Постанова № 2364533, 05.08.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.08 Справа№ 31/124 А

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові матеріали адміністративної справи:

за позовом: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червонаград Львівської області

до відповідача: Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, м. Львів

про: визнання припису № 13-09-080/0062-0036 від 25.01.2008 р. та акту перевірки № 13-09-080/0062 від 25.01.2008 р. нечинними та протиправними в частині виявлення порушень вимог ст. 42-1 КЗпП України

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

За участю представників:

від позивача: Войцехівський Р.М. –представник;

від відповідача: Кецко В.Я. –представник.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано адміністративний позов Комунального підприємства „Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград Львівської області, надалі –позивач, до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, м. Львів, про визнання припису № 13-09-080/0062-0036 від 25.01.2008 р. та акту перевірки № 13-09-080/0062 від 25.01.2008 р. нечинними та протиправними в частині виявлення порушень вимог ст. 42-1 КЗпП України. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані документи порушують право позивача самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників та штатний розпис, закріплені в ч. 3 ст. 64 ГК України; оскаржувані акт і припис суперечать попередньому акту відповідача від 26.09.2006 р. № 02-3350108; відповідачем не взято до уваги фактів, встановлених рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17.04.2007 р. у справі № 2-835/07 2007 та ухвалою апеляційного суду Львівської області, згідно яких посада оператора теплового пункту не відповідає кваліфікації посади слюсаря по ремонту теплових пунктів; позивач виконав рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23.03.2007 р. у справі № 2-833 2007 та поновив Куцалабу Н.М. оператором теплового пункту.

Ухвалою суду від 11.04.2008 р. про відкриття провадження у справі попередній розгляд справи призначено на 07.05.2008 р.

Ухвалою від 07.05.2008 р. судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, так як на день проведення відповідачем перевірки позивача в останнього була наявна вакантна посада слюсаря з обслуговування теплових пунктів, а тому гр. Куцалаба Н.М., маючи відповідну кваліфікацію та будучи позаштатним працівником, мала переваги на переведення на робоче місце слюсаря з обслуговування теплових пунктів на постійне місце праці відповідно до вимог ст. 42-1 КЗпП України.

Листом від 04.07.2008 р. № 900 позивачем долучено до матеріалів даної справи ряд документів на підтвердження позовних вимог.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Також в судових засіданнях оголошувались перерви.

В судовому засіданні 05.08.2008 р. позивач забезпечив явку свого уповноваженого представника, який позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Представник відповідача, який прибув в судове засідання, позовні вимоги заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

В судовому засіданні 05.08.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений, оформлений і підписаний 11.08.2008 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін спору, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Відповідачем на підставі звернення гр. Куцалаби Н.М. та гр. Микити Я.Ю. із 14.01.2008 р. була проведена первинна перевірка додержання відповідачем законодавства про працю, за результатами якої складено 25.01.2008 р. акт перевірки № 13-09-080/0062. Як вбачається із згаданого акту, відповідач вважає, що позивачем порушені норми чинного законодавства України про працю, а саме: вимоги ст. 116 КЗпП України –при звільненні працівника грошова компенсація за дні невикористаної відпустки оплачується з порушенням строків розрахунку при звільненні; вимоги ч. 3 ст. 115 КЗпП України –виплата заробітної плати за час відпустки проводиться з порушенням строків виплати; вимоги ст. 42-1 КЗпП України –при наявності на підприємстві вільної вакансії слюсаря по ремонту теплових пунктів по безстроковому трудовому договору директор підприємства позивача заперечує проти переводу гр. Куцалаби Н.М. на згадану посаду.

За результатами перевірки відповідачем був скерований позивачеві припис № 13-09-080/0062-0036, в якому зобов’язано позивача на виконання вимог ст. 116 КЗпП України у разі звільнення працівників забезпечити виплату грошової компенсації за дні невикористаної відпустки в день звільнення; на виконання вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України забезпечити виплату заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, а також на виконання вимог ст. 42-1 КЗпП України при наявності на підприємстві вільних вакансій забезпечити повторне прийняття працівників, які мають переважне право на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України.

Судом встановлено, що позивачем оскаржуються акт та припис лише в частині встановлення порушення вимог ст. 42-1 КЗпП України.

У відповідності до ст. 42-1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами цього спору гр. Куцалаба Н.М., за зверненням якої проводилась перевірка, була звільнена позивачем з підстав, передбачених п. 1 ст. 41 КЗпП України, та згодом поновлена на роботі згідно наказу від 23.03.2007р. на виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23.03.2007 р. оператором теплового пункту 2 розряду.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Нормою ч. 1 ст. 72 КАС передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналіз судом матеріалів даної справи та преюдиціальні факти, встановлені рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17.04.2007 р. у справі № 2-835/07 щодо позивача, свідчать, що посада слюсаря з обслуговування теплових пунктів є відмінною по своїх функціональних обов’язках від посади оператора теплового пункту. Відтак у позивача відсутні були встановлені ст. 42-1 КЗпП України підстави для переведення працівника, зазначеного в акті перевірки та звільненого з посади оператора теплового пункту, на посаду слюсаря з обслуговування теплових пунктів. Всупереч вимогам ст. 71 КАС України відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не подав суду доказів прийняття позивачем на роботу працівників на посади операторів теплових пунктів.

Отже, висновки відповідача, наведені в акті перевірки та приписі, про порушення позивачем норми ст. 42-1 КЗпП України, суперечать нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України. Також слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 14, 69-71, 72, 86, 89, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червонаград Львівської області, задовольнити повністю.

2. Визнати припис № 13-09-080/0062-0036 від 25.01.2008 р. та акт перевірки № 13-09-080/0062 від 25.01.2008 р. нечинними та протиправними в частині виявлення порушень вимог ст. 42-1 КЗпП України.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»(80100, м. Червонаград Львівської області, вул. Промислова, 1; код ЄДРПОУ 23966248) сплачений судовий збір в розмірі 3,40 грн.

4. Постанова набирає законної сили у строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя