Постанова № 23646177, 27.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 р. Справа №2а-7145/11/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 412/596 від 10.06.2011 року),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра"

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища про визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки 04-12 листопада 2010 року на підприємстві позивача та визнання протиправними дій щодо проведення розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохороного законодавства за актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України позивачем на суми 209529,00 гривень та 383,19 гривень, що був складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Шевцовою О.О. та перевірений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Сніжко І.П..

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2011 року відрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 27.10.2011 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутністю його представника до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, з урахуванням, що згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 р. № 1524 "Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України", Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Відповідно до ст. 1 Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Ради Міністрів АР Крим "Про затвердження Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища" від 09.08.05 року № 359 Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього середовища є республіканським органом виконавчої влади в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, заповідної справи, екологічної, та в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки на території АР Крим. про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища функціонально підпорядкований Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та входить до системи республіканських органів виконавчої влади АР Крим.

Таким чином, Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Згідно пункту 3 статті 4 Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Ради Міністрів АР Крим "Про затвердження Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища" від 09.08.05 року № 359 Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього середовища згідно покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства у межах своєї компетенції державний контроль за дотриманням правил, нормативів, норм, лімітів та квот у сфері використання та охорони природних ресурсів, вимог екологічної та, у межах своєї компетенції, радіаційної безпеки, к тому числі в пунктах пропуску через державний кордон України та у зоні діяльності митниці призначення та відправлення, режиму територій і об'єктів природно - заповідного фонду України, у сфері обороту з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Судом встановлено, що Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" (ідентифікаційний номер 00411890, адреса: 98600, АР Крим, м. Ялта, смт Масандра, вул. Миру, 6) 26.06.1992 року зареєстроване виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа.

Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 04-12 листопада 2010 року проведено планову комплексну перевірку Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України. У вищевказаному акті відображено виявлений перевіркою факт засмічення ґрунтів на території Лівадійської селищної ради та Алупкінської міської ради м. Ялти АР Крим відходами.

На адресу Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" 26 травня 2011 року надійшла претензія Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 19.05.2011 року № 4703/8-04/4-11 на суму 209912,19 гривень. До вказаної претензії був доданий розрахунок розміру шкоди за засмічення земельних ресурсів на суми 209529,00 гривень та 383,19 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" врегулюванні основні засади проведення планових перевірок, а саме: планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів) державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи повноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні обставини, які б свідчили про протиправність дій щодо проведення зазначеної перевірки, в зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Перевіряючи правомірність дій відповідача по складанню розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в результаті засмічення земельних ресурсів Державним концерном "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 9 статті 5 Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Ради Міністрів АР Крим "Про затвердження Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища" від 09.08.05 року № 359 Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього середовища має право застосовувати у випадках, передбачених законодавством України, економічні (у т.ч. штрафні) санкції до підприємств, установ та організації незалежно від форм власності та громадян - СПД, громадян України, іноземних осіб та осіб без громадянства, що знаходяться на території АР Крим, за порушення вимог природоохоронного законодавства, перевищення нормативів використання екологічної та радіаційної безпеки, лімітів використання природних ресурсів.

Таким чином, Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища наділений повноваженнями, щоб застосувати штрафні санкції до підприємств, установ та організації незалежно від форм власності у випадку порушення норм, що встановлюють екологічні нормативи та правила.

Згідно пунктів "є" та "ж" статті 19 Закону України "Про відходи" від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР до повноважень Автономної Республіки Крим у сфері поводження з відходами належить контроль за виконанням на території Автономної Республіки Крим загальнодержавних програм та програм Автономної Республіки Крим поводження з відходами та контроль за дотриманням законодавства підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами на території Автономної Республіки Крим.

Судом встановлено, що розрахунок шкоди, заподіяної державі в результаті засміченням земель, здійснюється відповідно до норм Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 року № 171 (у Редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 року № 149). Згідно п. 3.2. цієї Методики № 171 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3.3 Методики № 171 факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Статтею 42 Закону України "Про відходи" від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність у тому числі за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР від 05.03.1998 року підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно до п. 4.2 Методики № 171 основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Таким чином, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, виконаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Шевцовою О.О. та перевірений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Сніжко І.П., зроблений на підставі законодавства України.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Шевцова О.О. та старшим державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Сніжко І.П. під час виконання та перевірки розрахунку розміру шкоди виконували свої обов'язки як працівники Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, під час проведення перевірки вони виконували ряд дій, обов'язок виконання яких покладений на них як діючим законодавством щодо перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, так і посадовою інструкцією.

За таких підстав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо проведення перевірки з дотримання вимог природоохоронного законодавства та розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства за результатами здійсненої перевірки.

Суд також зазначає, що розрахунок та дії з його складання не можуть бути предметом оскарження у адміністративному процесі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що під правовим актом індивідуальної дії слід розуміти такий акт суб'єкта владних повноважень, який тягне для прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин певні правові наслідки.

Розрахунок шкоди не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, оскільки вони не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрис дикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість задоволення позову, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, не підлягають задоволенню, оскільки належним способом захисту порушеного права є визнання протиправними результатів проведеної перевірки, тоді як сам по собі розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, не порушує права позивача, та оцінка йому на рівні з іншими доказами може бути надана під час господарського судочинства у разі звернення з відповідним позовом відповідачем.

Окрім того, стосовно вимог позивача щодо визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки 04-12 листопада 2010 року на підприємстві позивача та визнання протиправними дій щодо проведення розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства за актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України позивачем на суми 209529,00 гривень та 383,19 гривень, що був складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Шевцовою О.О. та перевірений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Сніжко І.П., суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому вимоги позивача засновані на припущені можливого порушення його прав з боку відповідача у майбутньому є такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкту владних повноважень.

Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив порушеного права позивача за результатами дій відповідача щодо проведення планової перевірки 04-12 листопада 2010 року на підприємстві позивача та щодо проведення розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства за актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України позивачем на суми 209529,00 гривень та 383,19 гривень, що був складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Шевцовою О.О. та перевірений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Сніжко І.П.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

У зв'язку зі складністю справи судом 27 жовтня 2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 31 жовтня 2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.