Рішення № 2364437, 28.08.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 6/328

28.08.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»

До Державного підприємства завод «Генератор»

Про стягнення 5889210,41 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Ярошенко А.М. (за дов.)

від відповідача Сіренко Ю.С. (за дов.)

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства завод «Генератор»про стягнення 5889210,41 грн. за договором на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування № 64853 від 29.12.2007, а саме: 5804610,44 грн. основного боргу та 84599,97 грн. пені.

Ухвалою суду № 05-5-1/4222 від 29.05.2008 позовну заяву та додані до неї матеріали було повернуто без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 вказану ухвалу було скасовано, матеріали позовної заяви передано до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2008 було порушено провадження у справі № 6/328 та призначено розгляд останньої на 28.08.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з транспортування газу за вказаним вище договором.

Відповідач позовні вимоги відхилив, подавши суду письмові пояснення. Відповідно до останніх, суму основного боргу було сплачено. Також відповідач заперечив проти стягнення пені, зважаючи на те, що діє мораторій у справі № 23/735-б за заявою акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про визнання відповідача банкрутом. Крім того, у період, за який позивач нараховує пеню (05.02.2008-05.03.2008), судом розглядалася справа № 43/154 про визнання відповідача банкрутом за заявою акціонерного комерційного банку «Київ». У зв’язку з викладеним, відповідач просить припинити провадження у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29.12.2007 між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Київгаз»та державним підприємством завод «Генератор»(споживачем) було укладено договір № 64853 на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) ВАТ «Київгаз»зобов’язується поставити природний газ, а також надати послуги з його транспортування розподільним газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору ВАТ «Київгаз»вартість газу та послуги з його транспортування.

Згідно з п. 3.15 Договору кількість поданого споживачу газу оформлюється станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування між сторонами.

Оплата вартості послуг з транспортування газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг (п. 6.1 Договору).

31.01.2008 та 29.02.2008 між позивачем та відповідачем було підписано акти прийняття послуг, згідно з якими у січні 2008 року позивач транспортував відповідачу природний газ обсягом 2419,000 тис. м. куб. на загальну суму 3130054,40 грн. та у лютому 2008 року природний газ обсягом 2376,900 тис. м. куб. на загальну суму 3075579,30 грн.

Кількість та вартість транспортованого природного газу, зазначені позивачем, відповідачем не заперечувались.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього станом на 05.03.2008 утворилась заборгованість у розмірі 5804610,44 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У березні 2008 року державне підприємство завод «Генератор»сплатило частину боргу на загальну суму 2630000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1024 від 05.03.2008 на суму 700000 грн., № 1065 від 06.03.2008 на суму 300000 грн., № 110 від 11.03.2008 на суму 170000 грн., № 1320 від 24.03.2008 на суму 110000 грн., № 1327 від 24.03.2008 на суму 450000 грн., № 1335 від 25.03.2008 на суму 100000 грн., № 1337 від 25.03.2008 на суму 150000 грн., № 1357 від 26.03.2008 на суму 450000 грн., № 1375 від 27.03.2008 на суму 200000 грн.

Оскільки позивач звернувся до суду 31.03.2008, тобто після сплати відповідачем частини боргу у сумі 2630000 грн., правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

01.04.2008 між ВАТ «Київгаз»(кредитором), державним підприємством завод «Генератор»(боржником) та ЗАТ «Оболонь»(новим боржником) було укладено договір № 34/35-08 про перевід боргу.

Відповідно до умов договору № 34/35-08 про перевід боргу (п. 1.2) боржник передає, а новий божник приймає на себе за згодою кредитора частину боргу в сумі 1000000 грн., що виник у боржника перед кредитором за природний газ та послуги з його транспортування по договору від 29.12.2007 № 64853. Боржник вибуває із зобов’язання і не відповідає перед кредитором за невиконання зобов’язань новим боржником.

14.04.2008 між ВАТ «Київгаз»(кредитор), державним підприємством завод «Генератор» (боржником) та ЗАТ «Оболонь»(новим боржником) було укладено договір № 1-140/04-19 про перевід боргу.

Відповідно до умов договору № 1-140/04-19 про перевід боргу (п. 1.2) боржник передає, а новий божник приймає на себе за згодою кредитора частину боргу в сумі 2000000 грн., що виник у боржника перед кредитором за природний газ та послуги з його транспортування по договору від 29.12.2007 № 64853. Боржник вибуває із зобов’язання і не відповідає перед кредитором за невиконання зобов’язань новим боржником.

12.05.2008 між ВАТ «Київгаз»(кредитор), державним підприємством завод «Генератор»(боржник) та ЗАТ «Оболонь»(новим боржником) було укладено договір № 12/05-08.

Відповідно до умов договору № 12/05-08 сторони домовились про те, що ЗАТ «Оболонь»зобов’язується перерахувати на рахунок кредитора грошові кошти в сумі 2700000 грн. в рахунок погашення заборгованості боржника перед кредитором за договором від 29.12.2007 № 64853 щодо поставки природного газу та надання послуг у строк до 25.05.2008.

За таких обставин, оскільки відповідач на даний час не є зобов’язаним за договором № 12/05-8, спір між сторонами відсутній, у зв’язку з чим провадження в частині стягнення з відповідача 3174610,44 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до пункту 7.3 Договору та протоколу розбіжностей до нього, у різі несплати або несвоєчасної оплати на надані послуги з транспортування природного газу у строки, зазначені в п. 6.1 Договору, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня за період, визначений позивачем (05.02.2008 по 05.03.2008), яка нарахована на суму 2630000 грн. (кошти, сплачені відповідачем у березні та зобов’язання за якими не передані закритому акціонерному товариству «Оболонь»), підлягає стягненню в сумі 78900 грн.

Заперечення відповідача щодо стягнення з нього пені з посиланням на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, визнання відповідача банкрутом не береться судом до уваги, виходячи з наступного.

Мораторій поширюється на вимоги щодо сплати неустойки (пені, штрафу), суми завданих збитків, які боржник зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями. Такі вимоги не підлягають задоволенню в межах провадження у справі про банкрутство.

Проте, вимоги до боржника, які не підлягають задоволенню в межах провадження зі справи про банкрутство або не були заявлені кредиторами або заявлені ними після закінчення встановленого ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»місячного строку, який не відновлено господарським судом у встановленому порядку, можуть бути предметом позову.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача до відповідача щодо стягнення неустойки та збитків не підлягають задоволенню в межах провадження у справі про банкрутство та не заявлялись позивачем як кредитором у цій справі, вони підлягають розгляду в межах позовного провадження, тобто в межах провадження у даній справі. В іншому випадку неможливість задоволення вимог щодо стягнення неустойки та збитків ані в межах провадження зі справи про банкрутство, ані в межах позовного провадження порушує права позивача та дискримінує його по відношенню до відповідача (боржника).

Провадження у частині вимог про стягнення пені на суму боргу, яка була переведена на закрите акціонерне товариство «Оболонь», також підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. За своєю правовою природою переведення боргу на нового боржника є внутрішньою зміною у зобов’язанні, а тому така заміна не впливає на обсяг прав та обов’язків нового боржника як сторони у зобов’язанні. За таких обставин, позивач не позбавлений права вимагати від закритого акціонерного товариства «Оболонь»сплати пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, переведеного на останнього за вказаними вище договорами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього (25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства завод «Генератор»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, рахунок 2600620771 у ВАТ АБ «Укргазпромбанк», МФО 320843, код 14312453) на користь відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-б, рахунок 2600900097738 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код 03346331) 78900 грн. пені, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 3174610,44 грн. та 5699,97 грн. пені припинити.

У стягненні 2630000 грн. відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 09.09.2008