідача на підставі укладеного між ним, ПП «Русь-95»та Позивачем договору про переведення боргу № 135 від 05.12.2007 (далі –Договір № 135).

22.09.2008 Позивач відповідно до статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 24 059,11 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 536,68 грн. інфляційних втрат, 538,92 грн. 3% річних, 2 396,76 грн. пені, всього 30 531,47 грн.

06.10.2008 Позивач в порядку статті 22 ГПК України подав до суду клопотання, відповідно до якого просить суд розглянути справу без участі представника Позивача.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 04120, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 39-В, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 08.04.2008.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

16.06.2005 між Позивачем та ПП «Русь-95»було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач (Постачальник) зобов’язується поставити та передати у власність ПП «Русь-95»(Покупець) товар, відповідно до товарних накладних, які є невід’ємними частинами даного Договору. Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до пункту 2.2 Договору ціна товару включає вартість товару та упаковки, витрати з зберігання товару на складі Продавця, витрати з транспортування тощо.

Оплата за товар повинна бути здійснена протягом тридцяти календарних днів з моменту передачі товару (пункт 3.3 Договору).

Згідно з пунктом 8.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати за товар Покупець сплачу Продавцю пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний прострочений день, включаючи день оплати.

16.06.2005 Позивачем та ПП «Русь-95»уклали протокол розбіжностей до Договору, відповідно до якого виклали пункт 8.1 Договору у такій редакції: «8.1. У випадку несвоєчасної оплати за товар Покупець сплачу Продавцю пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний прострочений день, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ».

На виконання умов Договору, ПП «Русь-95» було поставлено товар відповідно до накладних № К1948 від 16.02.2007 на суму 65,86 грн., № К1949 від 16.02.2007 на суму 3 190,21 грн., № К3421 від 24.03.2007 на суму 7 066,73 грн., № К3422 від 24.03.2007 на суму 131,71 грн., № К3452 від 26.03.2007 на суму 3 092,57 грн., № К5952 від 25.05.2007 на суму 6 115,66 грн., № К6097 від 25.05.2007 на суму 4 396,37 грн., всього на суму 24 059,11 грн.

Поставлений товар прийнятий ПП «Русь-95» у повному обсязі, що підтверджується підписом представника та відбитком печатки ПП «Русь-95» на вказаних накладних.

ПП «Русь-95» за отриманий на підставі вказаних накладних товар не розрахувалось з Позивачем на суму 24 059,11 грн., що підтверджується пунктом 2 Договору № 135.

Таким чином, у Позивача виникло право на стягнення з ПП «Русь-95»заборгованості за поставлений товар у сумі 24 059,11 грн.

Статтею 520 ЦК України визначено, що боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

05.12.2007 між Позивачем, ПП «Русь-95»та Відповідачем був укладений Договір № 135, відповідно до пункту 1 якого даним Договором № 135 регулюються відносини, пов’язані із заміною зобов’язаної сторони ПП «Русь-95»у зобов’язані за Договором.

Відповідно до пункту 2 Договору № 135 ПП «Русь-95»переводить на Відповідача борг у розмірі 24 059,11 грн., що виник на підстав Договору.

Позивач не заперечує проти заміни ПП «Русь-95»на Відповідачем в Договорі і підписуючи зі своєї сторони даний Договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених даним Договором (пункт 3 Договору № 135).

Згідно з пунктом 5 Договору № 135 Відповідач цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов’язана із Договором, зокрема і та, що стосується спорів та суперечностей за Договором, між ПП «Русь-95» та Позивачем.

Після укладення Договору № 135, Відповідач не розрахувався з Позивачем за поставлений товар на суму 24 059,11 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2008, відповідно до якого у Відповідача перед Позивачем обліковується заборгованість у сумі 24 059,11 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до пункту 3.3 Договору ПП «Русь-95»повинно було здійснити оплату вартості отриманого товару у сумі 65,86 грн. в строк до 18.03.2007, у сумі 3 190, 21 грн. в строк до 18.03.2007, у сумі 7 066,73 грн. в строк до 23.04.2007, у сумі 131,71 грн. в строк до 23.04.2007, у сумі 3 092,57 грн. в строк до 25.04.2007, у сумі 6 115,66 грн. в строк до 22.06.2007, у сумі 4 396,37 грн. в строк до 24.06.2007, всього у сумі 24 059,11 грн.

Проте, Відповідач, як у встановлений Договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції у сумі 24 059,11 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 24 059,11 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 3 536,68 грн. інфляційних втрат та 538,92 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язань. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором № 135 не передбачено стягнення з Відповідача неустойки, зокрема пені.

Отже, суд дійшов висновку про те, що Договором № 135 виконання зобов’язання Відповідачем не забезпечено неустойкою (пенею), а тому у Позивача не має підстав стягувати з Відповідача пеню.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 2 396,76 грн. не підлягає задоволенню, оскільки вона є не законною та необґрунтованою.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 28, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 39-В, ідентифікаційний код 35149958, р/р 2600829232 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Смайл-Сервіс»(49125, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадянської війни, 4, ідентифікаційний код 32905535, р/р 26008001005898 в ЗАТ «Хоум Кредит Банк», МФО 307123) 24 059 (двадцять чотири тисячі п’ятдесят дев’ять) грн. 11 коп. боргу, 3 536 (три тисячі п’ятсот тридцять шість) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 538 (п’ятсот тридцять вісім) грн. 92 коп. 3 % річних, а також 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 03.11.2008