Постанова № 23647336, 20.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/502/2012

20 березня 2012 року 17год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072344 від 27.01.2012 року ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі -ПАТ "Рівнеазот") звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі -ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072344 від 27.01.2012 року.

В ході судового розгляду судом, в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснено заміну відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні, який на їх обґрунтування покликався на те, що ПАТ "Рівнеазот" правомірно віднесено до складу податкового кредиту листопада 2011 року ПДВ в сумі 1674,53 грн. по господарській операції з ТОВ "Інтерагро", позаяк податкова накладна видана на суму ПДВ, сплаченого ПАТ "Рівнеазот" в ціні ротора до насосу БЕН-258, призначеного для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлена належним чином та виписана суб'єктом господарювання, який був зареєстрованим платником ПДВ. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту у вказаній сумі зводяться до того, що відповідна господарська операція позивача з ТОВ "Інтерагро" є безтоварною. Разом з тим такі висновки нічим не аргументовані та базуються виключно на суб'єктивному переконанні податкового органу про неможливість вказаного контрагента здійснити відповідну поставку. Доводив, що вказана операція мала реальний товарний характер та здійснена в межах господарської діяльності позивача. Ротор до насосу відповідно до умов договору доставлений продавцем до місцезнаходження позивача, був оприбуткований і обліковується в залишках запасних частин. Відтак, позивач, формуючи податковий кредит по такій операції діяв у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства. Окремо наголосив, що спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року, яке у податковій звітності вказаного періоду у ПАТ "Рівнеазот" відсутнє. На таких підставах, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, покликаючись на те, що під час проведення перевірки позивача було встановлено факт формування податкового кредиту по господарській операції з ТОВ "Інтерагро", яка має ознаки безтоварності, з огляду на те, що у вказаного суб'єкта господарювання відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Більше того, актом Маловисківської МДПІ, де має місцезнаходження ТОВ "Інтерагро", зафіксовано, що вказаний суб'єкт господарювання по документам придбав товар, який в подальшому продав ПАТ "Рівнеазот", у ПП "Лідер Трейд", яке, в свою чергу, не могло фактично здійснити будь-які операції з поставки товарів, з огляду на відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності. Вказаним актом констатовано, що усі операції купівлі-продажу ПП "Лідер Трейд", є нікчемними по усьому ланцюгу постачання до вигодонабувача. Оскільки ТОВ "Інтерагро" не могло здійснити поставку для позивача, то ПАТ "Рівнеазот" не міг отримати такі товарно-матеріальні цінності та, відповідно, використати їх в своїй господарській діяльності. Відображення в податковому обліку безтоварних операцій є порушенням вимог податкового законодавства, а тому податковим органом за результатами перевірки правомірно зроблено висновки про завищення позивачем податкового кредиту і, як наслідок, правомірно зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року за спірним податковим повідомленням-рішенням. З приводу заперечень позивача про відсутність у його податковій звітності за листопад 2011 року від'ємного значення зазначили, що незважаючи на те, що різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту даного періоду мала позитивне значення, воно в повній мірі було погашене за рахунок залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, і як наслідок, позивачем у даному періоді заявлено суму бюджетного відшкодування, а решта задекларована, як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. З огляду на це, за результатами перевірки і було зменшено саме значення цього рядка, тобто зменшено суму від'ємного значення. За наведеного, просили у задоволенні позову відмовити.

Дослідженими у справі доказами судом встановлено наступне.

Господарські операції між ПАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Інтерагро" оформлені договором поставки товару №1096 від 22.08.2011 року, за умовами якого, останній зобов'язався поставити першому ротор до насосу БЕН-258 вартістю 24996,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,00 грн., на умовах CPT - склад покупця, який знаходиться за адресою м.Рівне -17 (а.с.25-28, 98-101).

На виконання умов договору, ТОВ "Інтерагро" виписано для ПАТ "Рівнеазот" одну видаткову накладну №РН-0000021 від 29.09.2011 року на загальну вартість ротора в сумі 24996,00 грн. з ПДВ (а.с.71) та три податкові накладні, оформлені на частини такої поставки: №18 від 23.08.2011 року на суму ПДВ 1249,80 грн., №19 від 26.08.2011 року на суму ПДВ 1241,67 грн., №25 від 29.09.2011 року на суму ПДВ 1674,53 грн., разом сума ПДВ 4166,00 грн. Оформлення однієї поставки трьома податковими накладними обумовлено тим, що позивач проводив розрахунки за товар у три етапи (а.с.39-41). Заборгованість по договору відсутня.

