Рішення № 23655067, 06.04.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2/2515/199/2012

Провадження №2/2515/22629/11

Рішення

Іменем України

06 квітня 2012 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

при секретарях Биховець Н. М., Горбік Т. А., Домашенко М. В.

з участю : позивача- Бровко Ю.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача : начальник відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Соломаха П.І. про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в якому просить: визнати незаконним наказ (розпорядження) № 2900/ос від 16.12.2011 року про припинення трудового договору (контракту); визнати незаконним наказ № 2899/ос від 16.12.2011 року «Про скасування наказу № 2466/ос» від 17.10.2011 року», поновити його на посаді провідника пасажирського вагона з 16 грудня 2011 року, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 833,00 грн. та 7500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди .

Позовні вимоги мотивує тим, що з 29.09.2011 року по 03.10.2011 року позивач знаходився на роботі - вагон № 13 , потяг № 41/42 , рейс Чернігів- Москва. На станції Чернігів до вагона увійшла пасажирка та сказала , що на станції Брянськ підсядуть ще два пасажири, але квитки на всіх трьох знаходяться у неї № 05,06,18 . На станції Брянськ у вагон зайшли два пасажири , їхні місця згідно білетів , які знаходились у жінки з Чернігова були верхні. Так як їхні сумки з ручною поклажею були брудні , інші пасажири нижніх місць не дозволяли їм поставити сумки в місця для поклажі , а поставити їх на треті полки було важко , виникла конфліктна ситуація. Потяг вже рухався ,і він дозволив поставити сумки на місце 53 , яке передбачене для зберігання білизни. На станції Сухиничі ввійшли російські ревізори і склали акт , що має місце провезення надлишкової ручної поклажі , ні пояснення позивача , ні пояснення пасажирів вони до уваги не взяли . Хоча , в дійсності були дві великі дорожні сумки, не важкі з поліетиленовими пакетами , ревізори зазначили , що було двадцять сумок загальною вагою 200 кг. Свідками цієї події були пасажирка з Чернігівського району та провідник з сусіднього вагону.

03.10.2011 позивач на оперативній нараді засідання комісії по розгляду порушень посадових обов»язків надав усні та письмові пояснення . А з 04.10.2011 позивач знаходився на лікарняному до 15.12.2011 року.

В період лікарняного , наказом від 17.10.2011 року № 2466/ос позивача було звільнено з роботи за п. 8 ст. 36 КЗпП України з підстав передбачених контрактом.

Пізніше , 16.12.2011 року був виданий наказ № 2899/ос , яким скасований наказ № 2466/ос від 17.10.2011 року про звільнення позивача з роботи в період знаходження на лікарняному та перенесення дати звільнення з 17.10.2011 року на 16.12.2011 року.

Підставою звільнення є умови контракту № 28 ( п.17-а встановлення факту перевезення надлишкової ручної поклажі) від 24.09.2010 року , протокол оперативної наради засідання комісії по розгляду порушень посадових обов»язків від 03.10.2011 року . попередження № 904 від 03.10.2011 року про розірвання контракту.

Зазначає , що дані накази видані з порушенням норм трудового законодавства, чим порушено право позивача на працю. Крім того , незаконне звільнення, як вважає позивач, завдало йому моральних страждань та душевних переживань пов'язаних з втратою заробітку та неможливістю утримувати сім»ю та неповнолітню дитину, а також необхідністю докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у сумі 7500,00 грн.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та наявні в матеріалах справи докази. Представник позивача до викладеного в позові додала , що докази досліджені в судовому засіданні підтверджують , що позивач не вчиняв дисциплінарного правопорушення . Крім того , така підстава як неповідомлення начальника поїзду про конфліктну ситуацію в пункті відправлення поїзда , а пасажирка заходила у вагон вночі , не може бути підставою для звільнення . Навіть , якби позивач перевозив надлишкову поклажу , то це теж не могло б бути підставою для звільнення , оскільки включення такого порушення до контракту є незаконним , що слідує з листа Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціального політики України. Розмір відшкодування моральної шкоди передбачено в контракті .

Представник Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в судове засідання не з»явився , надав до суду письмове заперечення та заяву , в яких просить залишити позов без задоволення , розглянути справу без участі представника відповідача ( а.с. 77- 87 )

Представник відповідача 2 та третя особа в судове засідання не з»явились , про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила , що 29.09.2011 року вона рейсом Чернігів- Москва у вагоні № 13 їхала до Москви на поминки , у неї було ще два білети з Брянська до Москви № 006 та № 018 за якими у Брянську у вагон підсіли її родичі. Це було вночі , у родички у сумці розбилась скляна банка , в сумці все потекло, не можна було покласти сумки під полки. Вона підійшла до провідника попросила поставити куди - небудь їхні речі . Вони перекладали з сумки в сумку свої речі та поставили під місце де мала бути білизна. Коли вона побачила , що у провідника із-за сумок неприємності з перевіряючими , вийшла щоб пояснити ситуацію , але вони не стали довго розбиратись та уникаючи розмов покинули вагон. Потім вона дала провіднику свою адресу проживання , мобільний телефон та ксерокопії квитків , щоб він якось міг себе оправдати.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що коли він проходив по вагону свого колеги , жінка з перевіряючими та ОСОБА_2 спорили з перевіряючими. Жінка доводила , що надлишку ручної поклажі нема , а вони доводили що є . Коли він хотів з цього приводу пояснити , його попросили піти на своє робоче місце. В тій ситуації сказати , що там був надлишок ручної поклажі не можна. А свідками при складанні акту вони нікого не взяли.

Суд , відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України визнав можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та третьої особи, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Вислухавши пояснення позивача та його представника , пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

За змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року (з подальшими змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів" на працівників з якими укладено контракт поширюється норми законодавства про працю.

Судом встановлено, що 24.09.2010 р. між вагонною дільницею станції Київ -Пасажирський та позивачем було укладено контракт № 28, на підставі якого виникли трудові відносини між позивачем та відповідачем (а.с.10-11). Відповідно до контракту позивача було прийнято на роботу у вагонну дільницю в резерв провідників на посаду провідника пасажирських вагонів. Строк дії контракту закінчується 24.09.2013 року (зворот а.с.11).

Відповідно до п.8 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Згідно пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Пунктом 17-а контракту з працівником передбачено, що працівник може бути звільнений, а контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі.

Згідно листа начальника відокремленого підрозділу "Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський" ДТГО "Південно-західна залізниця" П.І.Соломаха від 30.11.2011 року № 3292 надана відповідь про те, що позивача було звільнено наказом від 17.10.2011 року № 2466/ос за п. 8 ст. 36 КЗпП України. 17.10.2011 року позивачу було направлено лист з проханням з»явитися у відділ для отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом, 19.10.2011 року позивач з»явився, але від підпису відмовився, про що був складений відповідний акт за підписами трьох осіб (а.с.19).

Згідно наказу № 2899/ос від 16.12.2011 року було скасовано наказ начальника Вагонної дільниці № 2466/ос від 17.10.2011 року про звільнення ОСОБА_2 в період лікарняного та перенесено дату звільнення з 17.10.2011 року на 16.12.2001 року ( а.с.27).

На час звільнення позивач займав посаду провідника пасажирського вагона відокремленого підрозділу "Вагонна дільниця станції Київ - Пасажирський" ДТГО "Південно-західна залізниця".

Наказом (розпорядженням) начальника вагонної дільниці станції Київ -Пасажирський ДТГО "Південно -західна залізниця" П.І.Соломаха від 16.12.2011 року № 2900/ос про припинення трудового договору(контракту), 16.12.2011 року ОСОБА_2 було звільнено з посади провідника пасажирського вагона відповідно п. 8 статті 36 КЗпП України на підставі, передбаченій контрактом: умови контракту № 28 ( п. 17-а - встановлення факту перевезення надлишкової ручної поклажі ) від 24.09.2010 року, протоколу оперативної наради засідання комісії по розгляду порушень посадових обов»язків від 03.10.2011 року, попередження від 03.10.2011 року № 904 про розірвання контракту(а.с.12).

У відповідності до ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частинами 1,2 5 статті 235 КЗпП України зазначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те що, 30.09.2011 року при перевірці ревізорами ВАТ «РЖД» поїзда № 42 сполученням Київ-Москва у вагоні № 13/25446 було виявлено перевезення провідником ОСОБА_2 200 кг. неоплаченої ручної поклажі, про що було складено акт та виписано квитанції на сплату поклажі на суму 608 російских рублів.

Враховуючи лист Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціального політики України від 21.12.2001 року ( а.с.93) ; те, що відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував факт перевезення 30.09.2011 року позивачем надлишкової ручної поклажі, що є підставою для розірвання трудового договору між сторонами, суд приходить до висновку, що позов про визнання незаконними наказів, поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 833 , 00 грн. ( в межах заявлених вимог ) обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі приписів статті 237-1 КЗпП України, яка регламентує відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна йому відповідачем незаконним звільненням. В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи, що незаконним звільненням з роботи позивачу спричинені моральні страждання, відбулася втрата нормальних життєвих зв'язків, він змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача 500 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді провідника пасажирських вагонів відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ-пасажирський Державного територіально -галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" відповідно до п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ч. 5 ст. 235 КЗпП України підлягає негайному виконанню.

На виконання приписів статті 88 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат та виходячи зі ставок судового збору, визначених Законом України "Про судовий збір", з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107 грн.30 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 57-61, 88, 212- 215, 218, 292 ЦПК України, ст. ст. 21, 36, 235, 237-1 КЗпП України, враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача начальник відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Соломаха П.І. про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати наказ (розпорядження) відокремленого підрозділу вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" № 2900/ос від 16.12.2011 року про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_2 - незаконним.

Визнати наказ Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" № 2899/ос від 16.12.2011 року про скасування наказу № 2466/ос від 17.10.2011 року про звільнення ОСОБА_2 - незаконним.

Поновити ОСОБА_2 на посаді провідника пасажирських вагонів відокремленого підрозділу Вагонної дільниці станції Київ -Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" з 16 грудня 2011 року.

Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ОСОБА_2 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. на користь УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова С. М. Ченцова