Постанова № 23647900, 18.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.04.12Справа №2а-604/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді -Дудкіної Т.М.,

за участю секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю:

прокурора -Марченка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у м. Севастополі до Приватного підприємства «Анклав» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 700,00 грн.,

встановив:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у м. Севастополі до Приватного підприємства «Анклав»про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не сплатою відповідачем штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн., застосованих до нього постановою позивача від 14.02.2012 №123682.

Відповідач письмової думки по суті спору суду не надав.

У судовому засіданні 18.04.2012 прокурор заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання 18.04.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог законодавства, про причини неявки суд не повідомили, тому суд розглядає справу у відсутність їх представників, за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державно політики в галузі автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону передбачено, що в складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вказаний урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавче регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 (далі - Положення) передбачено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів. Пунктом 20 Положення передбачено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно з вимогами пункту 8 Положення, Міністерством транспорту та зв'язку України наказом № 888 від 14.12.2005 затверджено Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853. За пунктом 1 цього Положення, територіальний орган -Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в м. Севастополі є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи.

Пунктами 4, 5 Положення визначені основні завдання територіальних управлінь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відповідному регіоні, а саме: здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Крім того територіальні управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, та її територіальне управління в м. Севастополі.

За правилами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»та пункту 4 Порядку, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи 03.02.2012 посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі була здійснена перевірка відповідача щодо дотримання останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складений акт №056278, з якого вбачається, що 03.02.2012 відповідач, здійснюючи експлуатацію транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 410 D, державний номер НОМЕР_1, надавав послуги з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, без схеми маршруту, розкладу руху.

14.02.2012 позивачем винесено постанову № 123862 про застосування до Приватного підприємства «Анклав»фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд матеріалів стосовно проведеної перевірки щодо його діяльності, а також про прийняття постанови про застосування до відповідача фінансових санкцій, що підтверджується підписом на повідомленні /а.с.6/ та підписом на постанові /а.с.5/.

Згідно зі статтею статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт»послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

За приписом статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Cтаттею 39 вказаного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, передбачені документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до пункту 86 розділу IV «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 р., автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (далі - послуги таксі), повинен дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів автомобільним транспортом.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»є адміністративно-господарським штрафом, а тому може бути виключно застосований виключно до суб'єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надавав послуги з регулярних пасажирських перевезень, що підтверджується матеріалами перевірки.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача фінансових санкцій постановою № 123862 від 14.02.2012 у розмірі 1 700,00 грн.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Доказів сплати фінансових санкцій за постановою позивача № 123862 від 14.02.2012 у розмірі 1 700,00 грн., відповідач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Постанова складена у повному обсязі 23.04.2012.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Анклав»(м. Севастополь, вул. Паршина, 29) штрафні санкції у розмірі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.), перерахувавши їх до державного бюджету Нахімовського району м. Севастополя, банк отримувача -Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, р/р 31119106700008, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035606).

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Т.М. Дудкіна

Згідно з оригіналом

Суддя Т.М. Дудкіна