Рішення № 23655955, 13.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/2664-2012 13.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою

відповідальністю "Глобус"

про стягнення 24 625,18 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 94 від 24.11.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 0122-ЮРС від 11.01.2012 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 квітня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 24 625,18 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.06.2009 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Форд Фокус" , державний номер НОМЕР_1, який був застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-69/2664-2012, розгляд справи призначено на 16.03.2012 року.

Представник відповідача 15.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.03.2012 року по справі виконав частково.

Представник позивача у судовому засіданні 16.03.2012 року надав додаткові документи у справі та усні пояснення по суті спору в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.03.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

21.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2012 року.

28.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла телеграма з проханням відкласти розгляд справи.

29.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі 30.03.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 13.04.2012 року, про що винесено відповідну ухвалу.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 04.04.2012 року позивач надав додаткові письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 13.04.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2008 року між Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (страховик) та Закритим акціонерним товариством "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" (страхувальник) був укладений договір № КМ.ДМт06-01.554/10 добровільного комплексного страхування, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ Криворізького міського управління 04.06.2010 року о 19 год. 10 хв. у м. Кривий ріг Дніпропетровської області на перехресті Об'їзної дороги - вул. Літне, сталась ДТП за участю автомобіля марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано судом винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.08.2009 року у справі № 3- 3036/09.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5541692 від 25.11.2008 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту за вих. № С-784 від 18.06.2009 року про визначення матеріального збитку, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Укравтоекспертиза - Стандарт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 28 017,88 грн.

Відповідно до умов договору № КМ.ДМт06-01.554/10 добровільного комплексного страхування від 18.11.2008 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено Закритому акціонерному товариству "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" в розмірі 24 635,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10340 від 27.10.2009 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 28.12.2011 року позивач з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 3565 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 25 135,18 грн., з яких 24 635,18 грн. страхового відшкодування та 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

У відповідь на вищезазначену вимогу відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив про відсутність у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки не встановлено законності підстав експлуатації забезпеченого транспортного засобу "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2 водієм ОСОБА_4

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 24 625,18 грн. страхового відшкодування та 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем марки "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано судом винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.08.2009 року у справі № 3- 3036/09.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Mерседес Бенц", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5541692 від 25.11.2008 року (тип договору - 1).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/5541692) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1-го типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВВ/5541692).

Доказів того, що ОСОБА_4 перебував у автомобілі, на момент скоєння спірної ДТП, не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5541692 від 25.11.2008 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № КМ.ДМт06-01.554/10 добровільного комплексного страхування від 18.11.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статі 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач вимогою за вих. № 3565 від 28.12.2011 року звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 24 635,18 грн. та 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, страхове відшкодування Приватному акціонерному товариству "Українська охоронно-страхова компанія" не сплатив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5541692 від 25.11.2008 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" 24 125,18 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки "Форд Фокус", державний номер НОМЕР_1, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Нормою статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Крім того, згідно пункту 22.2 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну.

У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати на визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 500,00 грн., що не є шкодою, заподіяною майну в розумінні статті 22 вищенаведеного Закону.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (01010, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20448234) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; код ЄДРПОУ 23734213, п/р 265093014654 в АБ "Старокиївський банк" м. Києва, МФО 321477) 24 125 (двадцять чотири сто двадцять п'ять) грн. 18 коп. заборгованості, 1 576 (одну тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн. 82 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 18.04.2012 року