Рішення № 23653477, 27.03.2012, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 2-442/2011

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2012 року

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - Лисенко Н.В., при секретарі Валенко Р.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Багачка Полтавської області справу за позовом прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки і піклування Великобагачанська районна державна адміністрація, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Великобагачанського району Полтавської області звернувся у в інтересах малолітнього ОСОБА_1 17 листопада 2011 року з позовом до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки і піклування Великобагачанська районна державна адміністрація, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

З позову прокурора Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що прокуратурою проведено перевірку додержання вимог законодавства про охорону дитинства в частині виконання батьками своїх батьківських обов'язків. До прокуратури Великобагачанського району надійшло подання служби у справах дітей Великобагачанської районної державної адміністрації про вирішення питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. В ході перевірки обставин звернення було встановлено, що громадянка ОСОБА_2 є матір'ю дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей Великобагачанської РДА як такий, що залишився без батьківського піклування. В даний час малолітній ОСОБА_1 проживає у сім'ї ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка призначена його опікуном, у зв'язку з тим, що він залишився без батьківського піклування, оскільки його мати ОСОБА_2 від'їжджала за кордон. У 2006 році після повернення із-за кордону ОСОБА_2 зверталася до Великобагачанського районного суду з метою повернути малолітнього сина ОСОБА_5, але їй було відмовлено в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Також у 2008 році ОСОБА_2 повторно зверталася з цього питання до Великобагачанського районного суду, але рішенням суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо припинення опіки над її малолітнім сином та повернення його на виховання було відмовлено. Як вказується в позові на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 намагалася побачитися із сином лише у дні судових засідань. Решту часу ніякої цікавості до життя дитини вона не проявляла та в даний час не цікавиться життям свого сина ОСОБА_5, не проявляє до дитини материнської турботи, не дбає про його фізичний та розумовий розвиток. Цими питаннями щодо забезпечення необхідних умов для повноцінного розвитку дитини займається ОСОБА_3 Згідно характеристики депутата Великобагачанської селищної ради ОСОБА_6 ОСОБА_3 призначена опікуном над ОСОБА_1, постійно турбується про нього, цікавиться його навчанням, піклується про його стан здоров'я, забезпечує його відпочинок в санаторії. Як у позові вказує прокурор Коляда А.А. ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню свого сина ОСОБА_5 та не бажає виховувати його належним чином. Питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Великобагачанської РДА.

Прокурор Великобагачанського району Полтавської області, посилаючись на вищевказані обставини та на те, що поведінка матері дитини ОСОБА_1 -ОСОБА_2 свідчить про те, що вона ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 і не бажає належним чином виховувати свою дитину, звернувся до суду з позовом в інтересах дитини ОСОБА_1, в якому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с.1-3).

В судовому засіданні представник позивача прокурор Дулич О.Д. заявлений до ОСОБА_2 позов про позбавлення їх батьківських прав підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях послався на обставини, що викладені в позові і просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути на користь опікуна ОСОБА_3 аліменти.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності особи, яка бере участь у справі за адресою встановленого місця реєстрації цієї особи, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За згодою позивача суд 27.03.2012 року виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник органу опіки та піклування Великобагачанської районної державної адміністрації ОСОБА_7 та третя особа ОСОБА_3 підтримали позов прокурора про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1, і вважають, що є передбачені законом підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, оскільки вона тривалий час неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по відношенню дитини, не утримує її, не займається її вихованням. В даний час невідоме її місце проживання , а зареєстрована вона в АДРЕСА_1.

Суд, заслухавши пояснення позивача прокурора Дулича О.Д., третю особу ОСОБА_3, представника органу опіки та піклування Великобагачанської райдержадміністрації ОСОБА_9, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, та всі докази в їх сукупності і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення їх батьківських прав підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно частини 2 цієї статті, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Зі змісту ст.45 ЦПК України, прокурор у випадках, встановлених законом (ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.165 СК України) має право звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб та брати участь у цих справах.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є матір'ю дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 від 18.09.2000 року (а.с.15).

З характеристики виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 10.11.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 являється опікуном ОСОБА_1. За час виховання вона зарекомендувала себе відповідальною, дбайливою, уважною до проблем дитини, слідкує за здоров'ям дитини, його вихованням та відпочинком, цікавиться його справами в школі. Дитина живе в нормальних умовах, забезпечена окремою кімнатою (а.с.6). З показань депутата Великобагачанської селищної ради ОСОБА_6, яка допитана судом в якості свідка по справі, вбачається, що фактичне місце проживання ОСОБА_4 невідомо, за місцем реєстрації вона постійно не проживає з 2002 року. ОСОБА_3 у 2002 році призначена опікуном дитини. ОСОБА_1 належним чином харчується, одягнений та взутий, називає ОСОБА_3 матір'ю з 2-річного віку, іншої матері він не знає .

ОСОБА_2 зверталася до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення № 144 від 31.10.2002 року виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради про

призначення опікуном її сина ОСОБА_1 ОСОБА_3 В задоволення даного позову постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19.04.2006 року їй відмовлено.

30.01.2008 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_14 про припинення опіки та передачу малолітнього сина ОСОБА_1 на її виховання, рішенням Великобагачанського районного суду від 19.12.2008 року в задоволенні даного позову також відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2009 року рішення суду залишено без змін. Це рішення було переглянуто і судом касаційній інстанції. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 09.06.2009 року касаційна скарга ОСОБА_2 відхилена, рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19.12.2008 року і ухвала апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2009 року залишені без змін.

Вищезгаданими рішеннями встановлено і не підлягає доказуванню при розгляді даної цивільної справи, що в 2002 році позивачка добровільно залишила свого малолітнього сина ОСОБА_5 без материнського піклування і з 2002 року його опікуном є ОСОБА_2, яка забезпечувала та забезпечує в даний час належне виховання та повноцінний і всебічний розвиток малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Частинами 1,2 ст.171 СК України визначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

ОСОБА_1 14.08.2011 року виповнилося одинадцять повних років, суд вислухав його думку щодо позову, він суду показав, що скільки себе пам'ятає живе с мамою ОСОБА_3, все необхідне йому купує вона, бабуся ОСОБА_13 і тьотя ОСОБА_12, в школу до нього ходить також ОСОБА_3 або бабуся. Дома до нього відносяться дуже гарно, він знає, що у нього ще є мама, але він її, починаючи з 2009 року не бачив, вона йому не телефонувала, ніяких подарунків від неї він не отримував, він хоче жити тільки з ОСОБА_3, а про іншу маму він не бажає розмовляти.

З показань в судовому засіданні ОСОБА_10, яка є класним керівником ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_3 , яка є опікуном ОСОБА_1, і яку він вважає своєю матір'ю, постійно дбає про його стан здоров'я та відпочинок. Вона цікавиться його навчанням та поведінкою. В сім'ї гарні умови для проживання дитини, у нього є окрема кімната, він має все, що потрібно для виховання та розвитку дитини. ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні сина ОСОБА_1 Ніхто з опитаних судом свідків не бачив ОСОБА_2 в сел. Велика Багачка після грудня 2008 року.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 від 15.04.2011 року вбачається, що житлове помешкання в сел. Велика Багачка вул. Жовтнева, будинок № 103, де проживає дитина, є чистим, охайним, речі впорядковані. Приміщення має затишний вигляд. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам (а.с.32).

У зв'язку з встановленими обставинами неналежного ставлення до виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, служба у справах дітей Великобагачанській райдержадміністрації підняла клопотання перед прокурором Великобагачанського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судом встановлено, що після прийняття 19.12.2008 року рішення Великобагачанського районного суду про відмову ОСОБА_2 в припиненні опіки та передачу малолітнього сина ОСОБА_1 на її виховання, відповідач не приймала ніякої участі в утриманні і вихованні малолітнього сина, вона не приїжджала до нього, не надавала коштів на його утримання, не купляла для нього ніяких речей, не телефонувала ні йому, ні опікуну ОСОБА_3, отже взагалі не цікавилася життям дитини.

В порядку ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування Великобагачанська районна державна адміністрація надала суду висновок про доцільність позбавлення матір ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_1 (а.с.а.с.16-18). З висновку вбачається, що ні за місцем реєстрації в сел. Велика Багачка, ні за адресою, яку вона вказувала в позові до Великобагачанського районного суду в 2008 році ( АДРЕСА_2) відповідач не проживає. За даними, які неможливо перевірити, ОСОБА_2 вийшла заміж і виїхала в Об'єднані Арабські Емірати.

Суд, проаналізувавши наданий суду висновок органу опіки та піклування, приймає його до уваги, оскільки він відповідає обставинам справи, узгоджується з іншими доказами по справі, і в своєї сукупності свідчить про ухилення матері ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Суд також вважає, що даний висновок органу опіки та піклування - Великобагачанської райдержадміністрації наданий в межах її компетенції згідно ст.1 Закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх»№20/95 від 24.01.1995 року (зі змінами і доповненнями) та ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»№2342 від 13.01.2005 року.

Згідно ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991 року, яка набула чинності в Україні 27.09.1991 року «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»(зі змінами), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За нормою ст. 11 цього Закону, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).

Статтею 164 Сімейного кодексу України встановлено, що «батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дітей..»

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України «особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину».

Згідно чинного законодавства, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. При цьому, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що обставини викладені в позові знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від своїх обов'язків по вихованню сина, не виконує материнських обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_1, забезпеченню для нього належних умов життя та виховання, в зв'язку з чим він з 2002 року проживає у опікуна ОСОБА_3, яку вважає своєю матір'ю, отже у суду є всі передбачені законом підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

. При прийняття цього рішення суд враховує і те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків, але в першу чергу виходить із необхідності якнайкращого забезпечення інтересів дитини відповідно до ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 150,164,165,166, ч.5 ст.167, ст.. 171 Сімейного кодексу України, Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»№2342 від 13.01.2005 року, ст. 3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991 року, ст.ст. 3,10,11,45,57,60,74, 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки і піклування Великобагачанська районна державна адміністрація, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

2. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану в АДРЕСА_1, відносно її малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

3. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер суду невідомий, зареєстрованої в АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер суду не відомий, на малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 (однієї четвертої ) частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 листопада 2011 року, дня подання позову, і до його повноліття.

4. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер суду невідомий, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави (УДК у Великобагачанському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36744050, рахунок отримувача 31219206700013, банк отримувача ГУДКУ в Полтавській області , код банку отримувача 831019).

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати відділу ДРАЦС Великобагачанського управління юстиції Полтавської області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області подається протягом десяти днів після його проголошення . Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя