Постанова № 23647685, 14.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/1662/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:представників позивача ОСОБА_3., Киричук С.В. представника відповідача Подлевського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Красилівський професійний ліцей" до Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 37 від 29.12.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Красилівський професійний ліцей» звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить суд скасувати рішення відповідача № 37 від 29.12.2011 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 10054,80 грн. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить задовольнити позов.

Представники позивача до судовому засіданні позов підтримали просили задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надав до суду письмові заперечення, та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно направлення від 22.12.2011 року № 485 працівниками Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22 грудня 2011 року в ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» була проведена перевірка з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до ФСС з ТПВ та цільового і правильного витрачання його коштів.

Перевіркою встановлено порушення у видачі путівки на санаторно-курортне лікування, а саме - видача путівок без внесення часткової оплати її вартості.

Внаслідок виявлених порушень відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 року за № 339/16355 (далі Порядок № 12).

На підставі акта ревізії від 22.12.2011 відповідачем прийнято рішення від 29.12.2011 № 37 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно з яким позивачу визначено суму, яка підлягає поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 6703,20 грн. - неправомірно витрачена сума страхових коштів та фінансові санкції 3351,60 грн. - штраф у розмірі 50 % неправомірно витрачених сум страхових коштів.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначені Законом України від 18.01.01 № 2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі Закон № 2240).

За змістом п.2 частини першої ст.20 Закону №2240 кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються зокрема на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.

В силу частин 1, 2 ст. 22 Закону №2240 часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначаються Порядком №12.

Відповідно до розділу 4 Порядку рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)") (далі - медична довідка).

Комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення застрахованій особі путівки в двомісний номер з частковою оплатою в розмірі 30 відсотків її вартості, а путівки в одномісний номер - з частковою оплатою в розмірі 50 відсотків її вартості.

Часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Передавати путівку, що видана застрахованій особі або члену її сім'ї за рахунок коштів Фонду, іншій особі забороняється.

Розділом 5 Порядку № 12 встановлено, що застрахована особа, яка отримала від страхувальника путівку, зобов'язана повернути йому заповнений зворотний талон путівки або довідку про факт перебування в санаторно-курортному закладі, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою даного закладу. Після отримання такого талона страхувальником у журналі обліку путівок до санаторно-курортних закладів робиться відмітка.

Застрахована особа, яка отримала путівку на умовах, передбачених пунктом 4.3 цього Порядку, зобов'язана повернути заповнений зворотний талон путівки або довідку про факт перебування в санаторно-курортному закладі, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою даного закладу, районній, міжрайонній, міській виконавчій дирекції відділення Фонду, яка видала путівку.

Суд встановив, що згідно до Протоколу № 2 від 12.07.2011 року засідання комісії соціального страхування було виділено викладачу ліцею ОСОБА_3 дві путівки на санаторно-курортне лікування в санаторій «Україна» для спільного лікування з дитиною - путівки №№ 079385 та 079399 з 26 липня 2011 року по 15 серпня 2011 року вартістю 4788 грн. кожна. Часткова доплата була встановлена в розмірі 30 % вартості по кожній путівці, разом - 2872,80 грн.

Відповідно до накладної № 1 від 13.07.2011 року представником позивача отримано путівки в санаторії та пансіонати з лікуванням.

Отримавши путівку, застрахована особа скористалась своїм правом на оздоровлення, що підтверджується зворотніми талонами № 079385 та № 079399, які і підтверджують факт перебування ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_6 у санаторії з 26.07.2011 року по 15.08.2011 року

Матеріали справи містять відомості про сплату 30% вартості путівок ОСОБА_3 16 серпня 2011 року, що підтверджується копією квитанції та не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Зазначені фактичні обставини справи підтверджують виконання вимог Порядку № 12, як застрахованою особою так і страхувальником. Щодо сплати 30% вартості путівки, то суд бере до уваги пояснення представників позивача про отримання відповідної путівки застрахованою особою особисто, за дорученням, безпосередньо у відповідача, так як відповідальна особа за видачу путівок перебувала у відрядженні у зв'язку із проходженням виробничої практики учнями ліцею, що підтверджується копіями відповідних наказів. В зв'язку із неповідомленням про строки та рахунки сплати частини вартості путівки застрахованою особою відповідна сума сплачена в повній мірі 16.07.2011 року, що підтверджено поясненнями представника позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні та не спростовано представником відповідача.

Відтак, на думку суду, збоку позивача мало місце певне порушення вимог при передачі путівки застрахованій особі, а це свідчить про недбалість посадових осіб позивача, а не навмисне порушення умов виділення та отримання санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"

Зазначене підтверджується також відповідачем, який в складеному за результатами перевірки акті № б/н від 22.12.2011 року зазначив, що кошти Фонду використано на матеріальне забезпечення застрахованих осіб згідно чинного законодавства (п.6.1 акту перевірки).

Суд також враховує, що відповідно до оскаржуваного рішення фінансова санкція прийнята до відповідача на підставі ч.1 ст.30 Закону №2240. Даною нормою встановлено - страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Проте, зазначена норма не передбачає відповідальності за порушення умов видачі путівок, а матеріалами перевірки не встановлено порушення використання стахових коштів, нанесення матеріальних збитків про що також свідчать фактичні обставини справи.

Відповідальність за порушення вимог частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, несвоєчасне подання або неподання звітності про використання коштів Фонду, інших відомостей, передбачених цим Законом, передбачена частиною 2 ст.30 Закону №2240-ІІІ.

Таким чином, приймаючи спірне рішення відповідач перевищив надані йому повноваження і самостійно поширив дію ч.1 ст.30 на правовідносини, у яких вказана норма Закону не застосовується.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, безсторонньо, розсудливо та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, про безпідставність застосовання санкцій, передбачених ч. 1 ст. 30 Закону № 2240, оскільки збоку позивача не вчинено жодних діянь стосовно неправомірного витрачання коштів Фонду і це означає, що санкції застосовані неправомірно, відтак рішення про їх накладення підлягає скасуванню.

Керуючись Конституцією України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ст.ст. 11, 70, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 37 від 29.12.2011 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі у сумі 107 грн. 30 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2012 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький