Ухвала суду № 23655602, 23.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.04.12р. Справа № 7/5005/3230/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вулиця Миру, будинок 29, квартира 28, ідентифікаційний код 37029549)

до

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКЕР-БРОК-ІНВЕСТ" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Барикадна, будинок 21-Б, ідентифікаційний код 31573628)

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Модуль" (32300, Хмельницька область, місто Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 1/15, ідентифікаційний код 21338358)

про стягнення 14 342 832, 64 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКЕР-БРОК-ІНВЕСТ", відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Модуль" про:

розірвання договору про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Модуль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" у зв'язку з істотним порушення умов договору другою стороною;

стягнення з Публічного акціонерного товариства "Модуль" на свою користь збитків у сумі 14 324 012, 00 грн. та пені у сумі 17 820, 64 грн.;

стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Модуль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спікер-Брок-Інвест" 1 000, 00 грн.

Позовні вимоги наведені з урахуванням письмового клопотання позивача про уточнення позовних вимог, що надійшло до господарського суду 19.04.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Модуль" 16.03.2010р. видало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металл-Інтеграл" прості векселі АА 1020296 номінальною вартістю 9 700 016, 00 грн. зі строком погашення 22.06.2011р. та АА 1020294 номінальною вартістю 9 400 000, 00 грн. зі строком погашення 28.12.2010р. По зазначеним вище векселям було вчинено ряд індосаментів, а саме:

по простому векселю АА 1020296 -платити наказу ТОВ "Спікер-Брок-Інвест" (вчинено векселедержателем ТОВ Металл-Інтеграл"), платити наказу ТОВ "Кожаград" (вчинено векселедержателем ТОВ "Спікер-Брок-Інвест"), платити наказу ТОВ "Арда-Трейдинг" (вчинено векселедержателем ТОВ "Кожаград");

по простому векселю АА 1020294 - платити наказу ТОВ "Спікер-Брок-Інвест" (вчинено векселедержателем ТОВ Металл-Інтеграл"), платити наказу ТОВ "Кожаград" (вчинено векселедержателем ТОВ "Спікер-Брок-Інвест"), платити наказу ТОВ "Арда-Трейдинг" (вчинено векселедержателем ТОВ "Кожаград").

У зв'язку з наведеним та на підставі положень Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, самого Уніфікованого Закону позивач вважає, що він є законним векселедержателем вказаних простих векселів. Після настання строку платежу по одному з вказаних векселів, які до платежу не пред'являлись та щодо яких не вчинявся протест у неплатежі, відповідач-2 (векселедатель) та позивач (векселедержатель) уклали договір про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р. Умовами цього договору його сторони дійшли згоди про те, що грошові зобов'язання векселедавця перед позивачем складають суму 14 325 012, 00 грн., погашення грошового зобов'язання буде здійснено протягом двох років, починаючи з лютого 2012 року, періодичність виплат -один раз у квартал у розмірі 1 790 626, 00 грн., строк щоквартальної виплати з 01 по 15 (включно) число кожного першого місяця кварталу, а перша виплата за перший квартал 2012 року має бути здійснена у лютому 2012 року в період з 01 по 15 лютого включно 2012 року. Також, умовами договору передбачена відповідальність векселедержателя за прострочення передбачених договором платежів у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше ніж за 180 днів. У зв'язку з укладенням між позивачем та відповідачем-2 договору про реструктуризацію грошового зобов'язання позивач вважає, що в силу положень ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч.ч. 1, 2 ст. 509, ч. 2 ст. 11 ЦК України у відповідача-2 на підставі договору виникли певні зобов'язання з визначеним строком їх виконання. Разом з тим, за доводами позивача, відповідач-2 не виконав зобов'язання щодо сплати першого платежу у сумі 1 790 626, 00 грн. у встановлений договором строк, а саме з 01 по 15 лютого включно 2012 року, що є порушенням зобов'язання в розумінні ст. 610 ЦК України. Правовими наслідками порушення зобов'язання, передбаченими ст. 611 ЦК України, є, у тому числі, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків. Невиконання відповідачем-2 зобов'язання щодо оплати у встановлений договором строк першого платежу позивач розцінює як істотне порушення відповідачем-2 договору, у зв'язку з чим вбачає підстави для його розірвання. Оскільки розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язання сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язання і після розірвання договору, у зв'язку з розірванням договору позивач вбачає також підстави вимагати від відповідача-2 збитків, завданих розірванням договору, у повній сумі взятого на себе відповідачем-2 зобов'язання, а саме у сумі 14 324 012, 00 грн. (сума передбаченого договором зобов'язання відповідача-2 за мінусом однієї тисячі гривень), та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання з оплати першого платежу, сума якого становить 1 790 626, 00 грн., за період до розірвання договору, а саме з 16.02.2012р. по 02.04.2012р. (дата складання позову), у сумі 17 820, 64 грн.

