Ухвала суду № 23643004, 10.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5754/11

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Захарчука Максима Володимировича,

представника відповідача: Непийводи Інни Андріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Вінницяагроспецпостач" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2011 року Приватне акціонерне товариство "Вінницяагроспецпостач" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2011 року №0000503500 та №0000513500.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду 27 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Вінницяагроспецпостач" як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради та включено до ЄДРПОУ за №00913154 (а.с.35).

Окрім того, позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці та є платником податку на додану вартість, що стверджується свідоцтвом від 16 червня 2011 року №100339910 (а.с.36).

30 листопада 2011 року працівником ДПА у Вінницькій області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №124/35-30/00913154 від 30 листопада 2011 року (а. с. 37-100), яким, зокрема, встановлено порушення:

- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8334 грн.;

- п.п. 4.1.6. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 29464 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 603960 грн., в тому числі: в 2 кварталі 2011 року - на суму 119107 грн., в 3 кварталі 2011 року - на суму 484853 грн.

Суть виявлених порушень зводиться до того, що: ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» в порушення вимог податкового законодавства в 2 та 3 кварталах 2011 року віднесено до витрат суми по придбанню палива в ПП "Український центр екології" та ТОВ "Сінергія-А" в загальному розмірі 2625913 грн., оскільки перевіряючим виявлені факти проведення позивачем сумнівних фінансових операцій з контрагентами ПП «Український центр екології» та ТОВ «Сінергія-А» з метою отримання податкових переваг у вигляді незаконного права на валові витрати з податку на прибуток, що, у свою чергу, призвело до ненадходження податків до бюджету; підприємством не включено до складу валового доходу декларації за 4 квартал 2011 року безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 117858 грн., що виникла перед ТОВ «Турбо-Нафта 1»; підприємством до складу задекларованого податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по придбанню товарно-матеріальних цінностей (робіт та послуг), підтверджені не належним чином оформленими накладними, які не містять підпису продавця, тому сума задекларованого податку на додану вартість підлягає коригуванню на суму 8334 грн. в бік зменшення.

Не погодившись із висновками, що викладені у акті перевірки, позивач подав до податкового органу заперечення на нього (а. с. 101-103).

За результатами розгляду заперечень державною податковою адміністрацією у Вінницькій області складено висновок №28/35/00913154 від 12 грудня 2011 року (а. с. 104-108), яким податковим органом прийнято доводи, що викладені в запереченнях на акт перевірки, та визнано факти і пояснення, якими підтверджено понесені позивачем витрати в сумі 2048996 грн. при розрахунках з ПП «Український центр екології» відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 05 травня 2011 року №05-05/63. Таким чином, податковим органом скориговані висновки акту перевірки в частині пункту 3.

15 грудня 2011 року на підставі акту перевірки від 30 листопада 2011 року №124/35-30/00913154, з урахуванням висновку ДПА у Вінницькій області по запереченнях на акт перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення №0000503500, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 191844 грн., з яких: основний платіж 162155 грн., штрафні санкції 29689 грн., та №0000513500, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10417 грн., з яких: основний платіж 8334 грн., штрафні санкції 2083 грн. (а. с. 109, 110).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом при складанні акту №124/35-30/00913154 від 30 листопада 2011 року не враховано те, що висновки по взаємовідносинах ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" із ТОВ "Сінергія-А", які викладені в акті перевірки №3691/2330/00913154 від 14 вересня 2011 року, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, що набрала законної сили, визнані необґрунтованими та безпідставними. З приводу підстав прийняття податкового повідомлення-рішення №0000513500 від 15 грудня 2011 року, суд першої інстанції зазначає, що недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені органом податкової служби в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, податкове повідомлення-рішення №0000503500 від 15 грудня 2011 року про нарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 191843 грн. винесене на підставі акту перевірки №124/35-30/00913154 від 30 листопада 2011 року. Так, вказаним актом встановлено порушення:

п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 29464 грн. Дане порушення виникло в результаті невключення підприємством до складу валового доходу безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ "Турбо-Нафта 1";

п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податок на прибуток на загальну суму 132691 грн. (з урахуванням висновку Державної податкової адміністрації України про результати розгляду заперечень до акта перевірки). Дане порушення виникло в результаті встановлення відсутності контрагента позивача - ТОВ "Сінергія-А" за юридичною адресою, анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ, відсутності основних засобів, нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів, найманих працівників.

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а/0270/4569/11 за позовом ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330, винесеного на підставі акту перевірки №3691/2330/00913154 від 14 вересня 2011 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 27 вересня 2011 року №0003732330 скасовано.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишив без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року - без змін. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.

Порушення п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, зафіксовані ДПА у Вінницькій області у акті №124/35-30/00913154 від 30 листопада 2011 року, ґрунтуються на висновках акту перевірки №3691/2330/00913154 від 14 вересня 2011 року. Вказані висновки постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, яка набрала законної сили, визнані необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач погоджується з висновками податкового органу, що зафіксовані у акті перевірки, з приводу порушення підприємством п.п.4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 29464 грн.

Разом з тим, Державною податковою інспекцією у м. Вінниці у зв'язку з виявленими порушеннями винесено одне податкове повідомлення-рішення.

Так, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення Відповідача вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

В даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може бути скасоване в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 132691 грн., оскільки цю частину оскаржуваного рішення не може бути виокремлено.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що Державна податкова інспекція у м. Вінниці в поданій апеляційній скарзі не вказує у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000503500 від 15 грудня 2011 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом першої інстанції було досліджено податкові накладні від СО «ВМЕМ» АК «Вінницяобленерго»№19246/3 від 31 серпня 2009 року, від ВАТ "Вінницяобленерго" №401/16 від 30 квітня 2009 року, від ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" №ОС.107 від 02 червня 2010 року, від ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" №9.15764 від 07 червня 2010 року, від ТОВ "РМК "Торгтехніка-сервіс" №108 від 20 травня 2010 року, від ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" №ОС.106 від 02 липня 2010 року та встановлено, що зазначені податкові накладні не містять підпису відповідальної особи зазначених вище продавців.

Однак, колегія суддів вважає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 року № 742/11/13-11.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом ні в акті перевірки, ні в поданій апеляційній скарзі не ставиться під сумнів добросовісність дій платника податку (позивача) та реальність вчинених ним господарських операцій у відносинах щодо яких встановлено порушення Закону України "Про податок на додану вартість". Також, відповідачем не заперечується те, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог ПрАТ "Вінницяагроспецпостач", що викладені в позовній заяві щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.

Крім того, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 квітня 2012 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Залімський І. Г.