Рішення № 23655312, 19.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 квітня 2012 р.

Справа 19/15/2012/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" ( вул. 1-Травня,2, м. Вінниця 21100; вул. Промислова,14, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400)

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 22400)

про стягнення 4253,54 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Солоненко Т.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 2225,22 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 170,70 грн. господарсько правових санкцій, 1184,66 грн. пені, 476,20 грн. інфляційних втрат, 196,76 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 26.03.2012 року порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 19.04.2012 року.

В судове засідання 19.04.2012 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, від останнього надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що позов визнає в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засідання пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.02.2007 року між публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (постачальник) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 472 від 06.02.2007 року (далі договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 0,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатком № 1 до договору погоджено договірну величину споживання активної енергії в розмірі 288 кВт год.

Відповідно до п.1.2. договору розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається споживачу за цей час та протягом якого споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Точка продажу електроенергії: на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача згідно додатка № 2 (п.1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору визначено, що споживач має 2 клас напруги.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 2.3, 2.3.3., 2.3.4 договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; проводити оплату вартості спожитої електроенергії на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника; здійснювати оплату за послуги по заміні, ремонту, повірці та перепрограмуванню розрахункових засобів обліку.

У розділі 4 договору сторони передбачили положення про відповідальність сторін за порушення умов договору.

Так, відповідно до п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів або сили струму робочого навантаження об'єкту, розрахованому за визначеним відповідно до площі перерізу та профілю проводів (кабелів) допустимим тривалим струмом (згідно з гл. 1.3 ПУЕ) та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої у наслідок порушення Споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 05 грудня 2001 р. № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (п. 4.2.4 Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 6 лютого 2017 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін (п.9.5. Договору).

На підставі вищевказаного договору споживачем 17.03.2009 року по поданому рапорту « про відпуск електроенергії за 3 місяць 2009 року» було отримано рахунок № 3279 від 17.03.2009 року на суму 2225,22 грн. для оплати активної електроенергії.

07.04.2009 року під час підбиття підсумків по березню місяцю 2009 року постачальником було виявлено, що споживач в березні місяці допустив перевищення заявленої ним та узгодженими в додатку № 1 "обсяги постачання електричної енергії споживачу: ФОП ОСОБА_1 та субспоживачам на 2009 рік» від 06.08.2008 року до договору договірної величини споживання активної енергії на 292 кВт. год. Оскільки, в даному місяці ним спожито активної енергії на 3 172 кВт. Год., що підтверджено рапортом «про відпуск електроенергії на 3 місяць 2009 року» від погоджених 2880 кВт.год., про що представником постачальника інспектором Дешевим О.Д. було складено акт № 00000426 «перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно вимог п. 6.14 ПКЕЕ» від 07.04.2009 року, один примірник якого разом із повідомленням та рахунком № 472 від 07.04.2009 року "за перевищення договірних величин споживання електроенергії» для оплати господарсько-правової санкції в розмірі 170,70 грн. по нарахуванню двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною активної енергії, споживачем було отримано 07.04.2009 року.

По закінченню строків платежу 21 березня 2009 року по рахунку № 3279 від 17.03.2009 року (2 225,22 грн.) та 11 квітня 2009 року по рахунку № 472 від 07.04.2009 року ( 170,70 грн.) споживач оплати не провів.

Внаслідок неналежного виконання умов договору, а саме за прострочку платежу по рахунку № 3279 від 17.03.2009 року, відповідно до п.4.2.1. договору № 472 від 06.02.2007 року та ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 1 184,66 грн. пені, 476,20 грн. інфляційних нарахувань, 196,76 грн. 3% річних.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, про що вказав у відзиві на позов від 18.04.2012 року. До того ж сторонами обопільно підписаний акт взаємозвірки від 18.04.2012 року.

Наведене стверджується

- договором на постачання електричної енергії № 472 від 06.02.2007 року;

- додатком до договору №1;

- рапортом "про відпуск електроенергії за 03 місяць 2009 року";

- рахунком № 3279 від 17.03.2009 року;

- актом № 00000426 від 07.04.2009 року;

- рахунком № 472 від 07.04.2009 року;

- повідомленням про перевищення договірної величини споживання електроенергії з попередженням про припинення електропостачання;

- відзивом на позов від 19.04.2012 року;

- актом звірки заборгованості від 18.04.2012 року;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний : 1) користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Відповідно до ч. ч.1.2 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Як вбачається з договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання електричної енергії.

Додатком № 1 до договору погоджено договірну величину споживання активної енергії в розмірі 288 кВт год.

Відповідачем перевищено споживання електроенергії, про що зазначено в рапорті «про відпуск електроенергії на 3 місяць 2009 року» від 07.04.2009 року, в якому вказано, що споживач в березні місяці допустив перевищення заявленої ним та узгодженими в додатку № 1 "обсяги постачання електричної енергії споживачу" на 292 кВт. год. В березні місяці ним спожито активної енергії на 3 172 кВт. Год., що підтверджено від погоджених 2880 кВт.год., про що представником постачальника інспектором Дешевим О.Д. було складено акт № 00000426 "перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно вимог п. 6.14 ПКЕЕ" від 07.04.2009 року, один примірник якого разом із повідомленням та рахунком № 472 від 07.04.2009 року "за перевищення договірних величин споживання електроенергії" для оплати господарсько-правової санкції в розмірі 170,70 грн. по нарахуванню двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною активної енергії, споживачем було отримано 07.04.2009 року.

По закінченню строків платежу 21 березня 2009 року по рахунку № 3279 від 17.03.2009 року (2 225,22 грн.) та 11 квітня 2009 року по рахунку № 472 від 07.04.2009 року ( 170,70 грн.) споживач оплати не провів.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, що підтверджено відзивом на позов від 19.04.2012 року та актом звірки взаєморозрахунків від 18.04.2012 року, який обопільно підписаний сторонами.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Суд дослідивши матеріали справи та надані докази прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 2 225,22 грн. боргу та господарсько-правової санкції в розмірі 170,70 грн. підлягають задоволенню.

Крім того відповідачу нараховано 1 184,66 грн. пені, 476,20 грн. інфляційних нарахувань, 196,76 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4.2.1. договору № 472 від 06.02.2007 року - за внесення платежів передбачених п.2.3.3.-2.3.4. даного договору, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1.0 %, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення 1184,66 грн. пені, 476,20 грн. інфляційних втрат, 196,76 грн. трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що обґрунтовані та відповідають законодавству.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд дослідивши всі матеріали справи дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто з відповідача слід стягнути 2225,22 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 170,70 грн. господарсько правових санкцій, 1184,66 грн. пені, 476,20 грн. інфляційних втрат, 196,76 грн. трьох відсотків річних з віднесенням на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 11, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116, 173,174, 193, 216,217, 230, 276, 277, ГПК України, ст.ст. 525, 526, ч.2. ст. 625 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 22400,ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) на користь Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" ( вул. Промислова,14, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400,код ЄДРПОУ 25510222 ) 2225,22 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 170,70 грн. господарсько правових санкцій, 1184,66 грн. пені, 476,20 грн. інфляційних втрат, 196,76 грн. трьох відсотків річних, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.

Суддя Яремчук Ю.О.

Повне рішення складено 23 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( АДРЕСА_1, 22400)