Рішення № 2363896, 17.06.2008, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2008 Справа № 13/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СпецПромТехнологія", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Великий шлях", м. Кременчук

про стягнення 16178,44 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився.

від відповідача: не з"явився.

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення 8886,40 грн. основного боргу, 4431,30 грн. пені, 825,75 грн. річних, 2034,99 грн. інфляційних витрат за неналежне виконання відповідачем умов договору № К-13-Ш від 03.10.2006р.

Представником позивача надіслано заяву (вхід. № 08102 від 28.05.2008р.) про розгляд справи без участі свого представника.

Суд задовольняє дане клопотання.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник знову в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, інститут представництва в господарському процесі не обмежує сторони в залученні до участі в справах інших представників.

Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору закінчився.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, суд встановив що 03.10.2006р. між с ТОВ "Техрент Ко" та відповідачем по справі укладено договір поставки № К-13-Ш, відповідно до умов якого відповідачу поставлено товар (рибні консерви) у кількості 16800 штук на загальку суму 19886,40 грн., про що свідчить видаткова накладна № 336 від 04.10.2006р.

Відповідач в порушення п. 4.1. Договору, відповідно до умов якого повинен розрахуватися на протязі 7 днів з моменту поставки, частково розрахувався за отриманий товар.

18.06.2007р. ТОВ "Техрент Ко" укладає з позивачем договір уступки права вимоги № УТ-27-Ш, а 01.07.2007р. - Договір уступки права вимои № УТ-28-Ш, згідно яких позивач приймає на субу право вимоги по виконанню відповідаем зобов"язань по договору поставки № К-13-Ш від 03.10.2006р. на суму 10000,00 грн. та 6886,40 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 8886,40 грн..

Згідно ст. 514 Цивільного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від суми заборгованості, що становить, за розрахунками позивача 4431,30 грн.

Судом досліджено, що позивачем нарахована пеня з 11.10.2006р. по 09.01.2008р., тобто більше ніж рік.

Ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

За власним розрахунком, здісненим судом, відповідно до вимог ст. 232 ГК України та ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, до стягнення підлягає - 802,19 грн. пені.

Отже, в частині стягнення 3629,11 грн. пені суд відмовляє.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати, за розрахунками позивача, становлять 2034,99 грн. за час прострочення виконання грошового зобов”язання. Три проценти річних з простроченої суми складає 825,75 грн.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив взяті на себе зобов"язання.

Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК україни.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2 . Стягнути з Приватного підприємства "Великий шлях" (м. Кременчук, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 10/30, п/р 26009001013002 у ВАТ АКБ "АвтоКрАЗюанк", м. Кременчук, МФО 331100, код ЗКПО 31574362, ІПН 315743616038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СпецПромТехнологія" ( м. Дніпропетровськ , вул. Ламана, 17, п/р 26008510000001 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЗКПО 32130813, ІРН 321308104632) - 8886,40 грн. боргу, 825,75 грн. річних, 2034,99 грн. інфляційних витрат, 802,19 грн. пені, 125,49 грн. державного мита та 91,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Босий В.П.