Суми ПДВ по податкових накладних №18 від 23.08.2011 року та №19 від 26.08.2011 року включені позивачем до складу податкового кредиту серпня 2011 року -позиція 225 розділу II додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року (а.с.111-132).

Сума ПДВ - 1674,53 грн. по податковій накладній №25 від 29.09.2011 року (а.с.29) включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень-листопад 2011 року (а.с.67) та до складу податкового кредиту листопада 2011 року -позиція 225 розділу II додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року (а.с.44-66).

У податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року позивачем задекларовано 27250683,00 грн. - податкових зобов'язань та 24145774,00 грн. - податкового кредиту, відповідно, результат розрахунків з бюджетом (рядок 18) мав позитивне значення на рівні 3104909,00 грн. Разом з тим, у позивача обліковувався залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 21) на рівні 99126204,00 грн. За рахунок такого залишку від'ємного значення повністю погасилось позитивне значення, а тому до сплати в бюджет (рядок 25) позивачем ПДВ не декларувалось. Решта залишку від'ємного значення 99126204,00 грн. - 3104909,00 грн. = 96021295,00 грн. (рядок 22) використано позивачем наступним чином: 1097879,00 грн. - задекларовано у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів (рядок 23.2) і 94923416,00 грн. -задекларовано як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) (а.с.133-136).

На підтвердження факту поставки позивачем надано акт приймання ротору (а.с.72) та отримані від ТОВ "Інтерагро" докази поставки товару, а саме копію накладної на вантаж №КД2011945 від 29.09.2011 року, де відправник - ТОВ "Інтерагро", одержувач - ПАТ "Рівнеазот", а перевізник - ТОВ "Транспортна компанія "САТ", копію акту здачі-приймання робіт, підписаного між замовником перевезення - ТОВ "Інтерагро" та перевізником - ТОВ "Транспортна компанія "САТ", копію податкової накладної та рахунку на оплату до нього (а.с.102-105). Товар від імені покупця на підставі довіреності отримував ОСОБА_5- інженер з комплектації запчастин до хімічного і насосного обладнання ПАТ "Рівнеазот" (а.с.106-109). На територію поста №14 товар завезено транспортом ПАТ "Рівнеазот", водієм ОСОБА_6 (а.с.79-80, 110). Товар оприбуткова-ний на склад запасних частин 17.11.2011 року (а.с.70), а 07.12.2011 року він переданий по вимозі на АК-1 (а.с.69), де і обліковується у залишках (а.с.68).

22.12.2012 року ДПІ у м.Рівне отримано від Маловисківської МДПІ акт невиїзної перевірки ТОВ "Інтерагро" щодо підтвердження відомостей про взаємовідносини з ПП "Лідер Трейд", у якому констатовано, що у ТОВ "Інтерагро" та у ПП "Лідер Трейд" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. За висновками такого акту встановлено нікчемність правочинів, в тому числі по операціях з продажу товару для ПАТ "Рівнеазот" та по операціях з придбання товару у ПП "Лідер Трейд"(а.с.137-145).

З огляду на отримання такого акту та відповідно до наказу №26 від 11.01.2012 року ДПІ у м.Рівне з 12 по 17 січня 2012 року проведено документальну позапланову перевірку ПАТ "Рівнеазот", зокрема, з питань правових відносин з ТОВ "Інтерагро", їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень, вересень 2011 року. Результати перевірки оформлені актом №27/23-300/05607824 (а.с.8-24).

За висновками акту ПАТ "Рівнеазот" порушило вимоги пункту 198.3 статті 198, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки, зокрема, безпідставно віднесло до податкового кредиту суми ПДВ по безтоварним операціям з ТОВ "Інтерагро" в сумі 4166,00 грн., в т.ч. серпень 2011 року -2491,47 грн., листопад 2011 року -1674,53 грн., чим завищило суму податкового кредиту за серпень 2011 року на 2491,47 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 2491,47 грн., та завищило суму податкового кредиту за листопад 2011 року на 1674,53 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за листопад 2011 року на 1674,53 грн.

На акт перевірки платником податків подавались письмові заперечення (а.с.42-43), які податковим органом розглянуті та відхилені (а.с.73-78).

Остання частина висновків акту перевірки слугувала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000072344 від 27.01.2012 року, згідно з яким ПАТ "Рівнеазот" зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 1674,53 грн. (а.с.7), яке і є предметом даного адміністративного спору. Решта висновків акту перевірки є предметом розгляду в іншій судовій справі (2а/11770/503/2012).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому судом враховано наступні правові норми.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Це поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, і за її змістом, відповідний податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно. Однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В ході податкової перевірки, результати якої оскаржуються, ДПІ у м.Рівне не зібрано, а в ході судового розгляду - не надано, жодного доказу на підтвердження факту нереальності вчинення господарської операції, відображеної в податковому обліку позивача.

Відповідно до підпункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього Кодексу, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (17%, або 0%) протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товару -ТОВ "Інтерагро" була виписана позивачу податкова накладна №25 від 29.09.2011 року на суму 1674,53 грн., яка містять всі, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України, реквізити та відповідає вимогам наказу ДПА України №969 від 21.12.2010 року "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року.

На момент виписування податкової накладної контрагент позивача - ТОВ "Інтерагро" був зареєстрованим платником ПДВ, що підтверджено безпосередньо і податковим органом за місцем реєстрації вказаного платника податків.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Інтерагро", вважається підтвердженим.

Окремо слід зауважити, що в акті перевірки ТОВ "Інтерагро" зафіксовано і факт подання ним звітності, і факт декларування у складі податкових зобов'язань суми ПДВ по поставці ротора для ПАТ "Рівнеазот". Також у вказаному акті зазначено документацію, за якою здійснено постачання такого товару на користь отримувача, а тому зауваження ДПІ у м.Рівне про ненадання документів про транспортування товару позивачем під час його перевірки, є недоречними, тим більше, що товар постачався на умовах CPT -склад покупця, тобто за рахунок постачальника.

Що стосується товарності відповідної операції, то така в повній мірі підтверджена долученими до справи доказами, які є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення господарської операції, розкривають її зміст та обсяг.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарської операції, за наслідками якої позивачем було сформовано оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операції з поставки ротора позивачу. Явних ознак імітації відповідної господарської операції не відмічається.

Стосовно посилань відповідача на обставини щодо відсутності у ТОВ "Інтерагро" та у його контрагента - ПП "Лідер Трейд" трудових ресурсів, виробничих потужностей, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, то такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Податковий кодекс України не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару аж до виробника. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження такого податкового кредиту.

Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальниками товару по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосередньому контрагенту в ціні товару.

До того ж, відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо, допустив контрагент його контрагента, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Порушень позивачем порядку відображення в декларації з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань відповідачем не встановлено, наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року по господарським операціям з ТОВ "Інтерагро" .

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Спрямованість правочину на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який направлений на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту. Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більше того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ "Інтерагро" відповідач не навів ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб позивача стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладеного договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряє чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає таким критеріям правомірності, як законність та обґрунтованість.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, -у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000072344 від 27.01.2012 року є протиправним.

Разом з тим, суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням процедури винесення, оскільки ним зменшено від'ємне значення ПДВ за листопад 2011 року, в той час як у рядку 19 податкової декларації листопада 2011 року ПАТ "Рівнеазот" стоїть прочерк.

Так, за правилами пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний, в тому числі, самостійно зменшити від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявленого у податкових деклараціях. При цьому, вказана норма не обмежує право податкового органу щодо зменшення лише того від'ємного значення суми податку на додану вартість, яке зазначене у рядку 19 податкової декларації з ПДВ. Більше того, податковий орган за результатами перевірки платника податків, збільшуючи чи зменшуючи суму грошового зобов'язання платника податків не використовує для розрахунків показники рядків 18 "позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" та 19 "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" податкової декларації з ПДВ платника податків, позаяк вони не відображають кінцевий підсумок розрахунків платника податків з бюджетом. З урахуванням залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 21), платник податку в кінцевому результаті розрахунків визначає значення трьох таких рядків:

рядок 23 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню,

рядок 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду,

рядок 25 - сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

Оскільки у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року у позивачем рядок 25 заповнено з прочерком, рядок 23 -з показником 1097879,00 грн., при обчисленні якого в силу вимог підпунктів 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, не міг враховуватись податковий кредит листопада 2011 року, податковим органом за результатами перевірки правомірно визначено, що зменшенню підлягає саме значення рядка 24, яке по своїй суті і є від'ємним значенням суми податку на додану вартість платника податків.

Разом з тим, дотримання процедури винесення податкового повідомлення-рішення, не доводить його правомірності, і за наведених вище обставин, які підтверджують його протиправність та необґрунтованість, податкове повідомлення-рішення №0000072344 від 27.01.2012 року підлягає скасуванню.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 32,19 грн. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити поністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0000072344 від 27.01.2012 року, згідно з яким Публічному акціонерному товариству "Рівнеазот" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року на 1674,53 грн.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.