Ухвала суду № 23645002, 10.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2012 р. м. Київ К-23247/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009 року по справі № 6/217/50/35/37 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівтекс»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, та Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівтекс»звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові та Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 року позовні вимоги задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівтекс»247962,16 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за липень 2005 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Чернігові звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) та п.п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213).

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Чернігівтекс»29.09.2005 року подало до ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2005 року, за даними якого в рядку 8.7 задекларовано до збільшення суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 1663141 грн. з Додатком 3 «розрахунок сум бюджетного відшкодування», в якому заявлено 1663414 грн. ПДВ за липень 2005 року до відшкодування на розрахунковий рахунок.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки щодо правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Чернігівтекс»за період липень та серпень 2005 року податковим органом складено довідку № 2380/23-02/32711482 від 27.11.2005 року, в якій зазначено, що результатами перевірки не встановлено розбіжностей з даними підприємства, визначеними у декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, поданого товариством 20.09.2005 року за № 222329 до декларації з ПДВ за липень 2005 року. Також в довідці ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва зазначено, що відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР товариством віднесено до р.3 р.4 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування»та до р. 25 декларації з ПДВ за липень 2005 року суму податкового кредиту, фактично сплаченого ТОВ «Чернігівтекс»постачальникам товарів (послуг) у розмірі 1663141 грн.

Постановою Господарського суду Чернігівської області по справі № 6/216а/49а від 19.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2010 року позовні вимоги задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення -рішення ДПІ у м. Чернігові № 0002062320/0 від 08.06.2006 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівтекс»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2005 року на суму 1636316 грн.

Як вбачається з акту звірки від 24.06.2009 року, проведеної між позивачем та першим відповідачем, карток особового рахунку позивача -платника ПДВ, із бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 1663141 грн. не відшкодовано позивачу ПДВ в сумі 247962,16грн.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено питання проведення ДПІ у м. Чернігові зарахування суми бюджетної заборгованості з ПДВ за липень 2005 року у погашення поточних зобов'язань підприємства за період з 30.07.2007 року по 30.10.2009 року, станом на 19.05.2010 року в картці особового рахунку з ПДВ платника податків -ТОВ «Чернігівтекс»не обліковується бюджетна заборгованість.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 -232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписНечитайло О.М.