Постанова № 23646592, 10.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3354/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Олішевська B.В.

при секретарі Кусти Ю.Ф.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка

про: стягнення суми заборгованості 1732,80 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довір.

від відповідача: не з'явився

Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка про стягнення суми заборгованості 1732,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року N 2461-VI (який набрав чинності з 17.07.2010 р.) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Внаслідок порушення відповідачем норм ст. 20 Закону № 1058 у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України в Центрально-Міському районі м. Макіївки за період з липня по грудень 2010 роки, яка склала 1732,80 грн.

Вищевказана сума боргу не сплачена відповідачем у строк передбачений законодавством, зв'язку з чим позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 м. Макіївка зареєстрованаий як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Макіївської міської ради 15.08.2002 року (ідентифікаційний код НОМЕР_1), та узятий на облік як платник внесків в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки за № 05-39-11-10521.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції:

«Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року і діяв до 01 січня 2011 року до дня набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, в редакції, яка підлягала застосуванню щодо спірного періоду і діяла до 01 січня 2011 року, встановлено, що для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, на 33,2 відсотка.

Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, зокрема, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Виходячи з наведених вимог законодавства для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску становив: у липні - вересні 2010 року - 294,82 грн. щомісяця, у жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн. щомісяця, у грудні 2010 року - 306,10 грн.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Позивачем у липні - грудні 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислені та сплачені у фіксованому розмірі.

Між тим, з 17 липня 2010 року - з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.

Згідно з пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

У цьому випадку вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

У зв'язку з наведеним органом Пенсійного фонду України фізичній особі - підприємцю, на підставі даних особового рахунка платника, і було донараховано страхові внески, і складено Вимогу про сплату боргу № Ф-2792 від 18 жовтня 2011 року на суму 1732,80 грн., яка отримана відповідачем 22 жовтня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні представником позивача надано письмове пояснення по справі, відповідно до якого зазначено, що станом на 10.04.2012 року відповідачем Вимогу про сплату боргу № Ф-2792 від 18 жовтня 2011 року не оскаржено.

Доказів оскарження вищевказаної вимоги про сплату боргу в адміністративному або судовому порядку відповідач суду також не надав.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі викладеного позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду в Центрально-Міському районі м. Макіївки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка про стягнення суми заборгованості 1732,80 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного Фонду в Центрально-Міському районі м. Макіївки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка про стягнення суми заборгованості 1732,80 грн., - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (86151, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки (86106, Донецьк область, м. Макіївка, пр. Каліновська, буд. 19, ЄДРПОУ 21956561, р/р 256063122041 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) заборгованість у сумі 1732,80 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 квітня 2012 року.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.