Ухвала суду № 23640138, 18.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11898/10/15/0170

18.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 23.11.10 у справі № 2а-11898/10/15/0170

за позовом Приватного підприємства "Євротранс" (вул. Ломоносова, 19, кв.5, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98604)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта,

Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.11.2010 року позовні вимоги Приватного підприємства "Євротранс" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 02.09.2010 року № 0003091502/0 про визначення Приватному підприємству "Євротранс" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.11.2010 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В період з 09.08.2010 по 19.08.2010 працівниками Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Євротранс»з податку на додану вартість за червень 2010 року.

В ході перевірки виявлені порушення ПП «Євротранс»п.п. 5.1.13 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у сумі 11303,00 гривень (а.с.10). .

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складений акт від 20.08.2010 року №3300/15-2/32003201 (а.с. 16).

На підставі акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.09.2010 року №0003091502/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень.

Відповідач, посилаючись на положення ст. 35 Закону України "Про автомобільний транспорт"та положення пп. "а"п. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування України"зазначив в акті перевірки, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі"підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.2008 року №1655 позивачу погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що дія пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168 не поширюється на позивача, в зв'язку з чим зробив висновок про заниження позивачем суми ПДВ до сплати в бюджет.

Матеріали справи свідчать, що позивач є суб'єктом господарювання та виконує зобов'язання по перевезенню пасажирів за маршрутами.

Із змісту рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24 липня 2008 року вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (а.с.19).

У пункті 1 зазначеного рішення вказано (російською мовою): "С 01.08.2008 согласовать единый тариф -2-00грн. на проезд в городских автобусных маршрутах общего пользования, работающих в режиме маршрутного такси (приложение 1)".

Отже виконкомом було погоджено єдиний тариф -2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту "а"ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту "а"ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме:

- шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Діюче законодавство, крім положень п.п. 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що виконавчий комітет Ялтинської міської ради у рішенні від 24.07.2008 року №1655 Приватного підприємства "Євротранс" погодив, але не врегулював тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території Ялти, спростовуються листом Державної податкової інспекції від 08.05.2007 року №9237/7/16-1417 Про застосування норм підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", приписами якого визначено:

згідно статті 35 Закону України від 05.04.2001 N 2344 "Про автомобільний транспорт" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. При цьому перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Згідно з частинами першою та другою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності (п. "а" пп. 2 ст. 28 Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності, така ж думка викладена в листі Міністерства юстиції України від 15.02.2007 N 20-35-1.

Отже, звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону N 168/97-ВР може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" у випадку, якщо такі послуги надаються за тарифами, які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Відповідно до пп. 17.1.3 пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Враховуючи наведені норми законодавчого регулювання, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.10 у справі № 2а-11898/10/15/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко