Постанова № 23646209, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2012 р. Справа №2а-15544/11/0170/6

(11 г. 48 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Кожевніковій І.С.,

за участю представника позивача - Єсіпова О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0002000700 від 18.1.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 348894,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 174447,00 грн. та №0002010700 від 18.11.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 312451,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 09.11.2011 № 430/0700/32785994, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представники позивача на позовних вимогах наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим проведена камеральна перевірка ПрАТ "Кримський ТИТАН" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2011 № 430/0700/32785994.

Зазначеною перевіркою вказано, що у порушення п.п. 14.1.18, п.п.14.1.155 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. 200.17 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (далі - ПК України) Позивачем завищено суму податкового кредиту у серпні, що призвело до завищення від'ємного значення у серпні на суму 2 488 168 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за вересень на 452 734 грн.

На підставі акту перевірки від 09.11.2011 № 430/0700/32785994 СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення-рішення:

- № 0002000700 від 18.11.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 348 894 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 174 447 грн.;

- № 0002010700 від 18.11.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 312 451 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком ПрАТ «Кримський Титан» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002000700 від 18.11.2011р. та № 0002010700 від 18.11.2011р.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим № 0002000700 від 18.11.2011р. та № 0002010700 від 18.11.2011р., суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Так, позивач є підприємством, вид діяльності якого полягає в виробництві барвників та пігментів, виробництві іншої основної неорганічної хімічної продукції, добуванні мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва добрив, оптової торгівлі хімічними продуктами, діяльності у сфері геології та геологорозвідування, неспеціалізованої оптової торгівлі харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що виходячи зі змісту акту перевірки, висновок про завищення суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ зроблено Відповідачем на підставі акту перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року та інформації, отриманої з комп'ютерних даних та автоматизованих інформаційних систем ДПС, згідно з якою Позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від постачальників товарів (послуг), які не знаходяться за юридичною адресою, а також щодо постачальників, з якими встановлені розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів.

Так, у перевіряємий період ПрАТ «Кримський Титан» здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Колізей XXI» ,ТОВ «СП Юкойл», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Енергетичні системи», ТОВ «ТК «Укртехтканина» , ТОВ « АЛЬФАКЛАСС».

Судом встановлено, що в акті камеральної перевірки відповідачем відображено зменшення податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 312 451 грн.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди.

Зменшення податкового кредиту податковим органом відображено у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою:

- ТОВ «Колізей XXI» (сума ПДВ 222,0 грн.),

- ТОВ «СП Юкойл» (сума ПДВ 9 418,50 грн.),

- ТОВ «Хімтрейд» (сума ПДВ 597,60 грн.),

- ТОВ «Енергетичні системи» (сума ПДВ 16640,30 грн.),

- ТОВ «ТК «Укртехтканина» (сума ПДВ 284 789,75 грн.),

- ТОВ « АЛЬФАКЛАСС» (сума ПДВ 783 грн.).

СДПІ ВПП у м. Сімферополі здійснює зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в сумі 348 894 грн. внаслідок зменшення податкового кредиту за серпень 2011 року, в сумі 374 498 грн., внаслідок відсутності за юридичною адресою:

- ПП «Промтехсбит» (сума ПДВ 22,40 грн.),

- ТОВ «Колізей ХХІ» (сума ПДВ 5599,17 грн.),

- ПП фірма «Промімпекс» (сума ПДВ 1104, 10 грн.),

- ТОВ «Енергетичні системи» (сума ПДВ 22 873,43 грн.),

- ТОВ ТК «Укртехтканина» (сума ПДВ 241 058,85 грн.).

При проведенні камеральної перевірки декларації з ПДВ за серпень 2011 відповідачем не було вказано на відсутність постачальників за юридичною адресою. Інформація про відсутність контрагентів за юридичною адресою з'явилася тільки в ході проведення перевірки декларації за вересень 2011 року.

Крім того, відповідачем в акті камеральної перевірки не відображені дані, що підтверджують факт відсутності за юридичною адресою постачальників, а також не наведено документальні докази (акти обстеження).

Інформація, отримана з бази даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», не є доказом неправильного оформлення податкових накладних, отже, неправомірного зменшення податкового кредиту.

Суд встановив, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» відповідно до п.198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу Україні включило суми ПДВ за податковими накладними, оформлені відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, отримані від наведених вище постачальників.

У таких податкових накладних вказані окремими рядками всі обов'язкові реквізити, в т.ч. місцезнаходження юридичної особи, яка відповідає даним, відображеним у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій і в Свідоцтві платника ПДВ кожного контрагента.

Податковим кодексом України та іншими нормативними актами не передбачено зменшення податкового кредиту внаслідок того, що стосовно постачальника проводяться заходи по встановленню його місцезнаходження.

Як зазначалося вище, відповідно з наказами ДПА України податковий орган, розглянувши матеріали отримані від підрозділу податкової міліції про встановлення місцезнаходження платника податків, приймає одне з таких рішень: змінити стан, провести відповідну позовну роботу або повернути матеріали у зв'язку з невжиттям комплексу заходів. Прийняття рішення про зменшення податкового кредиту цими наказами не передбачено.

Щодо взаємовідносин ПрАТ «Кримський Титан» у перевіряє мий період з вищезазначеними контрагентами суд зазначає наступне.

ТОВ «Колізей» (серпень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Колізей» (Продавець) було укладено договір поставки від 02.06.2010 № 1053/3 відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язаний передати товар - лабораторне обладнання, запасні частини та комплектуючі до лабораторного обладнання, а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 23.08.2011 № ФА-000359, оприбуткування товару на складі № 02 підтверджується прибутковим ордером від 30.08.2011 № ТИ-0011080, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Колізей» виписало Позивачу податкову накладну від 23.08.2011 № 40. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями від 12.09.2011 № 1753 на суму 15000 грн., від 14.09.2011 № 2239 на суму 5000 грн., від 15.09.2011 № 2393 на суму 13595 грн.

ТОВ «Колізей» (вересень 2011 року): Позивачем, на підставі договору від 02.06.2010 № 1053/3, було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 14.09.2011 № ФА-000391, оприбуткування товару на складі № 02 підтверджується прибутковим ордером від 19.09.2011 № ТИ-0012076, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Колізей» виписало Позивачу податкову накладну від 14.09.2011 № 28. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2011 № 4057 на суму 1332 грн.

ППФ «Промімпекс» (серпень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ППФ «Промімпекс» (Продавець) було укладено договір поставки від 28.04.2010 № 561/3 відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язаний передати товар - гумо-технічні вироби, які використовуються на виробництві, а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 03.08.2011 № ФП-2291, оприбуткування товару на складі № 03 підтверджується прибутковим ордером від 15.08.2011 № ТИ-0010203, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ППФ «Промімпекс» виписало Позивачу податкову накладну від 03.08.2011 № 48. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2011 № 22610 на суму 6628,80 грн.

ТОВ «Енергетичні системи» (серпень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Енергетичні системи» (Продавець) було укладено договір поставки від 03.03.2008 № 20108/330/3 відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язаний передати Товар, а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковими накладними від 26.08.2011 № РН-0800060, оприбуткування товару на складі № 05 підтверджується прибутковим ордером від 31.08.2011 № ТИ-0011103, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Енергетичні системи» виписало Позивачу податкові накладні від 04.08.2011 № 800010, від 18.08.2011 № 800049, від 26.08.2011 № 800066, від 12.08.2011 № 800032. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями від 04.08.2011 № 21276 на суму 45077,43 грн., від 12.08.2011 № 22106 на суму 31076,52 грн., від 18.08.2011 № 22619 на суму 5288,90 грн., від 25.08.2011 № 22952 на суму 4448,61 грн., від 30.08.2011 № 23288 на суму 81170,28 грн.

ТОВ «Енергетичні системи» (вересень 2011 року): Позивачем, на підставі договору від 03.03.2008 № 20108/330/3, було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 08.09.2011 № РН-0900026, оприбуткування товару на складі № 05 підтверджується прибутковим ордером від 14.09.2011 № ТИ-0011766 копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Енергетичні системи» виписало Позивачу податкові накладні від 08.09.2011 № 900020, від 30.08.2011 № 800070, від 19.09.2011 № 900042. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2011 № 3049 на суму 34367 грн.

ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина» (серпень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ТОВ «ТК «Укртехтканина» (Продавець) було укладено договір від 20.10.2008 № 1425/3 відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язаний передати товар - фільтрувальні серветки, а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар, поставка товару підтверджується накладними від 25.08.2011 № 13, від 29.08.2011 № 18, від 29.08.2011 № 17, від 26.08.2011 № 16, оприбуткування товару на складі № 01 підтверджується прибутковим ордером від 29.08.2011 № ТИ-0010955, на складі № 03 від 29.08.2011 № ТИ-0010980, від 29.08.2011 № ТИ-0010981, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «ТК «Укртехтканина» виписало Позивачу податкові накладні від 25.08.2011 № 13, від 26.08.2011 № 16, від 29.08.2011 № 17, від 29.08.2011 № 18. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями від 02.08.2011 № 2100 на суму 25000 грн., від 03.08.2011 № 21191 на суму 6000 грн., від 03.08.2011 № 21183 на суму 50000 грн., від 04.08.2011 № 21344 на суму 6000 грн., від 04.08.2011 № 21340 на суму 50000 грн., від 05.08.2011 № 21519 на суму 6000 грн., від 08.08.2011 № 21751 на суму 29600 грн., від 05.08.2011 № 21596 на суму 50000 грн., від 08.08.2011 № 21685 на суму 30000 грн., від 09.08.2011 № 21794 на суму 30000 грн., від 09.08.2011 № 21793 на суму 40000 грн., від 10.08.2011 № 21938 на суму 40000 грн., від 11.08.2011 № 22047 на суму 30000 грн., від 12.08.2011 № 22163 на суму 40000 грн., від 15.08.2011 № 22254 на суму 40000 грн., від 16.08.2011 № 22378 на суму 40000 грн., від 18.08.2011 № 22622 на суму 400000 грн., від 19.08.2011 № 22685 на суму 20000 грн., від 19.08.2011 № 22654 на суму 20000 грн., від 22.08.2011 № 22757 на суму 20000 грн., від 23.08.2011 № 22872 на суму 20000 грн., від 25.08.2011 № 22974 на суму 20000 грн., від 26.08.2011 № 23099 на суму 20000 грн., від 29.08.2011 № 23194 на суму 15000 грн., від 30.08.2011 № 23304 на суму 20000 грн., від 30.08.2011 № 23334 на суму 29719,32 грн., від 30.08.2011 № 23333 на суму 60000 грн., від 31.08.2011 № 23403 на суму 50000 грн.

ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина» (вересень 2011 року): Позивачем, на підставі договору від 20.10.2008 № 1425/3, було замовлено товар, поставка товару підтверджується накладною від 21.09.2011 № 8, від 22.09.2011 № 13, від 23.09.2011 № 15, від 22.09.2011 № 9, оприбуткування товару на складі № 03 підтверджується прибутковим ордером від 26.09.2011 № ТИ-0012425, від 26.09.2011 № ТИ-0012437, від 26.09.2011 № ТИ-0012442, на складі № 01 від 26.09.2011 № ТИ-0012464, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «ТК «Укртехтканина» виписало Позивачу податкові накладні від 21.09.2011 № 8, від 22.09.2011 № 9, від 22.09.2011 № 13, від 23.09.2011 № 15. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями від 01.09.2011 № 229 на суму 10000 грн., від 01.09.2011 № 224 на суму 30000 грн., від 02.09.2011 № 436 на суму 10000 грн., від 02.09.2011 № 452 на суму 50000 грн., від 05.09.2011 № 636 на суму 10000 грн., від 05.09.2011 № 597 на суму 50000 грн., від 06.09.2011 № 859 на суму 50000 грн., від 07.09.2011 № 1109 на суму 11184,66 грн., від 07.09.2011 № 1167 на суму 50000 грн., від 08.09.2011 № 1456 на суму 50000 грн., від 09.09.2011 № 1682 на суму 10000 грн., від 09.09.2011 № 1612 на суму 50000 грн., від 12.09.2011 № 1729 на суму 50000 грн., від 12.09.2011 № 1853 на суму 20000 грн., від 13.09.2011 № 1997 на суму 20000 грн., від 13.09.2011 № 2032 на суму 50000 грн., від 14.09.2011 № 2277 на суму 100000 грн., від 14.09.2011 № 2206 на суму 20000 грн., від 15.09.2011 № 2352 на суму 20000 грн., від 15.09.2011 № 2506 на суму 50000 грн., від 15.09.2011 № 2383 на суму 50000 грн., від 15.09.2011 № 2605 на суму 50000 грн., від 16.09.2011 № 2617 на суму 20000 грн., від 19.09.2011 № 2885 на суму 10000 грн., від 19.09.2011 № 2916 на суму 50000 грн., від 20.09.2011 № 3111 на суму 15000 грн., від 20.09.2011 № 3122 на суму 50000 грн., від 21.09.2011 № 3400 на суму 15000 грн., від 21.09.2011 № 3510 на суму 50000 грн., від 22.09.2011 № 3630 на суму 50000 грн., від 22.09.2011 № 3605 на суму 15000 грн., від 23.09.2011 № 4006 на суму 20000 грн., від 23.09.2011 № 4002 на суму 50000 грн., від 26.09.2011 № 4187 на суму 5000 грн., від 26.09.2011 № 4149 на суму 15000 грн., від 27.09.2011 № 4366 на суму 20000 грн., від 27.09.2011 № 4360 на суму 100000 грн., від 28.09.2011 № 4683 на суму 20000 грн., від 28.09.2011 № 4693 на суму 86782,32 грн., від 29.09.2011 № 4972 на суму 136144 грн., від 30.09.2011 № 5051 на суму 136144 грн.

ТОВ «Хімтрейд» (вересень 2011 року): Позивачем 31.08.2011 було замовлено товар (клей, фіксатори, ущільнювач, змащувач), поставка товару підтверджується видатковою накладною від 19.09.2011 № 1608, оприбуткування товару на складі № 01 підтверджується прибутковим ордером від 27.09.2011 № ТИ-0012549 копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Хімтрейд» виписало Позивачу податкову накладну від 19.09.2011 № 199. Оплата Позивачем отриманого товару підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2011 № 5834 на суму 3585,60 грн.

Товари вказаних контрагентів отримувалися та використовувалися ПрАТ "Кримський ТИТАН". Використання товару в господарській діяльності Позивача підтверджується вимогами-накладними, які Позивачем надаються до додаткових пояснень на 170 аркушах.

ТОВ «Енергетичні системи» (серпень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Енергетичні системи» (Постачальник) було укладено договір поставки від 10.02.2010 № 04/10Дн відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язаний передати Товар - запасні частини (сепаратор масляний, фільтр повітряний, фільтр масляний, сервіс комплекти, мастило), а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковими накладними від 06.09.2011 № РН-0900016, від 06.09.2011 № РН-0900015, оприбуткування товару на складі № 5 підтверджується прибутковими ордерами від 07.09.2011 № 004437, від 07.09.2011 № 004451, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Енергетичні системи» виписало Позивачу податкові накладні від 30.08.2011 № 800068, від 30.08.2011 № 800069. Оплата Позивачем отриманого товару здійснювалася на підставі рахунків від 28.07.2011 № СФ-0506 та підтверджується платіжними дорученнями від 30.08.2011 № 1843 на суму 835,20 грн., від 30.08.2011 № 1871 на суму 41190,96 грн. Використання товару в господарській діяльності Позивача підтверджується Актами списання ТМЦ від 10.10.2011 № 004363, від 26.12.2011 № 005618 та оборотною відомістю по ТМЦ за січень 2012 року.

ТОВ «Енергетичні системи» (вересень 2011 року): Позивачем, на підставі договору від 10.02.2010 № 04/10Дн, було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 04.10.2011 № РН-1000004, оприбуткування товару на складі № 5 підтверджується прибутковим ордером від 14.10.2011 № 0050017, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «Енергетичні системи» виписало Позивачу податкову накладну від 27.09.2011 № 900058. Оплата Позивачем отриманого товару здійснювалася на підставі рахунку від 16.08.2011 № СФ-0800045 та підтверджується платіжним дорученням від 27.09.2011 № 3418 на суму 720 грн. Використання товару в господарській діяльності Позивача підтверджується оборотною відомістю по ТМЦ за січень 2012 року.

ПП «Промтехсбут» (серпень 2011 року): Позивачем було замовлено попереджувальні знаки, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 19.08.2011 № РН-0213, оприбутковування товару на складі № 5 підтверджується прибутковим ордером від 22.08.2011 № 004162 копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ПП «Промтехсбут» виписало Позивачу податкову накладну від 12.08.2011 № 6. Оплата Позивачем отриманого товару здійснювалася на підставі рахунку-фактури від 28.07.2011 № СФ-0506 та підтверджується платіжним дорученням від 12.08.2011 № 870 на суму 134,40 грн. Використання товару в господарській діяльності Позивача підтверджується Актом списання ТМЦ від 30.08.2011 № 003606.

ТОВ «АльфаКлас» (вересень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ТОВ «АльфаКлас» (Постачальник) було укладено договір поставки від 25.05.2011 № 418/В відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язаний передати Товар - мийки SWANSTONE, а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 14.09.2011 № РН-000251, оприбуткування товару на складі № 2 підтверджується прибутковим ордером від 20.09.2011 № 004631, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «АльфаКлас» виписало Позивачу податкові накладні від 15.06.2011 № 8, від 13.09.2011 № 23. Оплата Позивачем отриманого товару здійснювалася на підставі рахунку від 06.06.2011 № 221 та підтверджується платіжними дорученнями від 15.06.2011 № РМТ003840 на суму 10962 грн., від 13.09.2011 № 2828 на суму 4698 грн. Використання товару в господарській діяльності Позивача підтверджується Актами списання ТМЦ від 11.10.2011 № 004451, від 09.11.2011 № 004864ід 21.11.2011 № 004953, заявкою-накладною № 008625 від 21.09.2011 на централізовану доставку матеріалів зі складу 2 та оборотною відомістю по ТМЦ за січень 2012 року.

ТОВ «СП Юкойл» (вересень 2011 року): між Позивачем (Покупець) та ТОВ «СП Юкойл» (Постачальник) було укладено договір поставки від 20.10.2008 № 678/В відповідно до п. 1.1,1.2 Продавець зобов'язаний передати Товар - ГЗМ, а Покупець прийняти та оплатити.

Позивачем було замовлено товар - мастило технічне, поставка товару підтверджується видатковою накладною від 09.09.2011 № 016247, оприбуткування товару на складі № 6 підтверджується прибутковим ордером від 09.09.2011 № 004509, копіями аркушів з журналу видачі довіреностей на працівників, які отримували товар. У зв'язку з поставкою, ТОВ «СП Юкойл» виписало Позивачу податкову накладну від 02.09.2011 № 53. Оплата Позивачем отриманого товару здійснювалася на підставі рахунку від 01.09.2011 № 015267 та підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2011 № 2095 на суму 56511 грн. Використання товару в господарській діяльності Позивача підтверджується Актами списання ТМЦ від 21.09.2011 № 003954, від 30.09.2011 № 004344, від 12.09.2011 № 003822, від 30.11.2011 № 005237, від 30.11.2011 № 005351, від 11.11.2011 № 004893, від 22.11.2011 № 004986, від 11.11.2011 № 004897, від 31.10.2011 № 004814, від 31.10.2011 № 004695, від 21.10.2011 № 004474, від 21.10.2011 № 004477.

Товари вказаних контрагентів отримувалися та використовувалися філією "Вільногірський ГМК" ПрАТ "Кримський ТИТАН".

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, що товар від контрагенту не отримувався та не використовувався у господарській діяльності Позивача є неспроможним, оскільки є надуманим, та зробленим без урахування зазначених документів.

Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.91р. визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На час проведення перевірки позивача, прийняття податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено , що поставка товарів - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважаласья дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було вказано , що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ , яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Суд також зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" та інші не ставлять право платника податку на податковий кредит залежно від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Оскільки ПрАТ «Кримський Титан» отримало від контрагента всі первинні документи по поставці товару, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.

Крім того, контрагенти ТОВ «Колізей XXI» ,ТОВ «СП Юкойл», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Енергетичні системи», ТОВ «ТК «Укртехтканина» , ТОВ « АЛЬФАКЛАСС» були зареєстрованими суб'єктами господарювання, не перебували у стадії банкрутства, і мали чинним статусом платників податку на додану вартість, то слід вважати, що спірні суми ПДВ віднесені позивачем до податкового кредиту відповідно до приписів п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, які відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, ПрАТ «Кримський Титан» обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 312 451 грн. і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

ПрАТ «Кримський Титан» має первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які надавалися ревізорам для перевірки.

Також, відповідачем не враховано, що до набрання чинності Податкового кодексу України, згідно з абз.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначало облікову політику підприємства; обирало форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляло систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначало права працівників на підписання бухгалтерських документів, і діючі раніше норми Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні "," Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ", не передбачає прав податкового органу з перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку, оскільки володіли лише правом контролю за справлянням податкових зобов'язань.

Оскільки закон зворотної сили не має, і в період, який охоплювався перевіркою, платник податків самостійно визначав облікову політику і вів бухгалтерський облік з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Щодо посилання відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між ПрАТ «Кримський Титан» та ТОВ «Колізей XXI» ,ТОВ «СП Юкойл», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Енергетичні системи», ТОВ «ТК «Укртехтканина», ТОВ «АЛЬФАКЛАСС» з придбання останніми товарів (виконаних робіт), оскільки їх укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, і моральним засадам суспільства, то відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на це ствердження.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід зазначити, що під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Доводи відповідача щодо нікчемності вказаних правочинів, направлених на придбання позивачем товарів у контрагента та використання у подальшому в господарській діяльності, з положень ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, слід оцінити критично, оскільки, як то визначено ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У п. 18 постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 роз'яснено, що до угод, які є нікчемними як порушують публічний порядок, відносяться угоди, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:

- угоди, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами;

- угоди з відчуження викраденого майна;

- угоди, що порушують правовий режим вилучених з обороту або обмежених в обороті об'єктів цивільного права і т. п.

Всі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Міністерство юстиції України, посилаючись на вищевказану постанову Пленуму Верховного суду України у своєму листі від 29.03.2010 р. № 409-0-1-10-19, зазначено, що при кваліфікації угоди за ст. 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами угоди або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, винесений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним тощо. При цьому саме суд має визначати, які докази слід вважати достатніми для підтвердження вини в тому чи іншому випадку. Такої ж позиції з цього питання дотримується і Держкомпідприємництва (Лист від 19.03.2010 р. № 3446).

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженнями подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Отже, вищезазначене свідчить, що висновки акту від 09.11.2011 № 430/0700/32785994 про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року є безпідставними, відповідач в обґрунтування не надав належних та допустимих доказів нікчемності правочинів та не спростував доводів позивача.

Таким чином, з урахуванням доведеність позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим стосовно завищення підприємством суми податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 є непідтвердженими, оскільки право на його включення підтвердження відповідними податковими накладними, тому є протиправним нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за відповідний період, а прийняті відповідні повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002000700 від 18.11.2011р року та № 0002010700 від 18.11.2011року і задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, суд враховує практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 28,32 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.04.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 16.04.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0002000700 від 18.11.2011р року та № 0002010700 від 18.11.2011року.

Стягнути з Державного бюджету України 28,32 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.