Постанова № 23646999, 20.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-474/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Пасічника Ю.П., при секретарі -Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача -Ущапівський Р.В., Павлова Т.А., відповідача -Пансенко І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Кіровоградолія»(надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача від 14.10.2011 року: №0005181510 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року на суму 11592666 грн. та №0005171510 про збільшення суми грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток в розмірі 1170239 грн. (далі -оскаржувані податкові повідомлення -рішення).

02.04.2012 року у судовому засіданні, судом було здійснено заміну первісного відповідача, яким є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція на її правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби, у відповідності до ст. 55 КАС України (а.с. 86).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) від 29.09.2011 року №474/1510/00373869 відповідачем були прийняті та направлені позивачу оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Позивач зазначає, що в акті перевірки відповідач дійшов хибного висновку про те, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат II кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, чим позивач ніби-то порушив норми абз. 2 п. 3 підрозд. 4 Розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України.

А тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення відповідача є безпідставними, протиправними та такими, що призводять до порушення прав позивача, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 70-72).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначила, що на момент проведення перевірки спеціалістами податкового органу враховано показники декларацій з податку на прибуток та норми діючого законодавства, а тому камеральну перевірку проведено у відповідності до вимог ст. 75 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення -рішення є законними та не підлягають скасуванню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.04.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем 05.05.2011 року було подано відповідачеві декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 р., якою у рядку 04.9 визначено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 19697702 грн. (а.с. 74).

02.11.2011 року позивачем подано відповідачеві декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 р., якою визначено, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року) у розмірі 16680660 грн. (а.с. 90, 91).

На підставі поданих декларацій, посадовою особою відповідача з 29.09.2011 р. по 29.09.2011 р. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) за II квартал 2011 року. В результаті проведення перевірки було складено відповідний акт від 29.09.2011 р. №474/1510/00373869 (а.с. 9) (далі -акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат (р. 06.6) ІІ кварталу 2011 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 р., чим порушено п. 3 підрозд. 4 Розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України. А тому в акті перевірки міститься висновок про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11592666 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с. 10, 11).

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд зауважує, що податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п.150.1 ст.150 розділу 3 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно з п. 7.3 статті 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Враховуючи вищевикладені положення Податкового кодексу України, а також фактичні обставини справи, суд не вбачає в діях позивача порушень податкового законодавства під час формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за період, що перевірявся, а тому висновки відповідача, викладені ним в акті перевірки є хибними.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що представником відповідача не доведена обґрунтованість та законність прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Доводи, викладені працівниками відповідача в акті перевірки та запереченні на позов не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на думку суду, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв не на підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому їх належить визнати протиправними та скасувати.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2146 грн., сума якого й підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14.10.2011 року №0005181510, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 11 592 666,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14.10.2011 року №0005171510, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 1 170 239,00 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складно 23.04.2012р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Пасічник Ю.П.