Рішення № 23656079, 19.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/4032-2012 19.04.12За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

До Головного управління МВС України в м. Києві

Про стягнення 11 971,90 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. №1463 від 30.12.2011р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії про стягнення з Головного управління МВС України в м. Києві 11 971,90 грн., з яких: 10 170, 72 грн. основного боргу, 786, 06 грн. пені, 323,51 грн. 3% річних, 691, 61 грн. втрати, пов'язаних з інфляційними процесами, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди №76-28/656-41 від 01.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/4032-2012, розгляд справи призначено на 19.04.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 02.04.2012 року.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі представник відповідача отримав 09.04.2012р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника позивача та представник відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської міської філії (на даний час Публічне акціонерне товариство «Укртелеком») (далі позивач) та Головним управлінням МВС України в м. Києві (далі відповідач) був укладений договір №76-28/656-41 оренди нерухомого майна.

Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування ВАТС типу AVAYA ємністю 1512 номерів (в тому числі 24 цифрових абонентських номерів), 390 з»єднувальних ліній та 288 медіа портів, відповідно до додатку 1, який є невід»ємною частиною цього договору, для облаштування та підключення до телефонної мережі загального користування та буде розташоване на об»єкті відповідача в м. Києві по вул.. Володимирська, 15, на 2 поверсі 4 поверхового будинку.

01.06.2010р. між сторонами був підписаний акт прийому -передачі майна, відповідно до договору №76-28/656-41 від 01.06.2010р.

Строк дії договору обчислюється з 01.06.2010 по 31.12.2010р. (п. 12.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативів і перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Розмір орендної плати за один місяць оренди майна становить 10 170, 70 грн. з ПДВ (п. 3.2 договору).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки при розгляді справи судом встановлено порушення відповідачем умов договору в липні 2010р. та листопаді 2010р.. тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 10 170,72 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати та у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

В пункті 8.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного перерахування орендної плати та експлуатаційних витрат за договором відповідач сплачує позивачу від вартості простроченого платежу у розмірі

облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, починаючи з 21 числа місяця , що настає за розрахунковим.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник

грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати послуг оренди.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов п. 8.2 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за розрахунком позивача, становить 786,06 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 786,06 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 323, 51 грн. -3% річних та 691, 61 грн. -інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню по розрахунку позивача .

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління МВС України в м. Києві (01025,

м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул.. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) 10 170, 72 грн. 51 коп. заборгованості, 786 грн. 06 коп. пені за прострочку платежу, 323 грн. 51 коп. -3% ірчних , 691 грн. 61 коп. -інфляційні, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

20.04.2012р.