Рішення № 23652443, 23.04.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-712/12

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

23 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколов О.М. ,

при секретарі - Фатєєва Я. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» 10544 грн. 33 коп. заборгованості, з яких: 9500 грн. 00 коп. - сума страхового відшкодування; 826 грн. 38 коп. - пеня; 159 грн. 95 коп. - 3% річних; 58 грн. 00 коп. - індекс інфляції, а також 214 грн. 60 коп. витрат з оплати судового збору. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що 22 квітня 2011 року на перехресті вул. Нова кільцева дорога - вул. Міська - Гостомельське шосе в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сеат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - водій ОСОБА_2 та автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - водій ОСОБА_1, в результаті якої, автомобіль «Мерседес» отримав механічні пошкодження. Постановою Подільського районного суду м. Києва № 3-2979/11 від 04 травня 2011 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія». На час звернення позивача до суду приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» заборгованість перед позивачем не погашена, тому останній просить стягнути її в примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с. 36).

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 квітня 2011 року на перехресті вул. Нова кільцева дорога - вул. Міська - Гостомельське шосе в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сеат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - водій ОСОБА_2 та автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - водій ОСОБА_1, в результаті якої, автомобіль «Мерседес» отримав механічні пошкодження.

Постановою Подільського районного суду м. Києва № 3-2979/11 від 04 травня 2011 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 8).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та не підлягає доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія».

Згідно страхового акту приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» від 30 травня 2011 року № 05-11/1848, розмір затвердженого страхового відшкодування становить 11145 грн. 18 коп. (а.с. 5)

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, відповідач частково сплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 1645 грн. 18 коп. (а.с. 6,7).

Разом з тим, на день звернення до суду заборгованість приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» перед позивачем повністю не погашена.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 36.2 ст. 36 вищевказаного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження погашення заборгованості відповідачем не надано.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп. підлягають стягненню з відповідача..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 60, 61, 625, 1166, 1188 ЦК України, ст. ст. 6, 28, 29, п.п. 36.2, 36.4, 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 10544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 33 коп. заборгованості.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М.Соколов