Вимоги щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 коштів у сумі 1 000, 00 грн. ґрунтуються на вексельному законодавстві, а саме на положеннях ст. 47 Уніфікованого Закону, відповідно до якої всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

При зверненні з позовом до позовної заяви позивач додав заяву про забезпечення позову. Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно та всі грошові суми, які належать Публічному акціонерному товариству "Модуль", заборонити Публічному акціонерному товариству "Модуль" вчиняти будь-які дії з розпорядження і відчуження майна та грошових коштів.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.04.2012р. та в яке представники як відповідача-1, так і відповідача-2, не з'явились, представник позивача також заявив клопотання про забезпечення позову та наполягав на його вирішенні судом.

Вимоги, що раніше були наведені у клопотанні про забезпечення позову, позивач письмово уточнив.

Відповідно до письмового клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову, що надійшло до господарського суду 19.04.2012р., позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, яке належить Публічному акціонерному товариству "Модуль", заборони Публічному акціонерному товариству "Модуль" вчиняти будь-які дії з розпорядження і відчуження майна.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що його збитки, спричинені невиконанням відповідачем-2 грошових зобов'язань за договором про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р., становлять 14 341 832, 64 грн. (до зазначеної суми включена і сума пені). В порядку, передбаченому договором, а саме 15.02.2012р., зобов'язання відповідачем-2 виконане не було. Після настання строку виконання зобов'язання відповідач-2 на жоден контакт з позивачем не виходить, уникає розмов та зустрічей з позивачем з метою врегулювання ситуації, що склалася. Позивач вважає, що поведінка відповідача-2 вказує на те, що відповідач-2 не має наміру погасити добровільно заборгованість, що виникла перед позивачем, та буде уникати і виконання судового рішення про стягнення з нього на користь позивача заявленої суми. Разом з тим, додані до заяви матеріали свідчать про значну заборгованість відповідача-2 перед іншими контрагентами на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень. За наведеного, позивач вбачає реальну загрозу невиконання відповідачем-2 рішення суду у даній справі про стягнення з відповідача-2 заявленої суми у разі задоволення позову судом, необхідність захисту законних прав та інтересів позивача, як кредитора, шляхом забезпечення позову. Оскільки всі кредитори відповідача-2 є рівними в своїх правах та в засобах захисту своїх законних майнових інтересів, вжиття заходів забезпечення позову у даній справі дозволить позивачу мати реальну можливість відновити свої майнові права у випадку задоволення позовних вимог.

23.04.2012р. позивач знову подав письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить Публічному акціонерному товариству "Модуль", заборони Публічному акціонерному товариству "Модуль" вчиняти будь-які дії з розпорядження і відчуження майна.

Додатково в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач з посиланням на додані до клопотання докази зазначає, що на 24.04.2012р. призначені чергові загальні збори акціонерів відповідача-2, до порядку денного яких, поряд з іншими питаннями, внесено питання щодо прийняття рішення про затвердження значних правочинів, про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинитися товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення. Відповідно, відповідач-2 має наміри здійснити відчуження активів товариства, оскільки значним правочином є правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а прийняття рішення про вчинення значного правочину віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів товариства у разі, коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. В свою чергу, відчуження відповідачем-2 активів підприємства призведе до утруднення або до неможливості виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення судом вимог позивача.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Господарський суд має право вжити, передбачені ст. 67 ГПК України, заходи до забезпечення позову, у тому числі, за заявою сторони, яка подала позов.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як зазначено у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Також, згідно наведеної постанови (пункт 1) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 постанови пленуму).

Звернення позивача з вимогами про стягнення суми у 14 341 832, 64 грн., яка обумовлена невиконанням відповідачем-2 зобов'язань щодо своєчасного повернення лише її чергової частини, що в поєднанні з наявністю значного боргу відповідача-2 перед іншими контрагентами, діями відповідача-2, спрямованими на відчуження активів товариства, дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що у разі задоволення позову як кошти, так і майно, які належать відповідачу-2, можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що, в свою чергу, може утруднити виконання рішення, та вказує на обґрунтованість забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Модуль" вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, основних засобів, які йому належать на праві власності, на суму 14 341 832, 64 грн.

При цьому нез'явлення представника відповідача-2 у судове засідання, яке відбулось 19.04.2012р., та ненадання відповідачем-2 пояснень по суті заявленого позову є свідченням затягування розгляду справи та ухилення від виконання зобов'язань.

Вжиття у наведений вище спосіб заходів забезпечення позову забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки не призведе до обмеження поточної господарської діяльності відповідача-2 та забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, є адекватним заявленим вимогам.

Відповідно, заявлене позивачем клопотання підлягає задоволенню частково.

Суд не вбачає підстав для задоволення решти вимог позивача, наведених у клопотанні, зокрема у зв'язку з тим, що забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача-2 (як і грошових коштів) у заявленій до стягнення сумі може спричинити у певній мірі блокування господарської діяльності відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити Публічному акціонерному товариству "Модуль" (32300, Хмельницька область, місто Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 1/15, ідентифікаційний код 21338358) вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, основних засобів, які йому належать на праві власності, на суму 14 341 832 (чотирнадцять мільйонів триста сорок одна тисяча вісімсот тридцять дві) грн. 64 коп.

В решті вимог щодо забезпечення позову - відмовити.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її прийняття.

Ухвала як виконавчий документ може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її прийняття.

Суддя Л. А. Коваль