Постанова № 23646950, 04.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року (о 16 год. 00 хв.) Справа № 0870/1088/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Іванова К.О.

представника відповідача Жовтоножко Д.Ф.

представника третьої особи Костенко О.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМ-Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Центрпром»

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕМ-Запоріжжя» (далі - ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Центрпром», в якому просить суд визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 № 0000452301, в якому визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 100119,51 грн., в тому числі за основним платежем - 80095,61 грн., за штрафними санкціями - 20023,90 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі ЦК України). Зокрема зазначає, що на підставі акту № 1399/23-023/35979484 від 26.09.2011 про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення рішення від 13.10.2011. № 0000452301 на загальну суму 100119,51 грн., яке є таким, що суперечить діючому законодавству і підлягає скасуванню. Вказує, що між позивачем та ТОВ «ПК Центрпром» був укладений договір від 01.07.2008 № 08-07, відповідно до якого ТОВ «ПК Центрпром» зобов'язався поставити та передати у власність, а «ФЕМ-Запоріжжя» прийняти та оплатити будівельні матеріали, найменування та асортимент яких узгоджується, шляхом обміну листами, повідомленнями і в подальшому зазначається сторонами в специфікаціях, видаткових накладних, довіреностях на отримання ТМЦ. Вказує, що на запит ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» були надані всі документи, що підтверджують факт виконання сторонами по договору господарських зобов'язань, визначених суттєвими умовами договору, відповідно до вимог ст. 526, 527, 712 ЦК України, ст. 193, 265 ГК України. З цих підстав незрозумілим є висновок податкових інспекторів щодо відсутності мети створення правових наслідків за зазначеним договором. Зазначає, що податковими інспекторами не було зазначено жодної норми закону, відповідно до якої договір № 08-07 є нікчемним за законом. Не визначення імперативної норми закону, за якою договір є нікчемним, свідчить про те, що він є оспорюваним правочином, що лише допускає можливість визнання такого договору недійсним в судовому порядку за вимогою однією зі сторін або іншої заінтересованої особи. На момент здійснення перевірки і до цього часу договір № 08-07 не був ніким оскаржений і не був визнаний в судовому порядку недійсним. Акцентує увагу, що порушення порядку здійснення господарської операції контрагентом, ненадання звітності (надання нульової звітності) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» до відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер. На підставі вищевикладеного, просить суд визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях (вх. № 12643 від 26.01.2012). Зокрема, зазначає, що згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «ПК Центрпром» за період травень-липень 2010 задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2253876,00 грн., в тому числі з надання послуг на адресу ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» на загальну суму 0,00 грн. Перевіркою встановлено, що за період, який перевірявся, позивач коригування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПК Центрпром» не проводилось. Згідно бази даних ОДПС на підприємстві ТОВ «ПК Центрпром» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Вважає, що ТОВ «ПК Центрпром» з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту третіх осіб здійснювало взаємовідносини з ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах та відсутність мети створення правових наслідків. Вказує, що фактично ТОВ «ПК Центрпром» надання товарів на адресу ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» не здійснювало. Таким чином, правочин між ТОВ «ПК Центрпром» та ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» за договором поставки товарів від 01.07.2008 № 08-07 укладений з порушенням п. 1, 2, 5 ст. 203 ЦК України та є нікчемним в силу закону, тобто не спрямований на реальне настання правових наслідків і згідно ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Зазначає, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ «ПК Центрпром» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» до податкового кредиту підприємства. Враховуючи вищенаведене, вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання будівельних матеріалів у підприємства ТОВ «ПК Центрпром» у сумі 80095,61 грн., а саме по періодах: в травні 2010 на суму ПДВ 40333,32 грн., в червні 2010 на суму ПДВ 39762,29 грн. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечила. Зокрема, зазначає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301 безпідставним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Вказує, що господарські операції за договором № 08-07 укладеним між ТОВ «ПК Центрпром» та ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» були належним чином підтверджені первинними документами, оформленими відповідно до чинного законодавства. Третьою особою до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя були подані податкові декларації, уточнюючі розрахунки, про що свідчить вхідний штамп відповідача на зазначених документах, у зв'язку з чим податковий орган повинен був знати про податкові зобов'язання ТОВ «ПК Центрпром» з податку на додану вартість. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» (ідентифікаційний код 35979484) є юридичною особою, яка зареєстрована 06.06.2008 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 024597 та довідкою АА № 478350 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100124675 виданого 27.06.2008

ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя направлено на адресу позивача запит від 08.09.2011 № 4634/10/23-012 про надання інформації, відповідно до якого у зв'язку з виявленням під час перевірки ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відповідач просить надати інформацію та її документальне підтвердження (завірені копії документів) взаємовідносин з наступними підприємствами: ТОВ «ПК Центрпром», ПП «Нова-Тор», ТОВ «Фолінс».

Супровідним листом від 16.09.2011 № 107 на адресу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» були надані копії документів, перелік яких наведений в зазначеному листі (всього 274 арк.).

Матеріалами справи встановлено, що на підставі направлення від 30.08.2011 № 372, 371, 373 посадовими особами ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя згідно з ч. 1-5 ст. 11-1 Закону України «Про державну службу в Україні», ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт від 26.09.2011 № 1399/23-023/35979484 (далі - Акт). Згідно Акту перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 на Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» занижено податок на додану вартість у 80095,61 грн., в т.ч.: в травні 2010 року на суму ПДВ 40333,32 грн., в червні 2010 року на суму ПДВ 39762,29 грн.

На підставі Акта та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 100119,51 грн., в тому числі за основним платежем 80095,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20023,90 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим рішенням позивачем супровідним листом від 26.10.2011 за вих. № 124 на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області направлено скаргу від 26.10.2011 № 123, в якій ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» просить ДПА в Запорізькій області скасувати повністю прийняті ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкові повідомлення-рішення, в тому числі податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги ДПА в Запорізькій області прийнято рішення від 22.12.2011 № 5817/10/25-020, яким податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301 залишено без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України повторну скаргу від 29.12.2011 № 155, у якій ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» просить скасувати повністю прийняті ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкові повідомлення-рішення, в тому числі податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011. № 0000452301.

Розглянувши вищезазначену скаргу, Державною податковою службою України прийнято рішення від 25.01.2012 № 1581/6/10-2315, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 № 0000452301 та в зазначеній частині рішення ДПА в Запорізькій області від 22.12.2011 № 5817/10/25-020, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» в зазначеній частині без задоволення.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПК Центрпром» (постачальник) та ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» (покупець) укладено договір від 01.07.2008 № 08-07, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (відвантажити) і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити будівельні матеріали, в подальшому - Товар.

Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного Договору найменування, асортимент (номенклатура) та загальна кількість Товару узгоджується сторонами в робочому порядку шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями і т.п. і в подальшому зазначається в товаросупроводжувальних документах (специфікаціях, видаткових накладних, товаротранспортних накладних, довіреностях на отримання ТМЦ).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що поставку (відвантаження) Товару постачальник здійснює протягом 20 (двадцяти) днів з моменту отримання від покупця письмової заявки із зазначенням найменування, асортименту (номенклатури) і необхідної кількості Товару. Разом з Товаром постачальник надає покупцю наступні документи: - рахунок-фактура, - видаткову накладну на Товар, - податкову накладну на Товар. Товар переходить у власність покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на Товар (п. 2.3. Договору). Покупець здійснює розрахунок з постачальником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на поставлену партію Товару. Оплата здійснюється за фактичну поставлену кількість Товару (п. 3.1. Договору).

В матеріалах справи містяться специфікації до договору № 08-07 від 01.07.2008, відповідно до яких продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити Товар, зазначений в специфікаціях. В кожній специфікації до договору зазначено найменування Товару, кількість, ціна без ПДВ, загальна сума з ПДВ, строк поставки.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПК Центрпром» та ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» підписані наступні специфікації: № 05/1 від 05.05.2010, № 05/2 від 06.05.2010, № 05/3 від 07.05.2010, № 05/4 від 11.05.2010, № 05/5 від 12.05.2010, № 05/6 від 13.05.2010, № 05/7 від 14.05.2010, № 05/8 від 17.05.2010, № 05/9 від 18.05.2010, № 05/10 від 19.05.2010, № 05/11 від 20.05.2010, № 06/1 від 01.06.2010, № 06/2 від 02.06.2010, № 06/3 від 03.06.2010, № 06/4 від 04.06.2010, № 06/5 від 07.06.2010, № 06/6 від 08.06.2010, № 06/7 від 09.06.2010, № 06/8 від 10.06.2010, № 06/9 від 11.06.2010, № 06/10 від 14.06.2010, № 06/11 від 15.06.2010, № 06/1 від 01.06.2010, № 06/12 від 16.06.2010, № 06/13 від 17.06.2010, № 06/14 від 18.06.2010, № 06/15 від 21.06.2010, № 06/16 від 22.06.2010, № 06/17 від 23.06.2010, № 06/18 від 24.06.2010, № 06/19 від 25.06.2010, № 06/20 від 29.06.2010, № 06/21 від 30.06.2010.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПП «Нова-Тор» (орендодавець) та ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу від 01.11.2009, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове володіння та користування транспортні засоби, а саме вантажний автомобіль та напівпричіп, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату. Факт передачі у строкове платне користування вантажного автомобіля марки ЗИЛ, моделі 441510 та напівпричепу підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2009, а надання послуг з оренди актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000016 від 31.05.2010 та № ОУ-0000022 від 30.06.2010.

Крім того, між ПП «Нова-Тор» (перевізник) та ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» (замовник) укладено договір № 29/04/10 перевезення вантажу автомобільним транспортом від 29.04.2010, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставити власним автомобільним транспортом, а саме МАЗ 437041 - держ. номер НОМЕР_2 відповідно до договору оренди № 19/11-08 укладеного з ВАТ «Запорізький завод гумово-технічних виробів», довірений йому замовником вантаж (згідно із товарно-транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, видати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу відповідно до п. 3.1. даного договору. Конкретні умови кожного замовлення визначаються у заявці замовника і узгоджуються з перевізником (п. 1.2. Договору). Протягом травня та січня 2010 сторонами підписані 25 заявок до договору № 29/04/10 перевезення вантажу автомобільним транспортом від 29.04.2010.

Факт перевезення і передачі Товару від постачальника ТОВ «ПК Центрпром» покупцю ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» підтверджується подорожними листами вантажного автомобіля та товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- подорожні листи від 05.05.2010, 06.05.2010, 07.05.2010, 11.05.2010, 12.05.2010, 13.05.2010, 14.05.2010, 17.05.2010, 18.05.2010, 19.05.2010, 20.05.2010, 01.06.2010, 04.06.2010, 07.06.2010, 11.06.2010, 14.06.2010, 15.06.2010, 17.06.2010, 18.06.2010, 21.06.2010, 23.06.2010, 24.06.2010 та

- товарно-транспортні накладні № ФЗ-0000505 від 05.05.2010, № ФЗ-0000505/1 від 05.05.2010, № ФЗ-0000505/2 від 05.05.2010, № ФЗ-0000505/3 від 05.05.2010, № ФЗ-0000505/4 від 05.05.2010, № ФЗ-0000605 від 06.05.2010, № ФЗ-0000605/1 від 06.05.2010, № ФЗ-0000705 від 07.05.2010, № ФЗ-0000705/1 від 07.05.2010, № ФЗ-0000705/2 від 07.05.2010, № ФЗ-0000705/3 від 07.05.2010, № ФЗ-0000705/4 від 07.05.2010, № ФЗ-0001105 від 11.05.2010, № ФЗ-0001105/1 від 11.05.2010, № ФЗ-0001105/2 від 11.05.2010, № ФЗ-0001205 від 12.05.2010, № ФЗ-0001205/1 від 12.05.2010, № ФЗ-0001305 від 13.05.2010, № ФЗ-0001305/1 від 13.05.2010, № ФЗ-0001405 від 14.05.2010, № ФЗ-0001405/1 від 14.05.2010, № ФЗ-0001405/2 від 14.05.2010, № ФЗ-0001405/3 від 14.05.2010, № ФЗ-0001405/4 від 14.05.2010, № ФЗ-0001705 від 17.05.2010, № ФЗ-0001705/1 від 17.05.2010, № ФЗ-0001805 від 18.05.2010, № ФЗ-0001805/1 від 18.05.2010, № ФЗ-0001805/2 від 18.05.2010, № ФЗ-0001805/3 від 18.05.2010, № ФЗ-0001805/4 від 18.05.2010, № ФЗ-0001905/1 від 19.05.2010, № ФЗ-0002005 від 20.05.2010, № ФЗ-0002005/1 від 20.05.2010, № ФЗ-0000106 від 01.06.2010, № ФЗ-0000106/1 від 01.06.2010, № ФЗ-0000106/2 від 01.06.2010, № ФЗ-0000106/3 від 01.06.2010, № ФЗ-0000106/4 від 01.06.2010, № ФЗ-0000106/5 від 01.06.2010, № ФЗ-0000106/6 від 01.06.2010, № ФЗ-0000206 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/1 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/2 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/3 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/4 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/5 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/6 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/7 від 02.06.2010, № ФЗ-0000206/8 від 02.06.2010, № ФЗ-0000306 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/1 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/2 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/3 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/4 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/5 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/6 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/7 від 03.06.2010, № ФЗ-0000306/8 від 03.06.2010, № ФЗ-0000406 від 04.06.2010, № ФЗ-0000406/1 від 04.06.2010, № ФЗ-0000706 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/1 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/2 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/3 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/4 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/5 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/6 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/7 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/8 від 07.06.2010, № ФЗ-0000706/9 від 07.06.2010, № ФЗ-0000806 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/1 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/2 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/3 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/4 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/5 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/6 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/7 від 08.06.2010, № ФЗ-0000806/8 від 08.06.2010, № ФЗ-0000906 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/1 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/2 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/3 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/4 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/5 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/6 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/7 від 09.06.2010, № ФЗ-0000906/8 від 09.06.2010, № ФЗ-0001006 від 10.06.2010, № ФЗ-0001006/1 від 10.06.2010, № ФЗ-0001006/2 від 10.06.2010, № ФЗ-0001006/3 від 10.06.2010, № ФЗ-0001006/4 від 10.06.2010, № ФЗ-0001006/5 від 10.06.2010, № ФЗ-0001106 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/1 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/2 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/3 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/4 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/5 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/6 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/7 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/8 від 11.06.2010, № ФЗ-0001106/9 від 11.06.2010, № ФЗ-0001406 від 14.06.2010, № ФЗ-0001406/1 від 14.06.2010, № ФЗ-0001406/2 від 14.06.2010, № ФЗ-0001406/3 від 14.06.2010, № ФЗ-0001506 від 15.06.2010, № ФЗ-0001506/1 від 15.06.2010, № ФЗ-0001506/2 від 15.06.2010, № ФЗ-0001506/3 від 15.06.2010, № ФЗ-0001506/4 від 15.06.2010, № ФЗ-0001506/5 від 15.06.2010, № ФЗ-0001506/6 від 15.06.2010, № ФЗ-0001606 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/1 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/2 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/3 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/4 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/5 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/6 від 16.06.2010, № ФЗ-0001606/7 від 16.06.2010, № ФЗ-0001706 від 17.06.2010, № ФЗ-0001706/1 від 17.06.2010, № ФЗ-0001706/2 від 17.06.2010, № ФЗ-0001706/3 від 17.06.2010, № ФЗ-0001706/4 від 17.06.2010, № ФЗ-0001706/5 від 17.06.2010, № ФЗ-0001706/6 від 17.06.2010, № ФЗ-0001806 від 18.06.2010, № ФЗ-0001806/1 від 18.06.2010, № ФЗ-0001806/2 від 18.06.2010, № ФЗ-0001806/3 від 18.06.2010, № ФЗ-0002106 від 21.06.2010, № ФЗ-0002106/1 від 21.06.2010, № ФЗ-0002106/2 від 21.06.2010, № ФЗ-0002106/3 від 21.06.2010, № ФЗ-0002206 від 22.06.2010, № ФЗ-0002206/1 від 22.06.2010, № ФЗ-0002206/2 від 22.06.2010, № ФЗ-0002206/3 від 22.06.2010, № ФЗ-0002206/4 від 22.06.2010, № ФЗ-0002206/5 від 22.06.2010, № ФЗ-0002306 від 23.06.2010, № ФЗ-0002306/1 від 23.06.2010, № ФЗ-0002306/2 від 23.06.2010, № ФЗ-0002306/3 від 23.06.2010, № ФЗ-0002406 від 24.06.2010, № ФЗ-0002406/1 від 24.06.2010, № ФЗ-0002406/2 від 24.06.2010, № ФЗ-0002406/3 від 24.06.2010, № ФЗ-0002406/4 від 24.06.2010, № ФЗ-0002406/5 від 24.06.2010, № ФЗ-0002406/6 від 24.06.2010, № ФЗ-0002506 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/1 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/2 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/3 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/4 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/5 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/6 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/7 від 25.06.2010, № ФЗ-0002506/8 від 25.06.2010, № ФЗ-0002906 від 29.06.2010, № ФЗ-0002906/1 від 29.06.2010, № ФЗ-0002906/2 від 29.06.2010, № ФЗ-0002906/3 від 29.06.2010, № ФЗ-0002906/4 від 29.06.2010, № ФЗ-0002906/5 від 29.06.2010, № ФЗ-0003006 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/1 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/2 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/3 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/4 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/5 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/6 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/7 від 30.06.2010, № ФЗ-0003006/8 від 30.06.2010.

Відповідно до умов договору від 01.07.2008 № 08-07 разом з Товаром постачальником ТОВ «ПК Центрпром» були надані покупцю ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» наступні документи: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, а саме:

- рахунок-фактура № СФ-0000165 від 05.05.2010, видаткова накладна № РН-0007968 від 05.05.2010, податкова накладна № 166 від 05.05.2010 на суму 19081,72 грн., в т.ч. ПДВ 3180,29 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000166 від 06.05.2010, видаткова накладна № РН-0007969 від 06.05.2010, податкова накладна № 167 від 06.05.2010 на суму 14240,00 грн., в т.ч. ПДВ 2373,33 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000167 від 07.05.2010, видаткова накладна № РН-0007970 від 07.05.2010, податкова накладна № 168 від 07.05.2010 на суму 19095,84 грн., в т.ч. ПДВ 3182,64 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000168 від 11.05.2010, видаткова накладна № РН-0007971 від 11.05.2010, податкова накладна № 169 від 11.05.2010 на суму 89905,00 грн., в т.ч. ПДВ 14984,17 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000169 від 12.05.2010, видаткова накладна № РН-0007972 від 12.05.2010, податкова накладна № 170 від 12.05.2010 на суму 14240,00 грн., в т.ч. ПДВ 2373,33 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000170 від 13.05.2010, видаткова накладна № РН-0007973 від 13.05.2010, податкова накладна № 171 від 13.05.2010 на суму 14368,60 грн., в т.ч. ПДВ 2394,67 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000171 від 14.05.2010, видаткова накладна № РН-0007974 від 14.05.2010, податкова накладна № 172 від 14.05.2010 на суму 19131,60 грн., в т.ч. ПДВ 3188,60 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000172 від 17.05.2010, видаткова накладна № РН-0007975 від 17.05.2010, податкова накладна № 173 від 17.05.2010 на суму 14304,00 грн., в т.ч. ПДВ 2384,00 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000173 від 18.05.2010, видаткова накладна № РН-0007976 від 18.05.2010, податкова накладна № 174 від 18.05.2010 на суму 15713,96 грн., в т.ч. ПДВ 2618,99 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000174 від 19.05.2010, видаткова накладна № РН-0007977 від 19.05.2010, податкова накладна № 175 від 19.05.2010 на суму 7551,89 грн., в т.ч. ПДВ 1258,65 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000175 від 20.05.2010, видаткова накладна № РН-0007978 від 20.05.2010, податкова накладна № 176 від 20.05.2010 на суму 14368,00 грн., в т.ч. ПДВ 2394,67 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000186 від 01.06.2010, видаткова накладна № РН-0007987 від 01.06.2010, податкова накладна № 189 від 01.06.2010 на суму 17655,01 грн., в т.ч. ПДВ 2942,50 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000187 від 02.06.2010, видаткова накладна № РН-0007988 від 02.06.2010, податкова накладна № 190 від 02.06.2010 на суму 10707,48 грн., в т.ч. ПДВ 1784,58 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000188 від 03.06.2010, видаткова накладна № РН-0007989 від 03.06.2010, податкова накладна № 191 від 03.06.2010 на суму 11270,70 грн., в т.ч. ПДВ 1878,45 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000189 від 04.06.2010, видаткова накладна № РН-0007990 від 04.06.2010, податкова накладна № 192 від 04.06.2010 на суму 7949,60 грн., в т.ч. ПДВ 1324,93 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000190 від 07.06.2010, видаткова накладна № РН-0007991 від 07.06.2010, податкова накладна № 193 від 07.06.2010 на суму 14842,92 грн., в т.ч. ПДВ 2968,58 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000191 від 08.06.2010, видаткова накладна № РН-0007992 від 08.06.2010, податкова накладна № 194 від 08.06.2010 на суму 11364,58 грн., в т.ч. ПДВ 1894,10 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000192 від 09.06.2010, видаткова накладна № РН-0007993 від 09.06.2010, податкова накладна № 195 від 09.06.2010 на суму 11458,44 грн., в т.ч. ПДВ 1909,74 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000193 від 10.06.2010, видаткова накладна № РН-0007994 від 10.06.2010, податкова накладна № 196 від 10.06.2010 на суму 6483,34 грн., в т.ч. ПДВ 1080,56 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000194 від 11.06.2010, видаткова накладна № РН-0007995 від 11.06.2010, податкова накладна № 197 від 11.06.2010 на суму 17999,24 грн., в т.ч. ПДВ 2999,87 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000195 від 14.06.2010, видаткова накладна № РН-0007996 від 14.06.2010, податкова накладна № 198 від 14.06.2010 на суму 7485,80 грн., в т.ч. ПДВ 1247,63 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000196 від 15.06.2010, видаткова накладна № РН-0007997 від 15.06.2010, податкова накладна № 199 від 15.06.2010 на суму 17805,20 грн., в т.ч. ПДВ 2967,53 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000197 від 16.06.2010, видаткова накладна № РН-0007998 від 16.06.2010, податкова накладна № 200 від 16.06.2010 на суму 10332,00 грн., в т.ч. ПДВ 1722,00 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000198 від 17.06.2010, видаткова накладна № РН-0007999 від 17.06.2010, податкова накладна № 201 від 17.06.2010 на суму 16904,05 грн., в т.ч. ПДВ 2817,34 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000199 від 18.06.2010, видаткова накладна № РН-0008000 від 18.06.2010, податкова накладна № 202 від 18.06.2010 на суму 7485,80 грн., в т.ч. ПДВ 1247,63 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000200 від 21.06.2010, видаткова накладна № РН-0008001 від 21.06.2010, податкова накладна № 203 від 21.06.2010 на суму 7485,80 грн., в т.ч. ПДВ 1247,63 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000201 від 22.06.2010, видаткова накладна № РН-0008002 від 22.06.2010, податкова накладна № 204 від 22.06.2010 на суму 10419,58 грн., в т.ч. ПДВ 1736,60 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000202 від 23.06.2010, видаткова накладна № РН-0008003 від 23.06.2010, податкова накладна № 205 від 23.06.2010 на суму 7485,80 грн., в т.ч. ПДВ 1247,63 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000203 від 24.06.2010, видаткова накладна № РН-0008004 від 24.06.2010, податкова накладна № 206 від 24.06.2010 на суму 15927,80 грн., в т.ч. ПДВ 2654,63 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000204 від 25.06.2010, видаткова накладна № РН-0008005 від 25.06.2010, податкова накладна № 207 від 25.06.2010 на суму 11646,18 грн., в т.ч. ПДВ 1941,03 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000205 від 29.06.2010, видаткова накладна № РН-0008006 від 29.06.2010, податкова накладна № 208 від 29.06.2010 на суму 10701,18 грн., в т.ч. ПДВ 1783,53 грн.

- рахунок-фактура № СФ-000206 від 30.06.2010, видаткова накладна № РН-0008007 від 30.06.2010, податкова накладна № 209 від 30.06.2010 на суму 10144,26 грн., в т.ч. ПДВ1690,71 грн.

Таким чином, з наданих позивачем документів вбачається, що ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» протягом травня - червня 2010 було придбано у ТОВ «ПК Центрпром» Товару на загальну суму 480573,75 грн., в тому числі ПДВ 80095,61 грн.

Оскільки ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 № 0000452301 прийняте ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обовязкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.

За приписами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі -Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а товар (будівельні матеріали) придбаний з метою його використання в господарській діяльності позивача. Доказів того, що придбаний товар не призначався для використання ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» в власній господарській діяльності відповідачем суду надано не було.

Податкові накладні, у яких відображена спірна сума ПДВ, відповідають вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час розгляду адміністративної справи у представника відповідача не виникало.

Крім того, твердження відповідача, що ТОВ «ПК Центрпром» за період травень-липень 2010 задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2253876,00 грн., в тому числі з надання послуг на адресу ТОВ «ФЕМ-Запоріжжя» на загальну суму 0,00 грн. спростовується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями, які були отримані ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, про що свідчить вхідний штамп відповідача на зазначених документах.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між позивачем та ТОВ «ПК Центрпром» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів та визнання їх такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням. Крім того, на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагент мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагента позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452301 від 13.10.2011, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМ-Запоріжжя» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1001,20 (одна тисяча одна гривня двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак