Ухвала суду № 23642238, 03.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9668/10/10/0170

03.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Агро"- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.08.10

представник відповідача: Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 18.01.11 у справі № 2а-9668/10/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Агро" (вул.Київська, буд.60, кв.10,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000)

до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30,м. Джанкой,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.11 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим №0000501502/0 від 19.07.2010, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Агро".

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; тим, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкової декларації, по якій проводяться розрахунки з бюджетом, операції, що повинні бути відображені в спеціальній податковій декларації, по якій розрахунки з бюджетом не проводяться.

У судове засідання 03.10.2011 представник відповідача з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодився, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор-Агро" (код ЄДРПОУ 343835 юридична адреса: 97000, АР Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське. в; Київська, буд.60, кв.10) зареєстровано Красногвардійською районною державною адміністрації АР Крим 27.10.2006 як юридична особа, дані внесені до Єдиної державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11271020000000592).

Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ в Красногвардійському районі АРК (довідка від 02.11.2006 №93) та перебуває на обліку в Джанкойській ОДПІ в АР Крим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новат Агро" зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість - свідоцтво №100189465 від 01.01.2009, дата початку дії свідоцтва -07.02.2009.

ТОВ "Новатор-Агро"до ДПІ в Красногвардійському районі АРК (правонаступником якої є відповідач) надано податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за травень 2010 року:

1)податкова декларація з ПДВ (загальна), згідно з якою загальний обсяг оподатковуваних операцій складає 250000,00 грн., сума податкового зобов'язання 50000,00грн., сума податкового кредиту -46974,00грн., сума ПДВ, що підлягає нарахувань до сплати в бюджет - 3026,00грн.; як свідчить додаток №5 до вказаної податкової декларації сума податкового кредиту сформована по операції з платником ПДВ з індивідуальним податковим номером -368695401093; згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних зазначеним постачальником позивача з вказаним номером є ТОВ "ТД "Архип", сума ПДВ по виданій ним податковій накладній №138 від 14.05.2010 складає 46973,50грн.

2)податкова декларація з ПДВ (спеціальна, за режимом оподаткування діяльності в сфері сільського господарства), згідно з якою загальний обсяг оподатковуваних операцій складає 170617,00грн., сума податкового зобов'язання 34123,00грн., сума податкового кредиту 9269,00грн., сума ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства 24854,00грн.

13.07.2010 Джанкойською ОДПІ в АРК проведено невиїзну документам перевірку податкової декларації позивача з ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 13.07.2010 №68/15-02/34383394, яким встановлено факт придбання ТОВ "Новатор- Агро" у ТОВ "ТД "Архип" профнастилу, залізобетонних плит, вагончику будівельного, брусу дерев'яного, труби металевої, квадрату металевого, загальною вартістю 281841,00грн.. в тому числі ПДВ -46973,50грн., згідно податкової накладної №138 від 14.05.2010, платіжних доручень від 12.05.20110 та від 13.05.2010; а також встановив включення сум проведеній господарській операції до складу податкового кредиту -46973,50 грн. загальної податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року.

В Акті перевірки відповідачем встановлено порушення вимог п.8-1.15 ст.8-1 Закону про ПДВ, оскільки позивач на протязі останніх 12 місяців декларував іншу ніж сільськогосподарську діяльність, отже виробничі використовувались позивачем лише для сільськогосподарської діяльності. Також в Акті перевіркиперевірки зазначено, що до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "ТД "Архип", свідоцтво платника ПДВ зазначеного підприємства анульовано 16.06.2010.

Акт перевірки №68/15-02/34383394 від 13.07.2010 вручено позивачу, що підтверджено підписом уповноваженої особи на акті з зазначенням "считаю, что данный акт противоречит законодательству Украйни; не согласен" (наводиться мовою оригіналу).

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000501502/0 від 19.07.2010, яким позивачу нараховане податок на додану вартість в сумі 46974,00грн., застосовані штрафні санкції на підставі пп.17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону №2181 в сумі 9394,80грн.; а взагалі 56368,80 грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно з п.4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Пунктом 1.11 статті 1 вказаного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (станом в редакції на дату виникнення спірних відносин) податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до вимог п.8-1.1 статті 8-1 Закону про ПДВ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п.8-1.6 статті 8 зазначеного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п.8-1.7 ст.8 Закону про ПДВ).

Згідно з п.8-1.2 ст.8 Закону про ПДВ згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку" такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.8-1.3 статті 8 Закону про ПДВ якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Пунктом 8-1.13 статті 8 Закону про ПДВ передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до вимог п.8-1.15 статті 8-1 Закону про ПДВ для цілей застосовуються такі терміни:пп.8-1.15.1. виробничі фактори: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємстві використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або використовуються сільськогосподарським підприємством частково для сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг) сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільської . виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередня платником податку:

-сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

-зберігання сільськогосподарської продукції;

-вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

-надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

-надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;

-знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

-експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

-розділ м'яса для товарної кондиції;

пп.8-1.15.2. діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка

та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до вимог п.8-1.14 статті 8-1 Закону про ПДВ сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування застосовує ставки податку, встановлені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

Документами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується господарські відносини ТОВ "Новатор-Агро" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Архіп", а саме:

- договір купівлі-продажу від 14.05.2010 року (а.с.59-60), відповідно до якого позивач

придбаває у ТОВ "ТД "Архип" на загальну суму 281841,00грн., в т.ч. ПДВ -46973,50грн.

наступні товари: профнастил, залізобетонні плити, вагончик будівельний, бурс дерев'яний,

труба металева, квадрат металевий;

- видаткова накладна від 14.05.2010 року №131 про передачу товару, зазначеного у вказаному договорі, на загальну суму 281841,00грн., в т.ч. ПДВ -46973,50грн.; рахунок від

14.05.2010 року про оплату зазначеного товару (а.с.61-62);

- податкова накладна від 14.05.2010 року №138 (а.с.88), видана ТОВ "ТД "Архип",

відповідно до якої позивачем придбані: профнастил, залізобетонні плити, вагончик

будівельний, бурс дерев'яний, труба металева, квадрат металевий загальною вартістю

281841,00грн., в т.ч. ПДВ -46973,50грн.;

- платіжні доручення №67 від 12.05.2010 року та №68 від 13.05.2010 року, виписки

банку за вказані дні (а.с.57-58), згідно з якими ТОВ "Новатор-Агро"перерахувало ТОВ "ТД

"Архип" грошові кошти в загальній сумі 281841,00грн., в тому числі ПДВ -46973,50грн.

Згідно з вимогами пп.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; ж) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

су; з) ставку податку та відповідну суму подаї ітів, що підлягають сплаті з урахуванням пода Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податків, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг ми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю ви господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської опера; правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять матеріали справи підтверджено виконання укладеного позивачем з ТОВ "Архип" договору щодо придбання вказаних матеріалів в повному обсязі.

Також, текстом акту перевірки підтверджено, що вказані вище первинні документи були надані позивачем перевіряючим у повному обсязі, будь-які відомості, що надані документи складені з порушенням зазначених вимог Закону про ПДВ та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в акті перевірки не зазначені.

Відповідачем не оспорюється право позивача на застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності підтверджено установчими документами позивача та актом перевірки.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем перевірялись декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010, граничний строк подання яких -21.06.2010, а перевірка проводилась 13.07.2010, тобто до настання граничного строку подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за червень 2010 року -20.07.2010.

Враховуючі, що позивач міг використовувати придбані товари у своїй господарській діяльності лише після їх придбання, питання щодо отримання доходу від їх використання (продажу) могло перевірятися відповідачем лише після отримання податкових декларацій з ПДВ позивача за наступні податкові періоди.

Крім того, питання використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, що не пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, та навіть можливість такого використання податковим органом під час проведення перевірки взагалі не досліджувалось, посилання на відповідні документи, що унеможливлюють таке використання, та відповідне обґрунтування в акті перевірки відсутні.

Судова колегія зазначає, що види діяльності, зазначені у статуті позивача не обмежені лише виробництвом та продажем сільськогосподарської продукції.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що отримані товари не могли використовуватися в інших видах господарської діяльності позивача.

Відповідно до п.4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 (в редакції, чинній на дату проведення перевірки), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону про ПДВ не підтверджуються ні текстом акту перевірки, ні наданими під час розгляду даної справи документами; відповідачем не підтверджено намір позивача використовувати придбані будівельні матеріали саме у господарській діяльності з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, що мало б наслідком відображення господарської операції з їх придбання в спеціальний (сільськогосподарській) декларації позивача з ПДВ; не наведено обґрунтування і використання вказаних товарів саме для такої діяльності.

Згідно з п.1.7 статті 1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітною визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але І рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господа діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних шва в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних с у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарі (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахуй використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платні податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ не підлягає включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податі зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нараховану на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахуванні такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетною відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (підпункт "б"пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ).

З Акту перевірки вбачається, що на час укладення договору з позивачем, виписки видаткових накладних та податкової накладної (14.05.2010) ТОВ "ТД "Архип" був зареєстрований як платник податку на додану вартість, така реєстрація була анульована за ініціативою податкового органу лише 16.06.2010.

В акті перевірки також не зазначене коли саме відповідно до зазначеного платника податків було внесено відповідний запис про незнаходження за юридичною адресою.

Судова колегія зазначає, що в акті перевірки не зазначені підстави для анулювання реєстрації ТОВ "ТД "Архип" як платника ПДВ, не встановлювались обставини сплати та/або несплати зазначеним підприємством податку на додану вартість по операції з позивачем до бюджету та не вказано про відображення або не відображення сум податкових зобов'язань по операції з позивачем в податковій декларації за відповідний податковий (звітний) період.

Матеріали справи містять лише лист ДПІ в м. Сімферополі АРК, у якому є дані, які вказані в акті перевірки, без зазначення сплати, декларування податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні податкові періоди по господарській операції з позивачем.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що сума податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним зазначеним підприємством, не були включені ними до складу податкових зобов'язань з ПДВ, не відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість та у випадку наявності у підприємства зобов'язань по сплаті ПДВ за результатами податкового (звітного) періоду суми податку не сплачені до бюджету, а також не наведено доказів, що постачальник позивача на час виписки податкової накладної та поставки товарів не був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 .3 статті 1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 стаття 10 Закону про ПДВ).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон про ПДВ не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку безпосереднім продавцем або одним з його постачальників (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування.

Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання безпосереднього продавця або постачальників по ланцюгам постачання.

Судова колегія зазначає, що Законом про ПДВ право платника податку на податковий кредит не обмежується наявністю або відсутністю певних видів діяльності на протязі попередніх податкових (звітних) періодів. Такі обмеження встановлені лише щодо права на отримання бюджетного відшкодування (пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ).

Позивач по декларації з податку на додану вартість нарахував та сплатив ПДВ до бюджету, бюджетне відшкодування не заявляв, що підтверджено довідкою "Новатор-Агро"від 13.07.2010 №18 (а.с.78).

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000501502/0 від 19.07.2010, прийнятого стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Агро".

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правильним.

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.11 у справі № 2а-9668/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко