Рішення № 23655888, 11.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/72-2012 11.04.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»Провідшкодування шкоди в порядку регресу 5553,86грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача: Спахова О.Ю.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(надалі ПАТ «СК «Країна») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта») про відшкодування шкоди в порядку регресу 5553,86грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Країна», на підставі договору № 19/024547/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 20.06.2011р., внаслідок настання страхової події, виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому у позивача відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу «К-701», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована ВАТ НАСК «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ВЕ/7199160), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/72-2012, розгляд справи призначено на 13.02.2012 року.

13.02.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився. На виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

13.02.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті поданого клопотання щодо отримання від Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації по Полісу № ВЕ/7199160. Заявлене клопотання, представник позивача підтримав у повному обсязі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року розгляд справи відкладено на 27.02.2012 року.

13.02.2012 року Господарським судом міста Києва надіслано запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу № ВЕ/7199160.

27.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про продовження строку розгляд справи.

27.02.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

27.02.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення стосовно поданої заяви про продовження строку розгляд справи.

Заяву судом задоволено.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 року розгляд справи відкладено на 14.03.2012 року.

13.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідачса надійшов відзив.

14.03.2012 року розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва, Шевченко Е.О., в зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року (протокол № 1 від 03.02.2012 року) та ст. 4-6 Господарського суду міста Києва, справу № 5011-58/72-2012 передано для розгляду судді Палію В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року справу № 5011-58/72-2012 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.04.2012 року.

19.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

02.04.2012 року розпорядженням заступник Голови Господарського суду міста Києва, Шевченко Е.О., справу № 5011-58/72-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року справу № 5011-58/72-2012 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.04.2012 року.

11.04.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

11.04.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

11.04.2012 року у судовому засіданні, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»(правонаступник Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна») (надалі -позивач) та фізичною особою -ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Договір № 19/024547/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування, згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, яких може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення чи втрати застрахованого транспортного засобу «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

23.08.2011 року на вул. Миколаївське шосе в м. Херсон сталася дорожньо-транспортна пригода з участі застрахованого транспортного засобу «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом «К-701», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

Дорожньо-транспортна пригода, сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Херсона при УДАІ ГУМВС України в Херсонській області від 23.08.2011 року та постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.11.2011 року у адміністративній справі № 3-2618/2011, відповідно до якої ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

29.08.2011 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із відповідним повідомленням про страховий випадок Вх. № 2578.

Відповідно до Звіту вартості матеріальної шкоди завданого пошкодженнями колісного транспортного засобу № 123/08/11 складеного 31.08.2011 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 (сертифікат № 9179/09 виданий Фондом державного майна України 18.12.2009 року) вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 7042,90грн.

07.09.2011 року страхувальник звернувся до позивача з заявою № 3783 на виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту № 19/21026/2.1.5.1., затвердженого 10.10.2011 року, позивач виконуючи зобов'язання за договором № 19/024547/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 4706,80грн., що підтверджується платіжним дорученням № 344 від 13.10.2011 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у заявку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»перейшло в межах суми 4706,80грн. право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Херсона при УДАІ ГУМВС України в Херсонській області від 23.08.2011 року вбачається, що транспортний засіб «К-701», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду, що потягнуло нанесення шкоди транспортному засобу «Деу Ланос»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить АТ ЗТ СМУ 28.

Частинами першою та другої статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних,радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом «К-701», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена в судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»згідно із полісом № ВЕ/7199161.

Відповідно до полісу № ВЕ/7199161 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність застрахована є ОСОБА_4, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_4 транспортного засобу «К-701», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована ВАТ НАСК «Оранта».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним полісом № ВЕ/7199161 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00грн., франшиза -0грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшло право вимоги в межах суми 5553,08грн.

Згідно з п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував, також відповідач належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив.

У поданому 13.03.2012 року відзиві, відповідач проти розміру страхового відшкодування в порядку регресу не заперечив.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 5553,08грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, Подільський р-н, вул. Електриків, буд.29А , код ЄДРПОУ 20842474) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 5553,08 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні вісім копійок) боргу, 1411,50 (Одна тисяча чотириста одинадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено17.04.2012 року.