Постанова № 23647026, 17.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-721/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої-судді Нагібіної Г.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Техніка і технології»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ від 22 лютого 2012 р.:

- № 0000352330, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 268053 грн. -за основним платежом та 59313 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000342330, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18430 грн. -за основним платежом та 4609 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної позапланової перевірки винесені податкові повідомлення на підставі висновків первіряючих, які суперечать законодавству.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу щодо нікчемності укладеного правочину з ПП «Колос-Кіровоградщини-2009»є протиправними, оскільки всі необхідні первинні документи, які супроводжували договір купівлі-продажу сівалки відповідають вимогам законодавства.

Крім того, позивач зазначав, що всі акти виконаних робіт, які критично були оцінені посадовими особами податкового органу, були оформленні відповідно до вимог законодавства і містять всі необхідні реквізити первинного документу.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що директор та засновник ПП «Колос Кіровоградщини-2009»господарську діяльність не вів про що свідчать його письмові пояснення слідчому, а відтак правочини укладені від імені ПП «Колос Кіровоградщини-2009»є нікчемними. Крім того, відповідач зазначив, що первинні документи на підставі яких сформовані валові витрати не відповідають вимогам законодавства так як не містять обов'язкових реквізитів, а відтак позивач не мав права формувати валові витрати на підставі документів, які не відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представники позивача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.170 т.2).

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.171 т.2).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техніка і Технології»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 17.07.2009 про що видано свідоцтво Серія А00 №748788 (а.с.9 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техніка і технології»код ЄДРПОУ 36584896 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.07.2009 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.07.2009 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт № 9/22-20/36584896 (далі акт перевірки) від 18.02.2012 р. (а.с.24-56).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2012 р.:

- № 0000352330, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 268053 грн. -за основним платежом та 59313 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.68 т.1);

- № 0000342330, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18430 грн. -за основним платежом та 4609 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.70 т.1).

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про збільшення грошових зобов'язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000352330 від 22.02.2012 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Зі змісту розділу 3.1 «податок на прибуток»акту перевірки суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що позивачем за період з 20.07.2009 р. по 30.06.2011 р. занижено суму податку на прибуток в сумі 268053 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 р. -22555 грн., за ІІ квартал 2010 р. -46221 грн., за ІІІ квартал 2010 р. -96184 грн., за ІV квартал 2010 р. -72288 грн., за 1 квартал 2011 р. -30805 грн.

Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, позивачем завищені валові витрати в сумі 1072211 грн. в результаті віднесення останнім до складу валових витрат, витрати по нікчемному правочину, укладеному позивачем з ПП «Колос Кіровоградщини-2009»та витрат по договорах посередництва та вияву потенційних клієнтів та внесення інформації в бази потенційних клієнтів.

Стосовно висновків щодо нікчемності правочину, укладеному позивачем з ПП «Колос Кіровоградщини-2009», суд дійшов наступних висновків.

Як зазначали представники позивача, договір купівлі-продажу сівалки Астра С3-5-4-06 без т/п та транспортного пристрою ОЗШ 06 000-01 (далі товар) укладений позивачем та ПП «Колос Кіровоградщини-2009»в усній формі. Даний вид договору не передбачає обов'язку укладення його в письмовій формі або нотаріального посвідчення.

За наслідками проведеної господарської операції ПП «Колос Кіровоградщини-2009»складено видаткову накладну №1108-02 від 08.11.2010 р. та податкову накладну від 08.11.2010 р. №300 на загальну суму 110580 грн. (а.с.72,73 т.1).

Придбаний товар перевезений ФОП «Клименко» з вул. Мурманська,27б на пр.Університетський,3, що підтверджується товаро-транспортною накладною ТТ00/75-10 від 08.11.2010 р. (а.с.183 т.1). ФОП «Клименко»є перевізчиком на підставі укладеного договору №ТТ-00-47 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 29.04.2010 р. (а.с.39-42 т.2). Відповідно до договору суборенди №77 від 19.07.2010 р., позивач орендує частину нежитлового приміщення площею 25 кв.м. та відкриту площадку площею 275 кв.м. за адресою м. Кіровоград проспект Університетський,3 (а.с.129130 т.2). Тобто, придбаний товар доставлений на орендовану позивачем площадку.

Розрахунок за придбаний товар проведено повністю згідно платіжних документів № 486 від 04.11.2010 р. на суму 50000 грн. та №496 від 11.11.2010 р. на суму 60580 грн., що відображено в змісті акту перевірки (а.с.74-75 т.1).

В подальшому придбаний товар реалізований ФГ «Саша»згідно договору №ТТ 05/2 від 03.11.2010 р. (а.с.31-38 т.2) та доставлений ФГ «Саша»згідно товаро-транспортної накладної №ТТ00/81-10 від 12.11.2010 р. (а.с.184 т.1).

Вартість придбаного у ПП «Колос Кіровоградщини-2009»товару складала 110580 грн., який реалізовано на суму 128000 грн. Тобто, операція з приводу придбання та подальшої реалізації товару мала економічний зміст (12000грн.-110580грн.).

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з довідки АА №018899 з ЄДРПОУ позивач займається такими видами діяльності за КВЕД 51.88.0 -оптова торгівля сільськогосподарською технікою та ін. (а.с.10 т.1). Придбання товару та його подальша реалізація і є господарською діяльністю, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, а відтак суд дійшов висновку про правомірність віднесення до складу валових витрат за 4 квартал 2010 р. суми 92150 грн.

Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не приймає в якості належного доказу нікчемності правочинів, посилання відповідача на протокол допиту свідка -ОСОБА_4 (директор ПП «Колос Кіровоградщини-2009»від 21 квітня 2011 р., оскільки останні не містять беззаперечного доказу фіктивності підприємства. Більш того, в протоколі допиту свідка зазначено, що ОСОБА_4 щомісячно отримував заробітну плату в сумі 3000 грн. -4000 грн. та підписував документи, що свідчить про реальну роботу підприємства (а.с.228-230 т.1).

Зміст вищеописаного правочину мав як реальний так і економічний зміст, а відтак, позивач правомірно відніс до складу валових витрат, витрати в сумі 92150 грн. з придбання товару в ПП «Колос Кіровоградщини-2009».

Стосовно висновків щодо договорів посередництва та вияву потенційних клієнтів та внесення інформації в бази потенційних клієнтів, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем віднесено до складу валових витрат, витрати які не підтверджені первинними документами, оскільки в актах здачі-прийнятті робіт не зазначено зміст господарської операції.

Згідно наказу №12-12-09 від 30.12.2009 р. позивач прийняв рішення про залучення в 2010 р. приватних підприємств або фізичних осіб підприємців на договірній основі для здійснення робіт щодо створення клієнтської бази в районах та областях (а.с.141 т.2).

Між позивачем та суб'єктами господарювання (ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_8) укладені договори на послуги по посередництву в торгівлі товарами шляхом формування баз потенційних клієнтів (а.с.78-80, 94-95, 99-100, 112-113, 131-132, 135-136141-142, 157-158 т.1).

Як встановлено в судовому засіданні предметом вищеописаних договорів було формування баз потенційних клієнтів, які мають відношення до фермерського або селянського господарства. Тобто, як пояснили свідки в судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, вони виконували роботи щодо формування баз потенційних клієнтів, звіти (бази потенційних клієнтів) вони здавали позивачу в електронному вигляді. Крім того, свідки повідомили суду, що проведена робота складалась з двох етапів: перший_- формування баз потенційних клієнтів, другий -рекламування та реалізація сільськогосподарської техніки, яку реалізовувало ТОВ «Техніка і технології».

Як вбачається з документів, долучених до матеріалів справи, всі фізичні особи -підприємці, які виконували роботи на замовлення позивача займалися, окрім інших, таким видом діяльності як -дослідження кон'юнктури та виявлення суспільної думки або консультування з питань комерційної діяльності та управлення (а.с.153-154, 162-169 т.2). Тобто, виконавці послуг (ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_8) надавали послуги за видом діяльності, який зазначений в їх свідоцтвах про сплату єдиного податку.

За результатами виконання робіт фізичні особи-підприємці разом з позивачем підписувати акти здачі-прийняття робіт помісячно, а в кінці кожного звітного кварталу сторони здавали ще один акт здачі-прийнятті робіт з більш детальною інформацією. Даний факт також підтверджений свідками в судовому засіданні.

Як зазначили посадові особи податкового органу в акті перевірки, акти здачі-прийняття робіт не містили змісту господарської операції, а тому позивач не мав права відносини витрати за такими актами до складу валових витрат. Такі висновки суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щоквартальних, які складались виконавцями послуг на підставі щомісячний актів, суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають обов'язкові реквізити (а.с.63 -80 т.2).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що витрати по операціях з приводу формування баз потенційних клієнтів укладених з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_8 мають ознаки первинних документів, а тому позивачем правомірно на підставі таких документів сформовано валові витрати. При цьому операції з послуг були реальними, тобто здійснюватися не тільки на папері, а насправді. Крім того, суд зазначає, що в основі описаних господарських операцій є економічна мета, тобто бажання позивача приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту, а не виключно за рахунок економії на сплаті податків.

Представники позивача під час судового засіданні неодноразово наполягали на тому, що всі маркетингові витрати мали позитивний результат, оскільки підприємство за 2011 р. і за І квартал 2012 р. декларує позитивне значення об'єкту оподаткування.

Оскільки в судовому засіданні підтверджено правомірність формування валових витрат позивачем за період з 20.07.2009 р. по 30.06.2011 р. в сумі 1072211 грн., а тому збільшення грошового зобов'язання в сумі 280053 грн. (1072211 грн. х 25%) є неправомірним. Так як визначення суми збільшення грошового зобов'язання за основним платежом, на думку суду, є неправомірним, тому і нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 59313 грн. також є неправомірним.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000342330 від 22.02.2012 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Зі змісту розділу 3.2 «податок на додану вартість»акту перевірки суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що позивачем за листопад 2010 р. завищено податковий кредит в сумі 18430 грн. Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, позивачем сформовано податковий кредит за нікчемним провочином з ПП «Колос Кіровоградщини-2009».

Висновок суду щодо неправомірності висновків посадових осіб податкового органу стосовно нікчемності господарської операції з ПП «Колос Кіровоградщини-2009»описаний судом вище. А тому, суд дійшов висновку, що збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18430 грн. за основним платежом є неправомірним. А відтак, і неправомірним є нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4609 грн. (18430 грн. х 25%).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачем безпідставно збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір в сумі 2146 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8047 від 29.02.2012 р. (а.с.2 т.2), тому дана сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 22 лютого 2012 р. № 0000352330, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 268053 грн. -за основним платежом та 59313 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 22 лютого 2012 р. № 0000342330, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18430 грн. -за основним платежом та 4609 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології»судовий збір в розмірі 2146 грн., зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 2146 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна