Рішення № 2364676, 11.06.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 31/208-1

11.06.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний», м. Київ

До Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційне управління по утриманню автомобільних шляхів та споруд Дніпровського району м. Київ

Про стягнення 1 905 248,60 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Філіпченко М.І. –пред. по довір.,

Богдан Н.О. –пред. по довір., Ляшенко Л.А. –пред. по довір.

Від відповідача Дементьєв Є.О. –пред. по довір., Науменко Т.А. –пред. по

довір., Середина Т.В. –головний бухгалтер

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 1 905 248,60 грн. згідно укладеного Договору на постачання продукції № 1-60 від 09.02.2007р., яка виникла у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору та не проведенням своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.05.2008р.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з відзивом та для проведення звірки розрахунків.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2008р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2008р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач суму основного боргу визнав, проти задоволення штрафних санкцій заперечував, оскільки, вважає, що прострочення сталося не з його вини за причин несвоєчасного фінансування.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

9 лютого 2007 року між сторонами був укладений Договір № 1-60 на постачання продукції (надалі –Договір), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання виготовити й відпустити відповідачу замовлену продукцію, а відповідач зобов’язався прийняти й своєчасно здійснити оплату замовленої продукції на умовах даного договору.

Ціна на продукцію встановлюється відповідно до проведених відкритих торгів й зазначається, враховуючи асортимент продукції, в специфікації, що є невід’ємною частиною даного Договору –Додаток 1 (п. 1.3. Договору).

Загальна сума Договору складається з суми вартості річного обсягу поставок продукції. Сума Договору орієнтовно складає 3 962 000 грн. з ПДВ, з виплатою з бюджетного рахунку (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.6. Договору продукція постачається окремими партіями по мірі надходження бюджетних коштів протягом терміну дії Договору за письмовою заявкою покупця, в якій вказується кількість продукції, номенклатура продукції (вид, група, тип, марка), точна адреса доставки, при необхідності погодинний графік поставок. Відпуск продукції здійснюється на підставі належно оформлених документів в установленому порядку.

Платіжні зобов’язання покупця виникають після затвердження бюджетних призначень на 2007 рік (п.1.8 Договору).

Порядок розрахунків за продукцію передбачений у Розділі 5 Договору «Ціни й порядок розрахунків».

Розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України по факту поставки продукції шляхом прямого перерахування грошей на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 цього Договору, протягом 30 банківських днів.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними № АБ-0001026 від 31.03.2007р., № 0001093 від 30.04.2007р., № АБ-0001200 від 31.05.2007р., № АБ-0001293 від 27.06.2007р., № АБ-0001367 від 31.07.2007р., № АБ-0001456 від 31.08.2007р., № АБ-0001513 від 30.09.2007р., № АБ-0001586 від 31.10.2007р., № АБ-0001660 від 30.11.2007р., № АБ-0001747 від 31.12.2007р. на загальну суму 5 052 073,28 грн., яка отримана представником відповідача на підставі виданих йому довіреностей.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних видаткових накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей долучені до матеріалів справи та засвідчують наведені обставини передачі відповідачу продукції за Договором, та приймається судом як належний доказ.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 265 ГК України передбачений обов’язок постачальника передати товар покупцю в обумовлені строки, та обов’язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов’язання за Договором № 1-60 від 09.02.2007р. на постачання продукції та вимог вищевказаних норм закону, не провів своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Відповідач частково виконав умови Договору та перерахував на рахунок позивача за одержану продукцію грошові кошти у розмірі 3 287 598,95 грн., що підтверджується банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Після отримання позову відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши на рахунок позивача кошти у сумі 140 000 грн.

Сума основного боргу на момент розгляду справи у суді становить 1 764 474,33 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2007р., підписаного представниками обох сторін та завіреного відбитками печаток. Зазначений акт складався з ініціативи сторін і відповідно підтверджує фактичний стан розрахунків на день прийняття рішення судом.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за отриману продукцію станом на розгляду спору складає 1 624 474,33 грн., що підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта ШЕУ Дніпровського району з 01.01.2007р. по 01.06.2008р., підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Оригінал акту долучений до матеріалів справи та підтверджує наявність залишкової заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 624 474,33 грн.

Судом встановлено факт здійснення передачі продукції відповідачу, а також факт часткової оплати відповідачем за поставлену продукцію. Таким чином, відповідач визнав факт поставки продукції та своє зобов’язання щодо його оплати. Доказів про те, що зазначене зобов’язання відповідачем виконане у повній мірі суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, здійснивши поставку обумовленої продукції, а відповідач в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті не виконав.

Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Розмір пені за весь час існування заборгованості за розрахунком позивача становить 93 133,46 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляційних. Сума інфляційних витрат за розрахунком позивача становить 47 640,81 грн.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу з урахуванням пені за весь час прострочення платежу та інфляційних, яка складає 1 905 248,60 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але підлягає частковому задоволенню, оскільки, розмір нарахованої пені підлягає зменшенню відповідно до ст.ст. 232 та 233 ГК України.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 173, 232, 233 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549, 612, 655 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва (02089, м. Київ, Броварський проспект, 2, код ЄДРПОУ 05446166) на користь Відкритого акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний»(03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 60, код ЄДРПОУ 04012321), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, основну заборгованість у розмірі 1 624 474 (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 33 коп., пеню у сумі 46566 (сорок шість тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень) грн. 50 коп., інфляційні в розмірі 47 640 (сорок сім тисяч шістсот сорок) грн. 81 коп., державне мито у розмірі 19 052 (дев’ятнадцять тисяч п’ятдесят дві) грн. 49 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Н. І. Качан

Дата підписання рішення 23 червня 2008року