Рішення № 2364123, 14.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 6/99

14.07.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Класс»

Про стягнення 373252,28 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Шведун Д.В. (за дов. № 98/08 від 15.05.2008)

Від відповід Від відповідача Міхальов А.О. (за дов. б/н від 12.05.2008)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Класс»про стягнення 337033,98 грн., сплачених позивачем відповідачу за договором поставки обладнання № ТІ-271 від 14.08.2007, 1206 грн. збитків, 19531,8 грн. моральної шкоди. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови вказаного вище договору щодо якості поставленого обладнання, підтвердженням чого є акт, підписаний сторонами договору 25.12.2007, експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 25.12.2007 та інші докази, у зв'язку з чим позивач відмовився від договору відповідно до ст.ст. 611, 615, 672, 678 Цивільного кодексу України, ст. 268 Господарського кодексу України та вимагає повернення сплачених за договором коштів та відшкодування збитків і моральної шкоди.

Ухвалою суду від 20.02.2008 було порушено провадження у справі № 6/99.

Одночасно з поданням позову позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі, що складає ціну позову.

Ухвалою суду від 20.02.2008 було вжито заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 вказану ухвалу було скасовано, матеріали справи повернуто для подальшого розгляду.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивач не допустив представників відповідача до усунення недоліки меблів. Сума, сплачена позивачем, повернута йому 09.04.2008. Також відповідач заперечує проти сплати суми збитків, моральної шкоди та не визнає вимогу про сплату витрат на юридичні послуги на тій підставі, що позивачем не доведено наявність вини відповідача.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зокрема, сторона просить стягнути 7200 грн. збитків, сплачених за надання юридичних послуг протягом грудня 2007 –лютого 20008 року. Крім того позивач просить стягнути з від подача 24000 грн. витрат на послуги адвоката.

У судовому засіданні 14.07.2008 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Так, позивач відмовився від вимог про стягнення моральної шкоди та просить стягнути з відповідача 373252,28 грн., а саме: 337033,98 грн. боргу, 8406 грн. збитків, 24000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 3694,4 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Компас»(покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Класс»(продавцем) було укладено договір № ТІ-271 поставки обладнання від 14.08.2007 (далі - Договір).

Відповідно до п. 4.1.2. Договору відповідач (продавець) зобов’язаний поставити позивачу (покупцю) якісний товар, який відповідає сертифікатам якості фірм-виробників товару.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що відповідач зобов’язується на умовах, викладених у Договорі, поставити позивачу обладнання (меблі) виробництва Італії (далі - Товар) в асортименті та кількості згідно зі специфікацією, наведеною у додатку до Договору, що є невід'ємною частиною останнього, у тому числі виконати монтаж товару, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов Договору позивач сплатив вартість товару в повному обсязі в розмірі 337033,98 грн., а відповідач, у свою чергу, поставив замовлений товар.

Поставку меблів було розпочато 17.12.2007 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, кв. 43.

Відповідно до п. 4.1.4. Договору відповідач зобов’язаний усувати недоліки товару, виявлені покупцем під час виконання Договору. Якщо товар виявиться некондиційним (неякісним) з вини відповідача або виробника товару, відповідач зобов'язується усунути недоліки товару за власний рахунок або замінити його.

Після поставки позивачу меблів та їх монтажу виявилися недоліки поставлених меблів, які були зафіксовані в акті встановлення фактичної якості та комплектності меблів від 25.12.2007 (копія – у матеріалах справи). До складання акту – 21.12.2007 –позивачем було направлено відповідачу письмову претензію.

29.12.2007 позивач направив відповідачу чергову претензію щодо недоліків меблів з пропозиціями врегулювання спору.

В ході переговорів домовленості досягнуто не було.

21.01.2008 відповідач запропонував позивачу розірвати Договір з поверненням сторонами одна одній всього одержаного за ним.

Цього ж дня позивач надав згоду на розірвання Договору, у зв’язку з недосягненням сторонами згоди стосовно зменшення ціни неякісних та некомплектних меблів.

Листом від 23.01.2008 позивач надав згоду на зустріч з представниками італійських фірм-виробників меблів.

У свою чергу, відповідач 25.01.2008 відмовився письмово від пропозиції розірвати Договір.

06.02.2008 позивач листом в черговий раз повідомив про надання згоди на розірвання Договору та повернення меблів.

Відповідно до ст. 672 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право відмовитися від усього товару. Аналогічна норма міститься у Господарському кодексі України (ст. 268).

Крім того, положеннями ст. 678 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу) покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно зі ст. 683 Цивільного кодексу України, якщо договором купівлі-продажу встановлений обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплексі (комплект товару), зобов’язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов’язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов’язання.

Відповідачем 09.04.2008 платіжним дорученням № 706 повернуто позивачу грошові кошти в розмірі 337033,98 грн. Копія вказаного платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи. Зокрема, у графі «призначення платежу»зазначено: повернення коштів за поставлені меблі за договором № ТІ-271 згідно з листом № 1-03-31-08 від 31.03.2008.

14.04.2008 позивач повернув відповідачу меблі.

Оскільки грошові кошти повернуті відповідачем позивачу під час розгляду справи в суді, провадження у справі в частині вимог позивача щодо стягнення заборгованості за Договором поставки в сумі 337033,98 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані неналежним виконанням умов договору в сумі 8406 грн.

Однак дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 16 вказаного кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Збитки –це об’єктивне зменшення яких-небудь майнових прав сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов’язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

Доведення даних обставин покладається законом на позивача (ст. 33 ГПК України).

Позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між невиконанням відповідачем умов Договору та понесенням збитків у розмірі 8406 грн., що є необхідною складовою при встановленні вини відповідача.

Отже, у стягненні 8406 грн. збитків, які складаються з 1206 грн. витрат на послуги експерта Київської торгово-промислової палати та 7200 грн. витрат на послуги адвоката, судом відмовлено. Суд погоджується з твердженнями відповідача щодо неправомірності вимоги про стягнення збитків у вказаному вище розмірі з підстав, викладених товариством з обмеженою відповідальністю «Класс» у наданих суду письмових запереченнях.

Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач допустимих доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 3370,34 грн. державного мита, 115,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 23416,8 грн. витрат на послуги адвоката.

На підтвердження понесення позивачем витрат на послуги адвоката суду надано наступні докази: договір про надання адвокатських послуг від 20.12.2007 з адвокатським об’єднанням «Адвокатська фірма «Юридичні гарантії»; довідку, видану на ім’я Шеховцова Олексія Дмитровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2555/10 від 15.04.2004, видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури), в тому, що останній працює в адвокатському об’єднанні «Адвокатська фірма «Юридичні гарантії»на посаді заступника директора з 03.07.2007; платіжне доручення позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у частині стягнення 337033,98 грн. припинити.

В позові про стягнення 8406 грн. збитків відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Класс»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, рахунок 26002000232001 в АТ «Індекс Банк»міста Києва, МФО 300614, код 22951612) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»(м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, рахунок 260024165 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код 31028801) 3370,34 грн. державного мита, 115,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 23416,8 грн. витрат на послуги адвоката.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 26.08.2008