Ухвала суду № 23631741, 30.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4971/10/6/0170

30.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод"- ОСОБА_1, довіреність № 650 від 01.06.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 16.12.10 у справі № 2а-4971/10/6/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод" (вул. Ізобільна, буд. 7, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд.16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 у справі № 2а-4971/10/6/0170 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод" задоволені частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0014642303 від 21.12.09 в розмірі 51828,90грн., визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0014652303 від 21.12.09 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26520,00грн., в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод" судовій збір у розмірі 1,70грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 07.12.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в їдальні. За наслідками перевірки було складено акт від 07.12.2009 року № 01432 за реєстраційним номером в ДПІ у м. Ялті АР Крим 1997/01/12/23/00443714 згідно з висновками якого, під час перевірки встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, пунктів 6, 9, 10, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, зі змінами та доповненнями, а саме: не оприбутковування готівкової виручки в загальній сумі 10365,00 грн. у книзі обліку розрахункових операцій, відсутні КОРО № 0112008018р/1 та використані контрольні стрічки, не забезпечене щодення роздрукування фіскальних звітних чеків в кількості 82 штуки, не забезпечена відповідність готівки на місці проведення розрахунків, сумі вказаній в денному звіті РРО.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

07.12.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим на підставі направлень на перевірку № 004087 та № 004088 від 01.10.2009 року і відповідно до плану-графіку контрольно-перевірної роботи відділу контролю за розрахунковими операціями на грудень 2009 року була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в їдальні, розташованій по вул. Ізобільна, 7, в м. Ялті, що належить Відкритому акціонерному товариству "Ялтинський м'ясокомбінат".

За наслідками перевірки було складено акт від 07.12.2009 року № 01432 за реєстраційним номером в ДПІ у м. Ялті АР Крим 1997/01/12/23/00443714 ( а. с. 44-45).

Згідно з висновками зазначеного акту під час перевірки встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, пунктів 6, 9, 10, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, зі змінами та доповненнями, а саме: не оприбутковування готівкової виручки в загальній сумі 10365,00 грн. у книзі обліку розрахункових операцій, відсутні КОРО № 0112008018р/1 та використані контрольні стрічки, не забезпечене щодення роздрукування фіскальних звітних чеків в кількості 82 штуки, не забезпечена відповідність готівки на місці проведення розрахунків, сумі вказаній в денному звіті РРО.

На підставі акту перевірки від 07.12.2009 року № 01432 за реєстраційним № в ДПІ у м. Ялті АР Крим 1997/01/12/23/00443714 відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0014642303 від 21.12.2009 року на суму 51 828,90 грн. та № 0014652303 від 21.12.2009 року на суму 28 393,25 грн. ( а. с. 12, 13).

Рішенням № 0014642303 від 21.12.2009 року ДПІ у м. Ялті застосувала до позивача за порушення абз. 3 п. 2.6 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 , із змінами та доповненнями, штрафну санкцію на суму 51 828,90 грн. - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (5 х 10 365,78 грн. )

Рішенням № 0014652303 від 21.12.2009 року до позивача згідно з п. 3, 4, 5 ст. 17 та ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року, застосовано штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 28393,25 грн., відтак:

- за порушення п. 6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 340,00 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незберігання книги обліку розрахункових операцій № 0112008018р/1 ( 20 х 17);

- за порушення п. 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 170,00 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незберігання контрольної стрічки ( 10 х 17);

- за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 27 880,00 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання друку фіскального звітного чеку за кожний з 82 днів ( 20 х 17 х 82);

- за порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 3,25 грн. - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність ( 5 х 0,65).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України №265), Господарським кодексом України, постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами та доповненнями), Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (із змінами та доповненнями).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час проведеної відповідачем перевірки контролюючим органом не з'ясовувалось наявність у підприємства касової книги та правильність її ведення, не з'ясовувалась правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей, про що свідчать матеріали перевірки та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ( а. с. 14-28), наказу ВАТ "Ялтинського м'ясокомбінату" від 02.01.2007 р. № 1/1 про утворення каси ( а. с. 56), договору на збирання (інкасацію) грошової виручки № 751 від 17.01.2006 р. ( а. с. 58-60), додаткової угоди № 02 від 01.02.2010 року до договору на збирання (інкасацію) грошової виручки № 751 від 17.01.2006 року ( а. с. 61) та довідка вих. від 02.07.2010 року № 640 ( а. с. 57).

У роз'ясненні щодо оприбуткування готівки, викладеному у листі від 25.05.2007 № 11-110/2058-5398 Національний банк України прийшов до висновку, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, отримана позивачем в період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року готівка, була проведена через реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується відповідними фіскальними денними Z-звітами, описаними в акті перевірки, які були підклеєні до КОРО "Ялтинський м'ясозавод" та була оприбуткована до каси, про що свідчать записи про проданий товар в касовій книзі із виготовленням в електронному вигляді прибуткових касових ордерів.

Відповідно до матеріалів справи, а саме перших сторінок книг обліку розрахункових операцій № 0112008018 р., вибірково прибуткові касові ордери за перевіряємий період, які підтверджують факт оприбуткування коштів до касової книги; видаткові касові ордери, які підтверджують вилучення коштів з касової книги (інкасацію). Вилучення коштів з КОРО для подальшого внесення до касової книги відбувається за допомогою операції "Службова видача", передача коштів до банку здійснюється шляхом видачі банком квитанцій про внесення готівки, власне після чого банк і надає виписку про отримання коштів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведене дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 щодо оприбуткування у касі грошових коштів у сумі 10 365,00 грн. за період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 №614 (з наступними змінами та поповненнями) використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

В Книзі обліку розрахункових операцій позивача на момент проведення перевірки в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" відсутні записи у графі № 5 (сума розрахунків) про надходження готівкових коштів.

Проте, підстав вважати відсутність записів у графі № 5 (сума розрахунків) про надходження готівкових коштів в розділу 2 книги обліку розрахункових операцій саме неоприбуткуванням отриманої готівки не вбачається, оскільки її оприбуткування підтверджується як відповідними фіскальними денними звітами, так і іншими записами бухгалтерського обліку, а саме веденням касової книги, прибутковими касовими ордерами тощо.

Як слідує з преамбули наказу ДПА України №614 від 01.12.2000р. "Про затвердження Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок" даний порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг тощо.

Відповідно до пп.7.7 наказу №614 записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться по кожному фіскальному звітному чекові окремо. Фіскальний звітний чек є розрахунковим документом, отже, у розділі 2 КОРО реєструються обсяги виконаних розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків.

Отже наказ ДПА України №614 визначає порядок ведення книги обліку розрахункових операцій, і не встановлює порядку ведення касових операцій у національній валюті, тому порушення вимог п.7.5 наказу №614 не може свідчити про порушення відносно оприбуткування готівки згідно вимог Положення №637.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що фактично в ході перевірки відповідачем неправомірно був зроблений висновок про порушення абзацу 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 щодо неоприбуткування готівкових грошових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в Книзі обліку розрахункових операцій в день їх надходження, а виявлене порушення п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (з наступними змінами та поповненнями) щодо відсутності записів про щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків при використанні книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.

Згідно з абз. 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" 12 червня 1995 року N 436/95 (з наступними змінами та доповненнями) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В пункті 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного вище, судова колегія зазначає про не доведення з боку відповідача фактів неоприбуткування позивачем готівки, що була отримана за період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року.

Відповідачем були застосовані до позивача штрафні санкції за незабезпечення щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків в КОРО в загальній кількості 82 шт.

Втім, згідно наказів № 1/1 від 04.01.2008 р., № 120/1 від 04.09.2008 р., № 1а від 05.01.2009 р., № 34/1 від 20.04.2009 р., № 54/1 від 23.06.2009 р. їдальня ВАТ "Ялтинський м'ясокомбінат" не працювала через вихідні (05.09.2008 р.), святкові (07.01.2009 р.) та санітарні (21.04.2009 р. та 24.06.2009 р.) дні ( а. с. 146-151).

Тобто, їдальня ВАТ "Ялтинський м'ясокомбінат" не здійснювала обслуговування відвідувачів протягом чотирьох днів (05.09.2008 р., 07.01.2009 р., 21.04.2009 р., 24.06.2009р.), які поміж іншими, визначені відповідачем як дні, за які не здійснювалось роздрукування фіскального звітного чеку.

Пунктом 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Таким чином, з аналізу п.9 ст.3 Закону№265 вбачається, що до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення. Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Отже, у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання слід застосовувати фінансову санкцію за кожне порушення згідно статті 17 Закону №265.

Факт порушення позивачем встановленого законом порядку 10.12.2007 року, 05.02.2008 року, 07.02.2008 року, 20.02.2008 року, 05.03.2008 року, 12.03.2008 року, 02.04.2008 року, 08.04.2008 року, 16.04.2008 року, 22.04.2008 року, 24.04.2008 року, 06.05.2008 року, 13.05.2008 року, 16.05.2008 року, 28.05.2008 року, 18.06.2008 року, 02.07.2008 року, 07.07.2008 року, 10.07.2008 року, 14.07.2008 року, 18.07.2008 року, 29.07.2008 року, 01.08.2008 року, 08.08.2008 року, 13.08.2008 року, 20.08.2008 року, 25.08.2008 року, 20.08.2008 року, 03.09.2008 року, 11.09.2008 року, 16.09.2008 року, 08.10.2008 року, 16.10.2008 року, 20.10.2008 року, 22.10.2008 року, 30.10.2008 року, 10.11.2008 року, 19.11.2008 року, 26.11.2008 року, 08.12.2008 року, 10.12.2008 року, 12.12.2008 року, 16.12.2008 року, 18.12.2008 року, 22.12.2008 року, 25.12.2008 року, 12.01.2009 року, 22.01.2009 року, 27.01.2009 року, 02.02.2009 року, 09.02.2009 року, 05.02.2009 року, 11.02.2009 року, 16.02.2009 року, 23.02.2009 року, 26.02.2009 року, 04.03.2009 року, 09.03.2009 року, 11.03.2009 року, 16.03.2009 року, 18.03.2009 року, 03.03.2009 року, 03.04.2009 року, 09.04.2009 року, 13.04.2009 року, 29.04.2009 року, 04.05.2009 року, 07.05.2009 року, 25.05.2009 року, 02.06.2009 року, 08.06.2009 року, 11.06.2009 року, 22.06.2009 року, 03.07.2009 року, 16.07.2009 року, 14.08.2009 року, 23.10.09 року, 20.11.2009 року зафіксовано в акті перевірки від 07.12.2009 року № 01432.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щожо правомірності встановлення відповідачем порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки останнім недотримано щоденного друкування фіскальних звітних чеків, так як згідно вимог Закону Z-звіт необхідно виконувати щодня.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки фінансові санкції за порушення порядку оприбуткування готівки в касі - передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані до позивача неправомірно. Окрім того, відповідачем не доведено фактів неоприбуткування позивачем готівки, що була отримана за період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року. Також, судова колегія зазначає, що фактично в ході перевірки відповідачем неправомірно був зроблений висновок про порушення абзацу 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 щодо неоприбуткування готівкових грошових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в Книзі обліку розрахункових операцій в день їх надходження, а виявлене порушення п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (з наступними змінами та поповненнями) щодо відсутності записів про щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків при використанні книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 у справі № 2а-4971/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко