Рішення № 23656085, 17.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/2887-201217.04.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро»До Публічного акціонерного товариства «Коровай»Простягнення 220 564,87 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Фесенко І.В.

Від відповідача Слободянюк А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Коровай»190 000 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди та делькредере, 21 329,43 грн. індексу інфляції, 9 235,44 грн. 3% річних, а всього 220 564,87 грн. заборгованості за договором комісії № 294/К від 29.04.2010р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, в судовому засіданні надав заперечення проти позовної заяви від 17.04.2012р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2010р. між Публічним акціонерним товариством (Відкритим акціонерним товариством) «Коровай»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро»було укладено договір комісії № 294/К відповідно до умов якого Відповідач доручає, а Позивач приймає зобов'язання за дорученням та в інтересах Відповідача здійснити від свого імені продаж (експорт) товару (борошно соняшникове, українського походження, врожаю 2009 року, навалом в біг-бегах) на умовах FOB-Одеський морський порт, за межі митної території України. Кількість, якість, ціна та сума зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, комісіонер самостійно від свого імені укладає експортні договори купівлі-продажу товару, необхідні договори для митного оформлення товару при відправленні та договори про надання транспортно-експедиційних послуг з доставки товару в порт та перевалці товару в порту погрузи, здійснює всі необхідні митні платежі та платежі пов'язані з доставки та перевалці товару.

На виконання пункту 2.9. Договору, згідно якого Комітент передає товар Комісіонеру на умовах: EXW - франко склад ТОВ «ГЕРМЕС АГРО», Кіровоградська область, м.Новоукраїнка, вул.Курчатова, 32», та у відповідності до Специфікації №1 від 29.04.2010 p., додаткової угоди № 1 від 01.06.2010 p., що є невід'ємними частинами Договору, Комітент прийняв товар у кількості 1050,19 тонн, що підтверджується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі №1 від 30.04.2010 р. що до прийняття 1050,00 тонн товару та Акту приймання-передачі № 2 від 31.05.2010 р. щодо прийняття 0,19 тонн товару.

Суду доведено, що отриманий на комісію товар був реалізований та вивезений за межі митної території України на підставі укладеного за дорученням Комітента Контракту № FS-003 від 30.04.2010 р. між Комісіонером та Компанією Directinvest & Co. S.A., Республіка Панама, що підтверджується вантажно-митною декларацією (ВМД) № 500060702/2010/3035 від 16.06.2010 р. Вага нетто становить 1050,19 тонн (графа 38 ВМД), фактурна вартість товару (графа 22 ВМД) становить 3 355 390,58 гривень.

Відповідно до п.2.7. Договору та на підтвердження належного виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором Позивач надав Відповідачу Звіт комісіонера № 1 від 30.06.2010 p., та Акт виконаних робіт № 1 від 30.06.2010 р. які були прийняті без зауважень, підписані та затверджені керівниками та скріплені печатками Сторін.

Згідно п. 3.2. Договору, розрахунки між Комітентом та Комісіонером за проданий товар здійснюються в строк до 10.08.2010 р. Платежі Комітенту за реалізований товар Комісіонер здійснює в гривні України по курсу НБУ на день здійснення відвантаження товару на експорт згідно вантажної митної декларації (в сумі зазначеної в графі 22 ВМД).

На виконання умов Договору Комісіонер здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, а саме 15.06.2010 р. здійснив оплату у сумі 3 350 000,00 гривень та 25.06.2010 р. у сумі 5 390,58 гривень (Позивачем перераховано 6 535,30 гривень, з яких 1 144,72 грн., які були надмірно сплачені, повернені Відповідачем в той же день), що підтверджується виписками з банківського рахунку Позивача в АБ «Південний»від 15.06.2010 р. та 25.06.2010 р.

Таким чином, Позивачем належним чином виконані всі зобов'язання відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що комісійна винагорода Комісіонера встановлюється в розмірі 200,00 гривень за 1 тонну, в т.ч. ПДВ 20% - 33,33 гривні.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що Комісіонер приймає на себе зобов'язання делькредере, згідно якого незалежно від виконання нерезидентом покупцем товару, переданого на комісію, його зобов'язань, Комісіонер зобов'язується виплатити Комітенту вартість експортованого товару. Винагорода за поручительство делькредере становить 100 гривень (в т.ч. ПДВ 20% - 26,67 грн.).

Відповідно до Звіту комісіонера № 1 від 30.06.2010 р. та Акту виконаних робіт № 1 від 30.06.2010 р. Відповідачем було прийнято належне виконання робіт з боку Позивача та затверджено, що комісійна винагорода Комісіонера становить 210 407,40 грн., в т.ч. ПДВ -35 067,90 грн. Винагорода за поручительство делькредере становить 100,00 грн., в т.ч. 16,67 грн.

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що Комітент зобов'язується сплатити Комісіонеру комісійну винагороду та винагороду делькредере по факту виконання Комісіонером своїх зобов'язань.

Пунктом 3.2 встановлено, що розрахунки між Комітентом та Комісіонером за проданий товар здійснюється в строк до 10.08.2010 p.

Однак, Відповідач свої зобов'язання по сплаті комісійної винагороди та винагороди делькредере не виконав належним чином та в повному обсязі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до Звіту комісіонера № 1 від 30.06.2010 р. та Акту виконаних робіт № 1 від 30.06.2010 р. Відповідачем було прийнято належне виконання робіт з боку Позивача та затверджено, що комісійна винагорода Комісіонера становить 210 407,40 грн., в т.ч. ПДВ -35 067,90 грн. Винагорода за поручительство делькредере становить 100,00 грн., в т.ч. 16,67 грн.

Відповідно до статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті комісійної винагороди та винагороди делькредере не виконав належним чином та в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що Відповідачем було здійснено 03.01.2011р. перерахування грошових коштів Позивачу у сумі 10 507,40грн. та 06.01.2011р. у сумі 10 000,00грн. Тобто, борг Відповідача складає 190 000,00грн.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором комісії від 29.04.2010р. за № 294/К у сумі 190 000,00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 21329,43 грн. індекс інфляції та 9235,44 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Коровай»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5б, код ЄДРПОУ 00381350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро»(65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф. 300А, код ЄДРПОУ 35818241) 190 000 (сто девяносто тисяч) грн. заборгованості за договором комісії, 21 329 (двадцять одну тисячу триста двадцять девять) грн. індексу інфляції, 9 235 (девять тисяч двісті тридцять пять) грн.. 44 коп. 3% річних, 4 411 (чотири тисячі чотириста одинадцять) грн.. 30 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 19.04.2012р.