Постанова № 23647541, 30.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/370/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:представника відповідача Лагутіна Є.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А2502 про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно, -

В СТ А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2502 , в якому просить стягнути на свою користь грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 7910,55 грн.

В позовній заяві позивач посилається на те, що він проходив військову службу у Військовій частині А 2502, з якої в жовтні 2010 року був звільнений у запас за станом здоров'я, однак до цього часу відповідачем не виплачено компенсацію за належне до видачі речове майно. Право на зазначені виплати йому належить відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови КМУ від 28.10.2004 року за № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час». Відсутність бюджетних коштів для зазначених грошових компенсацій не є підставою для їх невиплати.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати за його відсутності.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що норми Закону щодо одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна призупинено. Просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині А 2502 м. Старокостянтинів. Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 24.10.2010 року № 555 старшого лейтенанта ОСОБА_4, старшого техніка обслуги обслуговування авіаційного ПрНК інженерно-авіаційної служби було звільнено у запас Збройних Сил України за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу за п. "б" ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". 31.10.2010 року ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини. Заборгованість перед позивачем за недоотримане речове майно на час його звернення до суду не виплачена.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі -Закон), військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

На виконання вказаних положень Закону, пунктом 27 Постанови КМУ "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

При цьому, положеннями Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" з 11.03.2000 року призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", який набрав чинності з 01.01.2007 року статтю 9 Закону викладено в новій редакції та доповнено статтею 9-1, якою за іншим порядком врегульовано здійснення продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а саме не передбачено за бажанням військовослужбовців одержувати грошову компенсацію замість продовольчих пайків і речового майна.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

З огляду на вищевикладене, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Таким чином, до спірних правовідносин не може бути застосована норма ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала можливість отримання грошової компенсації замість речового майна.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства суд робить висновок про зупинення права позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, а тому відповідач діяв в межах наданої йому компетенції відповідно до вимог законодавства і правові підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись 70, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Військової частини А2502 про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно відмовити. Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2012 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький